ГРОШІ

Гендиректор НІЕЗ “Переяслав” Олексій Лукашевич: що зробив, що зробить та що про нього відомо

Олексій Лукашевич надалі очолюватиме НІЕЗ “Переяслав”. Що він планує зробити та як його обирали.

Вчора, 7 вересня, конкурсна комісія Міністерства культури та інформаційної політики 7 голосами з 9 обрала генеральним директором НІЕЗ “Переяслав” Олексія Лукашевича. Він був гендиректором із 2014 року, продовжив свою каденцію ще на одну п’ятирічку. На посаду претендували ще семеро кандидатів. Інформатор, дослідивши документи, подані Лукашевичем до Міністерства, та інші ресурси, розповідає детальніше про нього.

З біографії

Народився в селі Плешкані Золотоніського району на Черкащині. Навчався на історичному факультеті Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. У 2007 році здобув науковий ступінь кандидата історичних наук. З 2002 до 2014 року працював у переяславському університеті на посадах завідувача лабораторії, викладача, старшого викладача, доцента. З 2014-го – генеральний директор НІЕЗ “Переяслав”. З 2015 до 2020 року був депутатом міської ради Переяслава.

З декларації

Востаннє Олексій Лукашевич подавав декларацію про доходи 31 березня цього року, тобто дані – за 2020-й. Згідно з нею, він не має власного житла та транспорту, іншого цінного майна чи нематеріальних активів. На основному місці роботи в НІЕЗ “Переяслав” за рік заробив 306 тисяч 73 гривні. Більше жодних даних немає.

Для порівняння, за 2019-й він задекларував житловий будинок площею 164,9 кв. метра та земельну ділянку площею 990 метрів у Переяславі. Також у його власності був автомобіль Kia Rio 2010 р.в., який він придбав новим. Заробив Олексій Лукашевич у заповіднику тоді 506 тисяч 76 гривень.

Що зробив на посаді (з мотиваційного листа)

  • Заповідник уклав 115 охоронних договорів з Міністерством культури України та Управлінням культури, національностей та релігій КОДА. Всі пам’ятки культурної спадщини, які перебувають на балансі НІЕЗ “Переяслав”, забезпечені охоронними договорами.
  • З 2017 року в НІЕЗ розпочали оцифрування фондово-облікової документації.
  • Покращили умови зберігання предметів державного музейного фонду, розширили площі приміщень для зберігання фондового зібрання. Відкрили реставраційну майстерню з олійного живопису.
  • Покращився якісний склад наукових співробітників НІЕЗ. Тут працюють 16 осіб з вченими ступенями та званнями.
  • За останні два роки впровадили двомовний аудіогід (англійською та українською мовою) на окремих об’єктах музею просто неба та шість двомовних аудіомаршрутів на платфомі izi.travel.

Що обіцяє зробити (з мотиваційного листа)

  • Долучитися до проєкту впровадження електронного обліку об’єктів культурної спадщини “Державний реєстр нерухомих пам’яток України”, а саме інтегрувати вже створену в НІЕЗ “Переяслав” електронну базу пам’яток до загальноукраїнської.
  • Завершити розпочату роботу щодо доступності до пам’яток культури для маломобільних груп населення.
  • Адаптувати наукову та пам’ятко-охоронну діяльність до сучасних інформаційних вимог в контексті інклюзивної культури.
  • Збільшити кількість різнопланових заходів, спрямованих на популяризацію української культури, пов’язаних з еко- та гастротуризмом.
  • Поглибити диверсифікацію роботи в контексті наповнення Спеціального фонду заповідника.
  • Збільшити продаж рекламно-сувенірної продукції.
  • Покращити роботу з грантовими програмами.
  • Покращити роботу з утримання пам’яток в належному стані.
  • Відновити роботу музею народного одягу.

Про що говорили під час конкурсу (із відео)

Окрім того, що члени конкурсної комісії запитали, чи пишається Лукашевич заповідником (пишається) та чи борщ-батли – це нормальний івент для сучасного етапу боротьби з радянською “шароварщиною” (вважає, що допустимий, адже це також частина самоідентифікації українців), поговорили й про приміщення кафе “Старого вертепу”. Його заповідник, за даними Генпрокуратури, придбав на 17 мільйонів дорожче, ніж те коштує.

“Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2018 році генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав” разом зі спільниками розтратили державне майно – бюджетні кошти, що виділялися заповіднику Міністерством культури України. З цією метою вони розробили поетапний план, що полягав у придбанні за понад 19 млн грн фактично непотрібної адміністративної будівлі у Переяславі на Київщині, реальна вартість якої становила 2,5 млн грн, власницею якої була одна з учасниць групи. При цьому за допомогою ще одного спільника – оцінювача – учасники групи виготовили та використали підроблені звіти про оцінку майна із завищеною вартістю предмету оцінки, забезпечили і провели процедури самої закупівлі цього майна за державні кошти та уклали ряд цивільно-правових договорів. Внаслідок таких дій державі завдано шкоду на суму 17 млн грн”, – йдеться у повідомленні Офісу Генерального прокурора від 23 червня.

– Впродовж 2010-2014 років заповідник вздовж і впоперед перевірили різноманітні міністерські комісії. Практично в кожній із них написано одне й те ж: необхідно покращити умови зберігання фондових колекцій, необхідно збільшити музейні експозиції, збільшити площу музейних приміщень. Музейні предмети тоді перебували в незадовільних умовах, – пояснив на засіданні Лукашевич. – Тому придбане приміщення було конче необхідне заповіднику. На сьогодні там зберігається фактично третина фондів. А взагалі в ньому буде 80 відсотків фондів заповідника. Це найновіше приміщення, суміжне територіально з музеєм “Заповіту”, обладнане сучасною системою кондицінування повітря, пожежною та охоронною сигналізацією, воно надзвичайно енергозберігаюче. Також це приміщення підходить під відновлення музею одягу.

Щодо баталій, які розгорілися, зазначу, що ціна на це приміщення значно нижча за середньоринкову в Переяславі на приміщення такого типу. Рахунок був виставлений на основі звіту оцінювача. Водночас додам, що ми будуємо туалет площею 48 квадратних метрів на території музею “Заповіту”. Його вартість становить 1 мільйон 100 тисяч гривень, це при тому, що проєкт типовий – такий самий туалет вже стоїть в міському парку Переяслава. А в приміщенні, про яке ми говоримо, близько 700 квадратних метрів.

Хто рекомендував Лукашевича на посаду (із поданих документів)

Голова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт: “Завдяки науковому та адміністративному хисту Лукашевича О.М. працівники НІЕЗ “Переяслав”, члени НСКУ, мають змогу продуктивно реалізувати творчі ініціативи у співпраці з провідними науковими установами. Зокрема, з Інститутом історії України НАН України, Інститутом української археології та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, Центральним державним історичним архівом України у м. Києві та іншими” (цитата з рекомендаційного листа на ім’я міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка).

Генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель: “Активна робота заповідника робить його привабливим для туристів та позитивно впливає на популяризацію культурної спадщини як в Україні, так і за її межами”.

Начальниця управління туризму КОДА Анна Куценко: “У заповіднику останнім часом змінюється підхід до обслуговування відвідувачів: окрім традиційної екскурсійної й виставкової діяльності, з’явилося багато інтерактивів – гра на народних інструментах, відтворення ремесел та промислів. Діяльність заповідника активно висвітлюється на офіційному сайті та сторінках соціальних мереж. На сьогодні НІЕЗ “Переяслав” є конкурентно-спроможним об’єктом на ринку туризму Київщини, який має високий туристичний потенціал”.

Голова Переяславської міської ради Вячеслав Саулко: “НІЕЗ “Переяслав” є ключовим і об’єктом, і суб’єктом туристичної інфраструктури як регіону, так і України. За період керівництва заповідником Олексія Лукашевича значно інтенсифікувалася співпраця НІЕЗ “Переяслав” з Переяславською міською радою, а високий рівень професіоналізму Олексія Лукашевича як управлінця закладом культури дозволяє висловити йому свою підтримку”.

Нагадаємо, що невдовзі також відбудуться вибори ректора переяславського університету. Кандидат лише один – Віталій Коцур.

Віталій Усик

Нагору