Майже 4 метри вишитої пам’яті за 3 роки: у Переяславі презентували рушник на честь Михайла Сікорського

Віталій Усик

8 години ago

У Переяславі підбили підсумки проєкту “І вишите моє життя на ньому…” до 100-річчя Михайла Сікорського. Як це було?

13 жовтня в музеї українського рушника, що на території музею просто неба в Переяславі, урочисто завершили культурно-мистецький проєкт “І вишите моє життя на ньому…”. Його присвятили 100-річчю від дня народження Героя України, видатного музейника й історика Михайла Сікорського. Головним результатом проєкту став рушник на його честь, який вишивали майстри, викладачі та студенти. Про це повідомляє Інформатор.

Ідея створити рушник виникла у 2023 році. НІЕЗ “Переяслав” і Переяславський професійний коледж ініціювали його на знак шани до Михайла Сікорського. Задум анонсували 11 жовтня 2023 року на круглому столі, присвяченому його постаті. Роботу над рушником розпочали 16 травня 2024 року під час заходу до Дня вишиванки “Вишиваємо перемогу”.

Презентація успішного завершення проєкту символічно збіглася зі 103-ю річницею від дня народження Сікорського. Вітальним словом захід відкрила в.о. генерального директора НІЕЗ “Переяслав” Марина Навальна: “Цей рушник об’єднав думки, дії, спогади і в результаті накопичив цю позитивну енергію, яка зараз найбільше вдаряє по нашому ворогу. Я вже неодноразово казала у цьому музеї, що все, що навколо нас, – це не просто наша культурна спадщина і краса, а зброя, яка убиває нашого ворога. Кожним словом наукових працівників, коли ми згадуємо Михайла Сікорського та кажемо про наші культурні традиції, ми вбиваємо ворога”.

Керівниця проєкту, старша наукова співробітниця НІЕЗ “Переяслав” та завідувачка музею українського рушника Наталія Заїка розповіла, що в його рамках відтворили автентичний рушник із села Положаї (початку 70-х років 20 століття), який зберігається в музейній експозиції. До слова, ідею відтворити саме цей рушник на початкових етапах акції підтримала відома телеведуча Світлана Леонтьєва. Майстриня з вишивки Наталія Шевченко виконала основну частину роботи.

Розміри рушника чітко витримали відповідно до оригіналу – 395 см на 49 см. Вишили його на домотканому полотні, яке подарував підприємець Андрій Черновський. Орнамент представляє великий масивний букет (“дерево життя”) із центральною восьмигранною великою розетою. Рушник має двосторонній орнамент, виконаний за технікою “дволичка”.

Михайло Сікорський вважав рушник основою свого життя та налаштовував науковців на збір колекції, яка нині налічує понад 4 тисячі рушників у заповіднику. Із них 372 експонуються в музеї рушника. За словами Наталії Заїки, коли етнограф Іван Гончар приїздив до Сікорського, то ставав на коліна перед оригінальним положаївським рушником зі сльозами на очах, захоплюючись роботою майстрині.

Урочистості доповнила мистецька програма. Артем Логвинюк виконав пісню “Два кольори”, а на екрані демонстрували відеоряд із фото процесу створення рушника та інших подій проєкту. Також виступили Ганна Іфтоді та Микола Гриценко з піснею “Материнський рушник”, Анастасія Федоренко з піснею “Я – українка”, Кіра Нестеренко та Емілія Клюйко з піснею “Ліхтарики любові”.

Наприкінці заходу за вагомий внесок у збереження та розвиток культури краю, відродження національних традицій і участь у культурно-мистецькому проєкті до 100-річчя від дня народження Михайла Сікорського подяки вручили:

учням та художній керівниці вокального ансамблю “Сузір’я” Переяславської музичної школи імені Павла Сениці;
Миколі Гриценку, художньому керівнику будинку культури села Стовп’яги (Дівичківська ТГ);
Наталії Шевченко, майстрині з вишивки;
Миколі Лопаті, директору Переяславського професійного коледжу;
Ірині Слюсар, заступниці директора коледжу з навчально-виробничої роботи Переяславського професійного коледжу;
Юлії Радіоненко, старшій майстрині коледжу;
Оксані Сулимі, майстрині виробничого навчання, викладачці спеціального предмета “Технологія вишивки”;
Тетяні Пешковій, майстрині виробничого навчання коледжу;
Олені Горбатенко, майстрині виробничого навчання коледжу;
Катерині Герасько, майстрині виробничого навчання коледжу;
Ніні Ганжі, майстрині виробничого навчання коледжу;
студентам Переяславського професійного коледжу.