Питання тижня: як жителі Переяслава ставляться до залучення трудових мігрантів до України

Як ви ставитесь до залучення трудових мігрантів до України? Інформатор запитав у жителів Переяслава.

Останнім часом в інфопросторі все частіше постає тема залучення трудових мігрантів з країн третього світу до України. На тлі заяв про дефіцит працівників та ініціатив щодо спрощення в’їзду мільйонів мігрантів із країн Азії та Африки у суспільстві наростає протест, оскільки дискусія навколо імпорту робочої сили виходить за межі ринку праці. Розмова про міграцію переходить в тему того, хто житиме на цій землі, хто зберігатиме українську культуру та чи не стане корінне населення зайвим у власній державі, поки триває війна.

Після підняття теми трудової міграції люди поділились на два табори: одні вважають, що це необхідно і економіка України не зможе існувати після війни, інші ж – що це небезпечно та дає людям відчуття того, що їх намагаються замінити іноземцями.

Представники влади та економічні експерти заявляють, що нестача робочої сили вже впливає на будівництво, агросектор, промисловість та інші сфери економіки, тому країна може щороку потребувати до 400-450 тисяч іноземних працівників. Йдеться переважно про низькокваліфіковану працю та залучення мігрантів із Пакистану, Бангладешу, Індії й Туреччини. Причиною кадрової кризи називають масовий виїзд українців за кордон після початку повномасштабної війни та низькі шанси на їхнє швидке повернення.

У медіапросторі почали з’являтись новини про те, що перші мігранти працюватимуть у Івано-Франківську та Черкасах. Мер Франківська Марцінків підтвердив, що в області наразі працюють громадяни Індії. “Я спочатку думав, що це якась локальна проблема, але справді в Івано-Франківській області сьогодні є 30 індусів. Працюють в основному у будівельному бізнесі”, – зазначив він. При цьому Марцінків переконаний, що пріоритетом має бути створення умов для працевлаштування самих українців, а не залучення іноземців. Додав, що свого часу у Франківську було понад дві тисячі студентів з різних країн – Пакистану, Індії, арабських та інших країн, і тоді “було багато проблем”.

21 травня під час Форуму стратегічних комунікацій у Києві керівник Офісу президента України, генерал-лейтенант ЗСУ Кирило Буданов казав, що у суспільстві немає ненависті до трудових мігрантів, оскільки “Україна є гостинною країною, всі нормально ставляться”, а певні конфлікти, якщо й мали місце, є поодинокими.

На противагу такій позиції в Асоціації прифронтових міст та громад виступили проти масового залучення іноземної робочої сили та закликали уряд і парламент натомість зосередитися на працевлаштуванні українців. Позицію АПМГ озвучив її очільник та мер Харкова Ігор Терехов:  “Україні потрібна принципово інша трудова політика: масштабні програми перекваліфікації, підтримка фахівців 50+, перші робочі місця для молоді, гарантовані програми зайнятості для ВПО та ветеранів. Передусім роботою мають бути забезпечені громадяни України”.

Максим Жорін, заступник командира Третього армійського корпусу, наголосив, що невдоволення суспільства мігрантами – це не вороже ІПСО, а реальна позиція українців, до якої влада повинна дослухатись. На його думку, завезення трудових мігрантів є “однозначним самовбивством для нашої держави”. Жорін переконаний, що люди, які просувають такі ідеї, або не бачать свого майбутнього в Україні, або відпрацьовують гранти.

Небайдужі громадяни створили петицію про “захист національного ринку праці” з вимогою про пріоритетне бронювання українців замість міграції. За понад 2 тижні вона вже набрала необхідну кількість голосів. Також у мережі проти трудової міграції висловлюються й інші медійні особистості, які аналізують ризики та наслідки масової міграції для майбутнього держави.

Загалом же опоненти такої політики застерігають від можливих культурних, соціальних і безпекових ризиків, посилаючись на досвід окремих країн Європи, де масштабна міграція, на їхню думку, спричинила проблеми з інтеграцією, формування етнічних гетто та суспільну напругу. Водночас вони наголошують, що відновлення України має базуватися насамперед на розвитку власного людського потенціалу, освіти, технологій та створенні умов, за яких українці зможуть працювати й залишатися в країні.

У рубриці “Питання тижня” Інформатор поцікавився, як жителі Переяслава ставляться до залучення трудових мігрантів до України. Із 838 людей, які взяли участь в опитуванні у Telegram-каналі видання, найбільше – 70% – ставляться негативно. Ще 16% опитаних вважають, що це залежить від країни походження мігрантів, а 9% – байдуже. Лише 5% ставляться до залучення трудових мігрантів позитивно.

У коментарях користувач 14zig88 написав, що мігрантам з країн третього світу в Україні не місце.

Схожу думку висловив і користувач із ніком Vitаcolt Qweetlda: “Ну, якщо ми хочемо бачити Дарницю, Позняки, Бориспіль, Бровари, Яготин із мечетями та головорізами – нема питань, хай неукраїнська влада дає дозвіли маргінесу з кримінальними нахилами сюди пертися. Індуси не їдять корів, ісламісти не їдять хрюшок. То що тоді робити? Вони ж будуть ті правила нав’язувати покірним украінцям!”.

Користувач illa написав: “Хм, а недавно з цього ржали. Я даже хз шо і кого питать. Землю – продали, будуще – продали, согласних воювать – поубивають, не согласних – виселять. Уже рофл, шо не буде кому питать, якійсь не смішний”.

Нагадаємо, що минулого тижня ми запитували, як часто жителі Переяслава носять вишиванки. Результати – тут.

Зображення створене ШІ

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.