Календар, яким ми користуємося є зручним для кожного, він здається логічним і сприяє вірному плануванню часу. Але чому він саме такий? Звідки взялися ці 12 місяців?
У світі існують різні версії щодо походження сучасного календаря та вибору саме 12 місяців для літочислення. Про них розповідає Інформатор.
Історія календаря сягає своїм корінням в Стародавній Рим. До Юлія Цезаря рік складався лише з 10 місяців (Martius, Аprilis, Majus, Junius, Jupiter; Quintilis, Sextilis, September, October, November, December). Останній, December, перекладається як “десятий”. Цезар послухався поради астронома Созігена і провів реформу календаря за зразком, прийнятим в Єгипті. У календарі з’явилися ще 2 місяці – січень та лютий. Імператор Октавіан Август назвав один місяць на честь свого імені (August), відібравши у всіх місяців по 2-3 дні, а у лютого – 4. Саме тому лютий – найкоротший місяць.
Сучасний календар походить від 12 нових місяців (молодиків). Для рахунку часу люди з давніх-давен використовували повторювані природні явища і процеси. Рік, наприклад, – це час від розливу до розливу річки. А місяць — проміжок від молодика до молодика, тобто близько 29,5 сонячної доби. У рік укладається приблизно 12 таких проміжків, тому роком рахували 12 місяців. При цьому місячний рік виходить коротшим за сонячний. У сонячному календарі стародавніх єгиптян було 365 днів: 12 місяців по 30 днів і п’ять днів наприкінці.
Наш календар зародився у Вавилоні. На той час сонячний рік укладався в 12 місячних циклів, крім того, вавилоняни вважали число 12 священним. Ось тому вони ділили рік на 12 місяців.
Чому в Україні місяці мають такі назви? Місяці українською вимовляються по-особливому. Їхні назви практично не видозмінилися з часів давніх слов’ян. Місяць українського календаря – це природне явище, певний вид діяльності людини або характер погоди, властивий тій чи іншій порі року. Наші предки на основі тривалих спостережень та історично сформованих прикмет мали свій календар. До прикладу, російські назви місяців запозичили латинські назви, а в Україні та Білорусі залишилися традиційні – слов’янські.
Нагадуємо, що ми підготували для вас постноворічний фоторепортаж. Який вигляд має Переяслав у перший день року?
