Переяслав Перейти на сайт

Маршрути, анонси заходів, англійська мова та сайт: застосунок Pereіaslav Guide отримав оновлення

Застосунок Pereіaslav Guide оновився. Як живе проєкт через понад пів року після створення?

Минуло понад пів року від створення туристичного застосунку Pereiaslav Guide, який допомагає знайомитися з історією та пам’ятками Переяслава. За цей час у ньому з’явилися нові функції, готові туристичні маршрути та англомовна версія, а кількість активних користувачів перевищила тисячу. Водночас розробник – програміст, засновник ІТ-агенції Sensei Agency Іван Світличний – планує повноцінно розвивати сайт, розширити можливості застосунку та налагодити співпрацю з місцевою владою. Про це розповів Інформатору.

Іван Світличний розповів, що порівняно із початковими планами глобально він ні від чого не відмовився, за винятком квестів чи питань-вікторин про історію міста: “За цей час від експерименту застосунок став повноцінним інструментом: програма, карти, маршрути, а також у нас з’явилась англійська мова”.

Серед нових функцій розробник виокремлює маршрути, які відрізняються від звичайних карт тим, що людині пропонується не просто карта, а готовий шлях місцевими пам’ятками: “Ми, місцеві, більш-менш знаємо та орієнтуємось, куди йти, а людина, яка приїжджає із Києва чи Одеси, – ні. Тому ми пропонуємо готові маршрути, де туристи можуть подивитись церкви чи пам’ятки в радіусі умовних двох кілометрів”.

Але поки що у застосунку доступні лише кілька коротких маршрутів на 15-30 хвилин. На запитання про те, чи планує він додати довші туристичні маршрути, наприклад, на цілий день між різними музеями, відповідає: “Розглядаю такий варіант. Мені треба буде якась колаборація з музейниками, щоби вони надали власне бачення та зацікавленість у певних маршрутах. Тобто не просто я від себе додав точки, як їх бачу, а так, як бачать маршрути науковці. Я знаю, у них є екскурсії та навіть затверджені якісь маршрути. Ми з ними співпрацюємо, але за можливості”.

Попередньо, була ідея додати вказівник, який показуватиме місце перебування користувача та підказуватиме, куди піти. Іван Світличний розповів, що ідею цю реалізували, але трохи у іншому вигляді: “Є точка на карті, де зараз перебуває користувач. Ми її натискаємо, програма визначає нашу точну геолокацію і у межах нашої точки ми можемо дивитися, які є пам’ятки чи музеї”.

Також у застосунку у розділі анонсів деякі виставки мають позначку “Рекомендовано”. Іван пояснив, що передусім ця позначка дається за принципом терміновості та короткостроковості: “Це створено, щоби звернути увагу на події на один день. Оскільки там є такі, що виставка йде місяць, два, три, рік, то рекомендація відбувається за терміновістю”.

Не обійшлося і без виправлення помилок. Втім, цю частину роботи Іван Світличний описує як “суто технічну сторону”. На практиці це те, що зробило приємнішим користуванням застосунком. Він став швидшим, а також зменшили відсоток “падіння” застосунку.

Про функцію вибору англійської мови в застосунку Іван каже, що осінь – не сезон туризму, тому ця функція не надто популярна. Але, на його думку, англійська має бути, адже іноземці приїжджають до міста.

За перший місяць застосунок завантажили 250 разів. Зараз же кількість активних користувачів (ті, хто постійно користується застосунком) перевищує тисячу. “Карта пам’яток” посідає перше місце за популярністю, за нею йдуть “відомі люди та особистості”, найменше – “історія”. За регіонами найбільший інтререс очікувано від людей із Переяслава та Києва. Серед місць найпопулярніший музей просто неба.

Успішність проєкту розробник оцінює за кількістю активних користувачів та завантажень, а також за відгуками. Пригадує, що до нього звертались через історичні моменти, коли помічали невідповідність, оскільки інформація бралася переважно з відкритих джерел. Із правками зверталися й місцеві історики, і науковці з університету. Одна з невідповідностей полягала в тому, що були персони, які у відкритих джерелах вважались дотичними до Переяслава, а насправді були лише їхніми тезками.

Іван Світличний зауважив, що часом виникають проблеми з актуальністю графіків роботи музеїв, бо в Google цю інформацію не оновлюють: “Відкриваєш Google, все неактуальне – ні контактів, нічого. Окрім адреси сайту, в мене немає жодної інформації. Переходжу на сайт, а у музейників такі сайти, що там щось знайти дуже важко. Так і виникла ця ідея зібрати все в купу. Найкраще – це, мабуть, просити музейників, робити для них якусь сторінку на сайті, де вони зможуть самі зайти. Якщо будуть охочі”.

Також, за необхідності, розробник може надати доступ до бекенду (back-end – це невидима серверна частина сайту чи застосунку, яка обробляє дані, зберігає інформацію та виконує бізнес-логіку), щоби технічний спеціаліст із заповідника був залучений.

Були і несподівані пропозиції щодо наповнення застосунку, про які раніше не задумувалися. “Мені краєзнавиця Людмила Набок дала про кладовища інформацію. Там прямо величезні статті. Можливо, на сайт додам цю велику, розширену інформацію. Я б ніколи, наприклад, не задумався, що кладовища можна додати на карту. Але коли я почитав історію, всі ці дослідження, які люди там були поховані, чому назви такі, то виявилося, що навіть кладовище може бути цікавим місцем, щоб дізнатися щось нове”, – розповів Іван Світличний.

Попри те, що, на його думку, застосунок – це значно зручніше у користуванні, від людей був запит на створення сайту: “Не одна людина питала: “А де сайт?”. Із ПК сайт зручніший і не всі хочуть завантажувати програму. Виявилось, що деяким категоріям людей все ж ще актуальна наявність сайту”. При цьому його наповнення не відрізняється від того, що у застосунку.

На етапі розробки програми розглядалась ідея створення окремого каталогу для місцевого бізнесу. За словами Івана Світличного, від цього він не відмовився: “Думаю, зробимо комерційну версію. Вони не будуть перетинатися. Тобто цей проєкт – волонтерський чи благодійний – буде окремо, а комерційний – окремо. Це може бути рекламний каталог підприємств не лише міста, а навіть цілого району”.

Стосовно QR-кодів, якими планувалось просувати застосунок, каже, що кілька тисяч візиток та буклетів все ж розповсюдили по музеях.

Планував Іван Світличний також і представити проєкт міській раді із пропозицією співпраці. “На виконком та сесію я не ходив. Була презентація в музеї. Була афіша із закликом долучитись всіх охочих. Хто прийшов, той прийшов… Але схопити людину і притягнути її, особливо коли це некомерційний проєкт і там “не світить” заробить мільйон…”

За його словами, цю ініціативу можна перетворити в офіційний застосунок громади: “Щоб можна було сказати: “Ми місто. Ось у нас є отаке, подивіться”. Основне, що я хочу донести: інструмент є, його треба використовувати. Треба співпрацювати, бо туристичний потенціал у міста справді великий. Наразі конкретної співпраці немає, бо окрім музейників, університету, істориків, не зацікавився ніхто”.

Відгуки, побажання щодо роботи застосунку Pereiaslav Guide та пропозиції співпраці надсилайте у Telegram або на електронну пошту contact@senseiagency.com.

Нагадаємо, що раніше Інформатор записав інтерв’ю з Іваном Світличний про його шлях розробника. Читайте за посиланням.

Єгор Данильчев

Головне фото створене за допомогою ШІ

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.