Святом Купайла закінчується літній цикл святкувань. Воно відбувалося, коли сонце підходило до зеніту, виявляло свою найвищу чародійну силу. На Переяславщині наші пращури мали свої цікаві традиції Купальських гулянь.
Що робили на Івана Купала у наших краях у минулому? Про це Інформатору розповіла наукова співробітниця НІЕЗ “Переяслав”, завідувачка музею українських обрядів Світлана Зубер.
ЯК НАШІ ПРЕДКИ ГУЛЯЛИ ІВАНА КУПАЛА НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ
На Переяславщині це свято в порівнянні із Зеленою Неділею було зовсім скромним. Ми їздили по селах і дізнавалися: могли робити віночки, в які вплітали цвіт картоплі, ласкавці, шавлію, любисток, канупер. Не обов’язково, щоб це була красива квітка, бажано, щоб були саме пахучі трави.
У нас на Переяславщині дуже мало згадок про стрибки через багаття. Тим не менш, були дівчатка-підлітки (13-14 років), які нагортали пісок, ставили туди кропиву й стрибали через це. Старші, які все ж стрибали через багаття, могли робити це в парі, і, якщо вогнище не перегорало й руки закоханих не роз’єднувались, значило, що в них будуть міцні стосунки.
Нам розповідали свої згадки бабусі з села Помоклі. Коли ці бабусі були ще дівчатками й плели віночки на Івана Купала, вони ставали спиною до річки й намагалися скинути вінок з голови так, щоб він впав у воду. Це було інтимне свято: дівчата ховалися від люду, щоб провести потрібні обряди.
У нас також згадували про цвіт папороті. Існувало повір’я – ті, хто в Купальську ніч побачить цей цвіт матиме магічний дар і бачитиме, де сховані скарби. Але ж насправді папороть не цвіте, хоч на Івана Купала цей цвіт і шукають.
Для нашого регіону не характерні гуляння на Купайла. Вони притаманні Правобережжю. Там головна стихія – вогонь, сонце. В нас це – вода. Саме через це в нас шанується Зелена неділя.
Роботи Ф. М. Гуменюка про Купайлівські обряди
Традиційний вінок на Івана Купала
Цвіт папороті
ЦІКАВІ ОБРЯДИ, ПРИТАМАННІ ВСІМ ТЕРИТОРІЯМ УКРАЇНИ
Вінок – тільки жіночий головний убір. Коли дівчина виходила заміж і вдягала очіпок й хустку, означало, що вже вона вінка ніколи не одягне й не заплете коси. Жінка просто брала волосся, скручувала, зв’язувала, очіпком притискала і хусткою затинала. На Купальських розвагах, звісно ж, могли бути й одружені – прийти, спостерігати, брати участь в піснях. Є ще й такі згадки, що в переспівках хлопці висміюють дівчат, а дівчата – хлопців.
Окрім того, що віночки пускали у воду, була ще традиція приносити його додому. Деякі ставали спиною до хати й закидали вінок на дах, могли також залишати на горищі й використовувати потім при потребі або ж клали в купель немовляти. Дівчата могли класти в окріп такі трави, відстоювати й вимивати такою водою волосся.
Гуляння на Івана Купала могли тривати до світанку. На гуляння збиралися тоді, коли надворі було вже темно. Багаття, пускання вінків – усе це займало чимало часу. Додому люди поверталися вже під ранок.
Якщо говорити про їжу, то в ніч на Купайла завжди був піст. Той, хто дотримується посту, той буде споживати пісні страви. Хоча цей піст не такий жорсткий – могли їсти, наприклад, рибу. Напої робили з м’яти й чебрецю. У нас було популярно різати гілочки груші й вишні – їх ставили у чавуні потім робили з цього напій. Чар-зілля варили знахарі або інші люди, які зналися на цьому. Вважається, що у час Івана Купала була кульмінація того, що дає природа.
Здавна думали, що на Купальских гуляннях завжди присутня відьма. Наприклад, на Лисій горі (історична місцевість в Києві – ред.) відьми збиралися на Івана Купала.
Купатися в річці не просто рекомендується, це справжня необхідність. Заборонено це на Зелену неділю, тому що пращури вважали, що русалки можуть приворожити та затягнути на глибину. Втім, на Івана Купала плавати в річці – це обряд очищення.
Трави були одним із найважливіших атрибутів свята
Пращури думали, що гойдалки очищають людину від нечистої сили за допомогою повітряної стихії
Музей українських обрядів
Нагадуємо, всі святкові гуляння на Івана Купала в межах Переяславської громади відбуватимуться опісля 19:00 6 червня. Детальніше про це читайте за посиланням.
Юлія Кравченко
