Інформатор вихідного дня: фільм “Проєкт “Аве Марія” – це наукова фантастика, яка розчулює та спонукає вірити в дружбу

“Проєкт “Аве Марія” – небанальний фільм про інопланетян. Ділимось враженнями.

Якщо ви хочете подивитись небанальний фільм про прибульців, то такий з’явився у 2026 році. Науково-фантастична стрічка “Проєкт “Аве Марія” розповідає про порятунок Землі, зустріч із інопланетною цивілізацією зовсім не так, як ми звикли. Він більше про дружбу, зраду та вибір. Детальніше – у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.

Із перших хвилин американський фільм “Проєкт “Аве Марія” нагадав мені один із найуспішніших українських “Ти – космос” (відгук на нього тут). Він починається із того, що астронавт Райленд Грейс прокидається із коми на космічному кораблі й розуміє, що єдиний, хто вижив із екіпажу. Він частково втратив пам’ять, тож уже в процесі намагається пригадати, чому він тут опинився та що робити далі. При цьому він приходить до висновку, що повернутися додому ніколи не зможе. Так само і головний герой у “Ти – космос” опинився сам на кораблі, наодинці із собою у цілому Всесвіті.

Вже згодом сюжетні лінії цих двох фільмів розходяться. У “Проєкті “Аве Марія” глядач не весь час проводить із головним героєм на кораблі, а зі спогадами повертається на Землю, де розгорталася окрема історія. Грейс був молекулярним біологом, але його не сприймало наукове товариство, тому навчав дітей у школі. Коли над планетою нависла катастрофічна небезпека – сонце почало згасати через “астрофаги” (бактерії, здатні блокувати світло), – на нього вийшли люди з американського уряду, яким буквально не можна відмовляти. Спершу він допомагав у дослідженні “астрофагів”, а згодом якимось чином його залучили до космічної місії до зорі Тау Кита, яка не гасне від цих бактерій.

Власне, як Грейс опинився на кораблі, є однією із головних інтриг фільму, тому розповідати про це не буду. Але факт у тому, що на Землі він був однією людиною – простим шкільним вчителем, як сам неодноразового повторював, – а в космосі став справжнім сміливцем, людиною, яка здатна пожертвувати собою заради інших. А може, “дурнем”, як він сам собі зізнавався.

Цей фільм не лише про трансформацію головного героя, а й про справжню дружбу. І виникає вона, як не дивно, між особами із двох максимально різних планетних цивілізацій. У космосі Грейс перетинається із Роккі із планети Еріда. Зі спільного у цих двох, на перший погляд, лише те, що вони мають одну проблему – сонце біля їхніх планет поступово гасне через “астрофаги” і вони прилетіли до Тау Кита, щоб це вирішити.

Далі ці двоє знайомляться, знаходять спосіб спілкуватися та безпечно перебувати в атмосфері одне одного. І все це тривалий процес, який фільм детально описує, тому моментами він здається затягнутим (загалом триває понад дві з половиною години). Однак, коли доходить до кульмінації, стає зрозуміло, навіщо все це. Ми маємо прикипіти душею до цих двох. І якщо співпереживати людині – не так і складно, то павукоподібному кам’яному створінню, яке спілкується через комп’ютер, – здається, завдання із зірочкою. Проте я вас запевняю, ви полюбите Роккі, реально полюбите.

Тандем Райленда та Роккі – це щось прекрасне, описати словами важко. Їхня дружба легка і цікава, при тому, що обставини, у яких вони опинилися, далеко не найкращі. Вони повільно відкривалися один одному, але коли зробили це по-справжньому, то могли ризикнути життям заради блага іншого. І це не просто пафосні фрази, фільм кілька разів це підтвердив.

Не міг припустити, що плакатиму під час перегляду цього фільму. Проте плакав я навіть не один раз, а приблизно тричі. Історія Грейса та Роккі надзвичайно сумна і водночас глибоко тепла. Вона показує, що бути доброю, сміливою, самовідданою може не лише людина. Тож відповідно фразу “бути людиною” не завжди слід сприймати як приємність. “Проєкт “Аве Марія”, на жаль, показав, що часто люди бувають жорстокими навіть до найближчих. Одначе він і продемонстрував те, що й серед людей є винятки, які готові на все заради тих, кого більше ніколи в житті не побачать.

Якщо вже зовсім спростити, фільм “Проєкт “Аве Марія” розповідає про двох братанів, які потрапили у найнебезпечнішу в їхньому житті колотнечу, і окрім того, що вибралися з неї, стали справді рідними одне для одного. Це надихає, спонукає вірити в дружбу, самопожертву і в те, що безнадійних ситуацій не буває.

Нагадаємо, що минулого тижня у рубриці “Інформатор вихідного дня” наш журналіст розповідав про фільм “Тупий та ще тупіший”. Матеріал читайте тут.

Віталій Усик

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.