Переяслав Перейти на сайт

Інформатор вихідного дня: книга “Ніколи не бреши” – це цікавий детектив та хороша психологічна гра

Чи зможете ви відрізнити правду від брехні? Спробуйте прочитати книгу “Ніколи не бреши”, щоб дізнатись. 

Є книги, які читаєш у вільний час, а є ті, від яких складно відірватися, навіть коли розумієш, що давно пора спати. Саме так у мене сталося із книгою “Ніколи не бреши” Фріди Мак-Фадден, яку я прочитала за три дні. Хоча ні – я буквально “проковтнула” її. Психологічний трилер, детективна загадка, атмосфера тривоги та відчуття, що за кожною сторінкою приховується щось страшне й шокуюче, – ось що мене так притягнуло в цій історії. Ділюся своїми враженнями та, сподіваюся, зможу передати всю її атмосферу у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.

Якщо ви чули про нещодавню доволі успішну прем’єру фільму “Служниця” або й ходили подивитися його в кіно, то, напевно, знаєте, що стрічку створили за мотивами книги письменниці Фріди Мак-Фадден. Саме із “Служниці” я розпочала своє знайомство з цією авторкою і залишилася дуже задоволена прочитаним. Тож через деякий час ще одна її книга вже опинилася на моїй полиці. І зараз – саме про неї.

У центрі сюжету – молода подружня пара, Трісія та Ейтан. Вони шукають будинок своєї мрії й вирушають оглядати розкішний маєток, який колись належав докторці Адріані Гейл – відомій психіатрині, що загадково зникла кілька років тому. Однак через сильну снігову бурю подружжя опиняється в пастці: виїхати неможливо, навколо засніжена місцевість, а найближчі люди залишаються далеко. Будинок, який спочатку здавався ідеальним місцем для нового життя, поступово перетворюється на декорацію для справжнього кошмару.

Але що може бути страшнішого за ніч у чужому будинку посеред хуртовини? Виявляється, значно страшніше – дізнатися, що його стіни зберігають таємниці, про які ніхто не повинен був знати. Поступово Трісія починає досліджувати маєток і знаходить таємну кімнату, а в ній записи з психотерапевтичних сеансів колишньої власниці. Саме вони стають ключем до розгадки зникнення докторки Гейл. “Прослуховуючи записи”, разом із головною героїнею виникало відчуття, наче я десь збоку тихенько спостерігаю ці діалоги, і тепер знаєю всі секрети та історії пацієнтів, їхні страхи, особисті драми та зізнання, від яких іноді ставало не по собі. Кожна нова деталь ніби наближала до істини, але водночас породжувала ще більше запитань.

Не сподобалося лише те, що авторка обманула мене як читача. Так, у детективі це завжди допустимо, зокрема, щоб стався неочікуваний поворотний сюжет. Але це був неправильний обман, ніби логічний, але не чесний. Не знаю, як влучно це пояснити, але вже на кульмінації історії я така: “Стоп, це взагалі не так мало бути”. Виникло неприємне відчуття, що з мене тупо погнали.

Але загалом мені сподобалося, як Фріда Мак-Фадден вибудовує напругу. Авторка не поспішає викладати всі карти на стіл, а змушує читача збирати пазл із дрібних деталей. Тут навіть звичайна розмова може виявитися важливою, а невинна на перший погляд згадка – змусити переосмислити все прочитане. Я попадалася на гачок, що вже наче розгадала загадку, але наступний поворот сюжету руйнував цю впевненість. Ніби ти постійно намагаєшся випередити авторку, хоча вона, здається, завжди на кілька кроків попереду. Вона майстерно грає з читацькими очікуваннями та змушує сумніватися у власних здогадках.

Окремої уваги заслуговує Адріанна Гейл. Попри те, що її немає поруч із героями в теперішньому часі, вона залишається центральною постаттю історії. Через записи ми поступово знайомимося з її професійним життям, пацієнтами та обставинами, які передували зникненню. Вона здається розумною, загадковою й водночас непередбачуваною жінкою. Чим більше дізнаєшся про неї, тим складніше зрозуміти, ким вона була насправді. І чи можна взагалі довіряти історії, яку розповідає людина, що більше не може її підтвердити?

Але з самого початку спокою мені не давала саме наше подружжя Трісії та Ейтана. Спочатку вони сприймаються як звичайна пара, яка хоче розпочати новий етап життя. Проте замкнений простір, незвичайні обставини й таємниці будинку поступово змінюють сприйняття їхніх стосунків. Я почала уважніше придивлятися до слів, реакцій і поведінки героїв, намагаючись зрозуміти хто є хто насправді. Назва роману “Ніколи не бреши” – гарно передає головну ідею книги, адже брехня тут не просто спосіб приховати незручну правду. Вона може бути захистом, маніпуляцією, способом уникнути відповідальності або інструментом, який змінює долі людей.

Ще одна сильна сторона книги – атмосфера. Реально, мені давно не було так моторошно від книги, кожен рядок це як сюрприз – дуже страшний, моторошний для уяви сюрприз. Засніжений маєток, відрізаний від зовнішнього світу, темні кімнати й голоси з минулого створюють відчуття ізоляції, від якого ставало некомфортно, бо ці всі деталі тримаєш в голові протягом всієї історії.

Звісно, у психологічних трилерах важливо не лише здивувати читача, а й зробити так, щоб фінальні відкриття мали сенс. І саме тому я раджу читати “Ніколи не бреши” уважно, не пропускаючи деталей і не поспішаючи з висновками. Тут варто підозрювати всіх, але не довіряти навіть власним підозрам. Деякі моменти можуть здатися випадковими, проте згодом їхнє значення змінюється, а знайомі події набувають зовсім іншого забарвлення.

Фріда Мак-Фадден написала історію, яка тримає в напрузі завдяки таємницям, психологічній грі та постійному відчуттю небезпеки. Для мене це книга про довіру, страх і тонку межу між тим, що ми знаємо, і тим, у що лише хочемо вірити. Вона чудово підійде тим, хто любить детективні загадки, несподівані повороти та сюжети, після яких хочеться повернутися до попередніх сторінок і перевірити, чи не пропустив чогось важливого.

Але моя головна порада – не намагайтеся знайти відповіді надто рано. Дозвольте історії затягнути вас у свої лабіринти, сумнівайтеся, будуйте теорії та змінюйте їх щоразу, коли впевнені, що вже все зрозуміли. Адже в цьому будинку є таємниця, яку хтось дуже хотів поховати в минулому.

Нагадаємо, що минулого тижня у рубриці “Інформатор вихідного дня” наш редактор розповів про фільм “Суперники”. Матеріал читайте тут.

Яна Малишко

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.