“Десяті класи набрали лише у дві школи Переяслава, які стануть ліцеями”: Петро Ярмоленко – про новий навчальний рік

Як розпочнеться навчальний рік у школах Переяславської громади. Журналіст Інформатора поспілкувався про це з начальником відділу освіти.

Вже завтра, 1 вересня, після літніх канікул відновиться навчання в школах. У Переяславській громаді вперше за парти сядуть 410 дітей у 19 класах. Для них по-сучасному обладнали класні кімнати, згідно з реформою Нової української школи. Також у деяких закладах зробили ремонти. Про це та не тільки журналістові Інформатора розповів начальник міського відділу освіти Петро Ярмоленко.

Скільки першачків?

Буде 14 перших класів у місті та 5 у селах громади. Найбільше першачків у ЗОШ №7 – чотири класи, у ЗОШ №2 – три класи, у ЗОШ №5 та ЗОШ №6 – по два класи.

– Зараз точно йдуть до перших класів 410 дітей, – розповідає Ярмоленко. – Але ми орієнтуємося на 420, бо є такі екстремали, що приводять записувати до школи дітей і 1 вересня. Просто процедура така, що є певні пріоритети зарахування: територія обслуговування, навчання в школі старших брата або сестри, або ж батьки працюють в цих закладах. З 1 березня до 31 травня батьки подають заяви, 1 червня йде зарахування. Потім вже зараховують лише на вільні місця. Цьогоріч вже немає вільних місць у першій, другій, третій та шостій міських школах.

Ремонти шкіл

– Капітальних ремонтів влітку в наших закладах не було. Були лише поточні різної складності. “Тендерні” ремонти (більше 50 тисяч гривень, до двохсот) – їдальня третьої школи, фоє четвертої школи, приміщення майстерні в першій школі. Також за майже 200 тисяч гривень ми зробили внутрішній туалет у дошкільному закладі села Велика Каратуль. А практично в усіх інших закладах без тендерних процедур (тобто до 50 тисяч) ми проводили менш значні роботи. При цьому зауважу, що ремонти у різних корпусах однієї школи за законодавством можна вважати як два окремі. Загалом на все це ми витратили із міського бюджету близько двох мільйонів гривень. Ще близько пів мільйона ми витратили для допомоги закладам будівельними та господарськими матеріалами.

Пожежна безпека

Близько двох мільйонів також витратили на заходи протипожежної безпеки. ДСНС після перевірок подає до суду, потім школи закривають судовим рішенням, після цього виконавча служба вимагає або закрити школу, або показати акт від пожежників, де буде написано, що порушень не виявлено. А усувати порушення буває дорого, як приміром, встановити пожежну сигналізацію – для школи середнього розміру вона коштує понад пів мільйона. У Дем’янцях зараз закінчують встановлення сигналізації, обійшлася в 540 тисяч. У Гланишеві коштувала 550 тисяч. Наприклад, у величезній сьомій школі це минулого року обійшлося в 1 мільйон 300 тисяч гривень. Але ж вона має площу 15 тисяч квадратних метрів, а стандартна школа – зазвичай 2-3 тисячі. Тож ви розумієте, чому така ціна.

У нас забезпечені протипожежною сигналізацією всі міські садки та чотири із восьми шкіл.

Гланишів та четверту школу ми дороблювали в авральному порядку. Бо треба було усунути всі, навіть найдрібніші недоліки, аж до облаштування підсвітки адресної таблички. І по цих двох школах ми зрештою отримали акт, що порушень не виявлено. Зараз у нас забезпечені протипожежною сигналізацією всі міські садки та чотири із восьми шкіл. У селах громади було дві зроблені і ще дві ми зробили, залишається одна школа та два дитсадки. Тобто загалом потрібно встановити ще сім протипожежних сигналізацій.

Освітня реформа

Останній, четвертий, рік реалізується концепція НУШ для початкової школи. За цей час ми підготували кабінети для молодших класів: забезпечили їх технікою, меблями, обладнанням та дидактичними матеріалами. Цього літа ми отримали державну субвенцію 934 тисячі гривень, обов’язкові десять відсотків із міського бюджету (104 тисячі). Але ще 1 мільйон 800 тисяч додатково виділили з міського бюджету (про те, що закупили на ці гроші, читайте за посиланням – ред.).

Триває також реформа старшої школи. До 28 вересня 2022 року теперішніх назв закладів – ЗОШ, НВО – не буде. Будуть тільки початкові школи, гімназії та ліцеї. Але до того часу потрібно буде провести відповідні зміни (детальніше про цю реформу читайте за посиланням – ред.). Цього року ми набрали десяті класи лише в ті заклади, які надалі працюватимуть як ліцеї, – це теперішні гімназія та ЗОШ №7. Вони набрали по три профільні десяті класи: у гімназії – гуманітарний, математичний та природничий, у сьомій школі більший акцент на філології – українській та іноземній. Сільські школи під час приєднання ми перейменували на гімназії. Середні школи у Дем’янцях та Великій Каратулі також зробили гімназіями, а їхні одинадцятикласники перейшли до міських шкіл. У Переяславі такого зробити не можна було, бо гімназія не може надати документи про повну середню освіту, як ЗОШ. Коли ми випустимо цих одинадцятикласників, то вже влітку 2022 року на сесії зможемо провести повну реорганізацію.

Вакцинація

Чому лише 45 відсотків переяславських освітян вакцинувалися? За опитуваннями по всій країні, близько третини вакцинувалися або планують це зробити. За великим рахунком освітяни нічим не відрізняються від більшості людей, і кожен знаходить свої причини. Вчителів вакцинували трішки раніше, коли ще були певні етапи цього процесу. Тоді щеплення зробила половина з цих, що є зараз. Інші вакцинувалися після переконувань вже у цей “масовий період”. Проте я вперше таке зустрічаю, що вводиться певне обмеження, але немає механізму його забезпечення. Повідомили, що якщо регіон виходить із “зеленої” карантинної зони, а в закладі освіти щеплено менше 80 відсотків персоналу, то він переходить на дистанційну роботу. А що робити, якщо не хочуть? Не допустити до роботи – не маємо права. Відправити без збереження заробітної плати у відпустку – не маємо права. Поки що це можна забезпечити лише шляхом переконування.

Нагадаємо, що ресурс Освіта.ua опублікував рейтинг загальноосвітніх шкіл Київської області, що посіли найвищі місця за підсумками ЗНО 2021 року. Школи Переяславщини також увійшли до нього.

Віталій Усик

Фото: Едуард Аврамич