Інформатор вихідного дня: чи вдалося “Родовому прокляттю” оживити франшизу “Пункт призначення”

Після 15-річної перерви франшиза “Пункт призначення” повернулася із новою частиною. Що з цього вийшло?

Франшиза “Пункту призначення” повернулася на екрани після довгої перерви. За цей час серія встигла стати культовою для цілого покоління глядачів – особливо для тих, хто після перегляду почав з підозрою дивитися на вантажівки з колодами, ліфти чи несправну техніку. Про враження від продовження “класики” розповім у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.

Минуло 15 років із виходу попереднього “Пункту призначення”. Шосту частину франшизи анонсували ще у 2019 році, і спочатку вона мала стати своєрідним переосмисленням серії (певною мірою так і сталося). Спочатку це взагалі хотіли зробити історією про лікарів швидкої, пожежників і правоохоронців. Тобто такою собі концепцією, яка радше нагадувала б спін-оф або серіал у цьому всесвіті. Але згодом автори відмовилися від цієї ідеї та вирішили повернутися до класичного формату прямого продовження франшизи.

Новий фільм отримав назву “Пункт призначення: Родове прокляття”. І не дарма, адже назва цілком відповідає сюжету. Якщо у попередніх частинах розповідали, що смерть переслідувала випадкових людей, то у цій частині історію побудували навколо однієї родини та її минулого. Через це фільм відчувається емоційнішим, адже ставки для головної героїні значно вищі. Одна справа – смерть випадкової людини, а інша – коли один за одним помирають твої рідні.

У центрі сюжету – студентка Стефані, яку вже два місяці переслідує один і той самий кошмар. У снах вона бачить катастрофу 1960-х років – обвал оглядової вежі Skyview, під час якого гинуть десятки людей. Поступово дівчина починає підозрювати, що ці видіння пов’язані з її сім’єю. Щоб розібратися у тому, що відбувається, Стефані повертається додому та намагається дізнатися більше про свою бабусю Айріс. Але зі слів родичів, вони давно розірвали з нею зв’язок, бо вона збожеволіла та стала одержимою смертю. Вона намагається врятувати всю свою сім’ю після того, як Смерть починає по черзі вбивати їх, адже вони ніколи не повинні були існувати. Але, як це часто буває, пізніше виявляється, що стара таки знала, про що говорила. Та до цієї думки родичі доходять ціною смертей близьких.

Щодо самих сцен смертей, заради чого ми і дивимось це кіно, то вони вийшли неоднозначними. Найбільш вдалими можна назвати епізоди, які вже показували у тизерах і трейлерах: сцену з барбекю та момент із пірсингом персонажа Річарда Гармона – актора, відомого за фільмом “Шукачі могил 2”. Також дійсно вдалою вийшла початкова масштабна катастрофа з вежею Skyview – традиційний для франшизи великий епізод, з якого й запускається весь ланцюг смертей. Загалом ця сцена добре задає атмосферу і мандраж очікування інших смертей. До того ж, можливо, хтось зрозуміє задум відразу, однак мене здивувала та сподобалася задумка у форматі флешбеків.

Інші сцени вже не так дивують. Якось слабше вони працюють, бо занадто легко вгадуються. Ярим кінокритикам взагалі може здатися, що частина з них виглядає непереконливо або надто фантастично. Втім, “Пункт призначення” ніколи й не будувався виключно на реалістичності. Глядачі йдуть на ці фільми за напругою, параноєю та страхом перед звичайними речами. Погодьтесь, ціле покоління виросло зі страхом вантажівок із колодами дерева на трасі чи страхом несправної техніки. Тож із цим “Родове прокляття” загалом справляється.

Стосовно фільму є ще пару цікавих фактів, адже фільм встиг відзначитися ще до прем’єри. Під час зйомок автори заявили про встановлення одного з найдивніших рекордів у кіноіндустрії. Для сцени катастрофи на вежі Skyview вони підпалили 71-річну каскадерку Іветт Фергюсон, яка спеціально повернулася з пенсії заради ролі. Режисер Зак Ліповські в інтерв’ю Entertainment Weekly заявляв: “Це була найстарша людина, яку коли-небудь підпалювали на камеру”. Втім, представники Книги рекордів Гіннеса це досягнення поки офіційно не підтвердили.

Але не підпалами каскадерів єдиними. У франшизи про дивні смерті навіть промокампанія виходить специфічною. Під час показу фільму в кінотеатрі у столиці Аргентини, Буенос-Айресі, на глядачів обвалилася частина стелі. Тоді постраждали близько 40 людей. Для фільму про фатальні випадковості збіг вийшов максимально іронічним. Певного роду “максимальне занурення”.

Нагадаємо, що минулого тижня у рубриці “Інформатор вихідного дня” наша журналістка розповіла про серіал “Повернення”. Матеріал читайте – тут.

Єгор Данильчев

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.