ЖИТТЯ

Коли можна пекти паски, що робили в Чистий четвер та що таке страсті: обряди Великодня на Переяславщині

2 травня християни святкуватимуть Великдень. Цей день особливий принаймні тому, що родини збираються та частуються за святковим столом свяченою їжею. Але чи знаєте ви, як відзначали це свято наші предки?

Колись на Великдень влаштовували обряди та вірили в прикмети. Дещо перенеслось з тих часів і в сьогодення, але багато чого залишилось забутим. Про обряди та традиції, яких колись дотримувались на Переяславщині, Інформатору розповіла Світлана Захарченко, молодша наукова співробітниця музею українських обрядів НІЕЗ “Переяслав”.

— Цілий тиждень перед Великоднем називався “білим” та вважався найсуворішим перед святом. Він характерний приготуванням до святкування Великодня. Найважливіший день — Чистий четвер: господарі готувались до свята, прибиравши будинок та вичищавши стайні. Люди обов’язково купались та намагались раніше встати, бо існує повір’я, що до сходу сонця в Чистий четвер ворон носить своїх воронят до річки купати. Якщо людина встигне цього ранку випередити ворона та скупатися раніше від воронят, то вона не матиме проблем зі здоров’ям протягом усього майбутнього року. Дуже хворі люди старалися скупатися ще вночі, щоб уже точно ворона випередити  та зцілитись від хвороб. Також цього дня намагалися стригти дітей, мовляв, тоді голова не болітиме.

Ввечері з четверга на п’ятницю були страсті, люди в цей час взагалі нічого не їли. Намагалися зберігати спокій та дотримуватись тиші, не було співів та голосних розмов навіть надворі. Коли люди повертались додому зі служіння, обов’язково освячували так звану “страсну” свічку та намагалися донести додому світло цієї свічки, для цього робились спеціальні ліхтарі зі скла або паперу. А вже вдома світлом свічки випалювали хрести на одвірках при вході, таким чином оберігаючи свою хату і очищаючи її від зла.

Паски пеклися в четвер або суботу, в п’ятницю нічого не можна було робити. На цих пасках зверху викладався хрест із тіста, а щоб не сповз, його прикріплювали свяченою вербовою гілочкою. На Переяславщині обов’язково готували крашанки. Чи були писанки, на сьогодні спогадів немає. Зазвичай для фарбування використовували лушпиння цибулі, а також буряковий квас. Готували на Великдень паски, крашанки, запечене в тісті м’ясо і сало, ковбасу, пиріжки, але не пробували.

Хочете дізнатися, як цього року жителі Переяслава святкуватимуть Великдень? Інформатор підготував репортаж.

Оксана Симоненко

Нагору