![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="675" width="1200" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
У книзі “Матеріали археологічної розвідки на території нижнього та середнього Потрубіжжя” описані, зокрема, предмети побуту, знайдені на території Переяслава. У понеділок, 14 грудня, друком вийшло 30 екземплярів книги.
Співавтори, археологи, науковці НІЕЗ “Переяслава” Дмитро Тетеря та Олександр Прядко опублікували матеріали археологічної розвідки на території нижнього та середнього Потрубіжжя в 2017 році. Матеріал передусім призначений для науковців, краєзнавців, та всіх, хто цікавиться археологією й історією Переяславщини. Про це повідомляє Інформатор.
Олександр Прядко розповів детальніше про книгу:
— Наклад дуже маленький, заповідник надрукував всього 30 примірників. Але ми з Дмитром Тетерею думаємо: якщо ці 30 екземплярів розійдуться по бібліотеках (декілька подаруємо), то люди зможуть придбати тільки кілька книжок. Тому, можливо, ми зможемо надрукувати ще пару екземплярів власним коштом, оскільки виявилося багато охочих придбати примірник. Наклад прийшов тільки вчора (16 грудня — ред.), тому я ще не знаю, скільки коштуватиме книга. Придбати примірник можна буде в усіх музеях, де є наукова література. Це моя не перша книга, була ще краєзнавча про село, звідки я родом — “Малі Канівці. Історико-краєзнавчий нарис”. А ось у Дмитра Тетері взагалі це, мабуть, четверта чи п’ята (нариси про Переяслав т.д.).
Над книгою працювали два роки:
— Виконана ця робота за двома частинами: по нижній течії річки Трубіж (куди входить сам Переяслав, також околиці міста, зокрема, мікрорайон Карань) і по середній. У мікрорайоні Карань (Трубайлівка — ред.) ми виявили Трипільське поселення, яке було раніше невідоме. На сьогоднішній день у Переяславському районі (уже колишньому) всього вісім відомих Трипільських поселень. Тому кожне поселення у нас на рахунку, оскільки вони досить рідкісні. Також цікавлять нас місцеві матеріали, а не загальні. Друга частина книги присвячена середній течії річки Трубіж. Дослідження були проведені поблизу села Пристроми.
Ми також провели дослідження у Переяславі на місці, де були земляні роботи (це місце, що біля танка, там була розрита велика яма). Нам вдалося зачистити цю яму і зафіксувати понад три метри культурного шару. Він прикладався гілками та навіть очеретом, тобто намощували гать, яка йшла до Переяслава. Це частина ділянки лугу, що йде від Підварок до Переяслава. Вона була не завжди прохідною, тож щоб було легко пересуватись, була намощена така дамба (гать) з піску, глини та гілок. А по краях цієї гаті вбивали дубові палі. Все це детально описано в книзі, — розповідає Олександр Прядко.
Нагадаємо, що нещодавно вийшло друком 45 екземплярів книги “Змійові” вали Переяславщини”. Інформатор дізнався, про що вона та скільки коштує.
Оксана Симоненко