Картини, у яких оживають знайомі краєвиди: у Переяславі відкрили виставку художника Романа Мотузка

У Переяславі відкрили виставку художника Романа Мотузка. Чим вона особлива?

8 жовтня у мистецькій галереї Переяславського центру культури та мистецтв, напрередодні Дня художника, який відзначають у другу неділю жовтня, відкрили персональну виставку живопису місцевого митця, члена Національної спілки художників України Романа Мотузка “Мелодії Переяслава”. Експозиція триватиме до 23 жовтня. Про це повідомляє Інформатор.

Виставка отримала символічну назву “Мелодії Переяслава”, адже, за задумом, кожна картина художника нагадує окрему музичну композицію – від тихої та ліричної до яскравої й експресивної. На полотнах Романа Мотузка можна побачити знайомі вулички міста, старовинні споруди, річку Трубіж, затишні куточки природи та краєвиди Переяслава у різні пори року. Звичайні, на перший погляд, місця митець передає через колір, світло та власне емоційне сприйняття.

Серед представлених робіт є картини, створені безпосередньо на пленерах, а також сюжетні й тематичні полотна, в основі яких лежать спостереження за природою. Саме вона, за словами художника, залишається одним із головних джерел його натхнення.

На відкритті виставки зібралися представники міської влади, освітяни, митці, колеги та поціновувачі живопису. Вони не лише привітали Романа Мотузка з новою експозицією, а й поділилися власними емоціями, які викликали зображені на полотнах місця та краєвиди.

Заступниця міського голови Переяслава Оксана Степаненко подякувала художнику за його творчість та зауважила, що кожна робота викликає особливі емоції. На її думку, картини Мотузка здатні не лише прикрашати приміщення, а й повертати людину до приємних спогадів та знайомих місць.

“Я дуже рада, що в нашій громаді є така людина – дійсно талановита, творча, обдарована. Крім того, добра, щедра і ввічлива. Дякую вам за те, що ділитеся з нами своєю творчістю. Ваші роботи нас радують, заспокоюють, надихають. Я бажаю вам натхнення, щоб воно приходило саме тоді, коли ви маєте бажання та сили творити”, – сказала вона.

Директорка Переяславської художньої школи імені Петра Холодного, мистецтвознавиця Ірина Кузьмицька зазначила, що вже неодноразово відвідувала виставки Романа Мотузка, однак щоразу відкриває для себе його творчість по-новому. Вона наголосила, що цінність цих картин полягає не лише в художній майстерності, а й у здатності зберігати пам’ять про рідну землю. На її переконання, пейзажний живопис залишається актуальним навіть у часи, які зараз долає країна.

“Художник не просто чудово передає природу, її настрій та стан завдяки своєму мистецькому розумінню й умінню. Він сам ніби зживається з цією природою, розчиняється в ній. Це, як каже сам Роман Миколайович, такий діалог із природою. А ми всі – частинки цієї природи. Якщо хтось скаже мені, що зараз неактуальний пейзажний живопис, що має бути інший – ідейний, динамічний, сучасний, – я не погоджуся. Має бути і такий, але пейзажний живопис – це класика. А класика вічна”, – розповіла художниця.

Декан факультету природничо-історичної освіти і мистецтва Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юрій Козубенко, який працює разом із Романом Мотузком, відзначив його професіоналізм, різнобічність та вміння працювати в різних художніх напрямах.

“Я радий, що працюю з Романом Миколайовичем. Це людина неординарного характеру, неординарних здібностей, яка може абсолютно все. Тут представлене різноманітне мистецтво, різні напрями – імпресіонізм, десь експресіонізм. Людина володіє різними техніками, і це неймовірно”, – зазначив він.

Директорка бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, заслужена працівниця культури України Ольга Шкира звернула увагу на ще одну важливу особливість творчості Романа Мотузка – збереження історичного вигляду міста на полотнах. За її словами, художник має надзвичайно великий творчий доробок. А у його зібранні налічується близько чотирьох тисяч робіт, серед яких як завершені картини, так і замальовки.

Сам Роман Мотузок зізнався, що розповідати про власну творчість йому непросто, адже художники звикли висловлювати свої почуття не словами, а за допомогою фарб, олівців та інших матеріалів.

“Поети говорять словами, а ми говоримо пензликами, олівцями, різними матеріалами. Я з дитинства люблю музику, малювання, природу і людей. Хоча зараз ви побачите, що людей на моїх картинах небагато. Тут представлений саме Переяслав, його середовище, те, де ми живемо. І кожна робота – це якісь моменти хвилювання, відчуття”, – пояснив художник.

За його словами, назва виставки безпосередньо пов’язана з музикою, яка супроводжує його протягом життя і нерідко стає частиною творчого процесу. Під час роботи він може слухати народні пісні, класичні композиції або іншу музику, що відповідає настрою.

“Коли я пишу картини, зі мною завжди є музика. Вона може бути народна, фольклорна, класична. І коли слухаєш, відчуваєш, як композитор створював свою музику, а ти бачиш усе це в природі. Здавалося б, простий мотив – річка Трубіж. Але коли стаєш і дивишся на це дійство, розумієш, що воно все живе. Змінюється небо, хтось проходить, рухається трава, відчуваються запахи. І все це хвилює, щемить усередині. Тоді намагаєшся передати це на полотні”, – поділився він.

Розповідаючи про власне становлення, художник зазначив, що попри академічну підготовку та володіння різними художніми техніками, найважливішим для себе вважає здатність помічати красу довкола. Він переконаний, що в сучасному ритмі життя люди дедалі рідше знаходять час для простого споглядання природи.

“Нам зараз так не вистачає нормального спілкування. Ми постійно кудись біжимо, тривоги, емоції, побут, навчання, робота. І людина інколи забуває, для чого ми тут живемо. Треба хоча б іноді зупинитися, подивитися на краєвид, на небо, подумати про щось позитивне й побачити цю велич”, – сказав художник.

Він також зазначив, що кожна виставка для художника – особливе випробування, адже доводиться відкривати перед іншими людьми свій внутрішній світ, переживання та почуття.

“Кожна виставка – це твій внутрішній світ. Ніби ти роздягнувся і показав свою душу. Інколи за якісь роботи навіть соромно, інколи відчуваєш цікаве ставлення. Але хотілося б, щоб кожен із вас знайшов тут щось своє. Якщо після цієї виставки комусь захочеться малювати, творити, грати, співати, навчати – я буду дуже радий. Значить, я щось зробив у цьому світі”, – поділився митець.

Нагадаємо, що на Київщині запускають проєкт “Історія одного будинку”. Детальніше – читайте тут.

Яна Малишко

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.