ЖИТТЯ

Протести у Казахстані, справа Порошенка та виступ Зеленського: які були новини цього тижня

Привітання Зеленського з Новим роком було довшим, ніж звернення інших президентів, у Казахстані спалахнули масові протести. Які ще важливі новини були цього тижня?

В Україні та світі щотижня, щодня та навіть щогодини відбувається багато подій. Ми підготували кілька найбільш обговорюваних новин, посилаючись на портал Інформатор Україна.

Привітання з Новим роком Зеленського тривало довше, ніж звернення інших президентів

Новорічне вітання Президента України Володимира Зеленського перевищило за часом звернення інших лідерів країн. Воно тривало 21 хвилину. Трохи менше вітав своїх громадян президент Киргизстану Садир Жапаров – 17 хвилин. Лідерка Молдови Мая Санду виступила з вітанням, яке тривало 8 хвилин 41 секунду. Президент РФ Володимир Путін виступав протягом 6 хвилин 22 секунд, Олександр Лукашенко – 6 хвилин 4 секунди. Президент США Джо Байден виступив найшвидше – за 38 секунд.

П’ятого президента України Порошенка звинуватили у держзраді

20 грудня президентові України (2014-2019 рр.) Петру Порошенку оголосили підозру у державній зраді. Підозра стосується справи про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу у 2014-2015 роках. Він наразі перебуває за кордоном. Колишній секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що той поїхав на зустріч із Вселенським Патріархом та європейськими партнерами.

Слідчі ДБР подали до суду клопотання – прохання – про арешт п’ятого президента України. Деякі ЗМІ писали, що це прохання відкликали, але це не так.

Згодом Порошенко заявив, що повернеться до України: “17 січня я, як і обіцяв, повернуся до Києва, щоб з’явитися до суду та провести зустріч із Генеральним прокурором, користуючись правом народного депутата на невідкладний прийом. Повертаюся не для того, щоб захищатись від Зеленського, а для того, щоб захищати Україну від некомпетентного керівництва та зовнішньої агресії”.

За рішенням Печерського суду, все майно та активи Порошенка заарештували. Про це на брифінгу розповів адвокат Порошенка: “Порошенко виїхав за межі України 17 грудня. Вручити підозру йому особисто ніхто не міг. Надіслати навіть поштою… Вони не пред’явили жодних документів, що вони поштою надіслали якісь документи. Тобто ми бачимо абсолютне беззаконня та нехтування нормами права, спрямоване на одне: завадити лідеру опозиції здійснювати політичну діяльність”.

У четвер, 6 січня, у Державному бюро розслідувань повідомили, що Петро Порошенко швидше за все не планував свій закордонний візит заздалегідь. “Слідчі ДБР встановили, що Петро Порошенко замовив квитки на літак за кордон у день спроби вручення йому повістки про виклик до ДБР для проведення процесуальних дій”, – йдеться у повідомленні пресс-служби ДБР. У ДБР повідомили про це після того, як його адвокат заявив про заздалегідь сформований план поїздки Порошенка до країн ЄС.

Слідчі отримали від авіакомпанії інформацію, що квитки народний депутат Порошенко придбав о 19:04 17 грудня – за кілька годин після того, як слідчі ДБР намагалися вручити йому повістку про виклик. “Тому заяви адвокатів про нібито заздалегідь заплановану поїздку не відповідають дійсності. Органи слідства чекають на повернення Порошенка П.А. для проведення відповідних слідчих дій”, – уточнили у ДБР.

У Казахстані спалахнули масові протести: що стало причиною і як відреагувала влада

У Казахстані 4 січня спалахнули масові протести через різке зростання цін на скраплений газ та безробіття. Люди виходять на мітинги практично у всій країні. Окрім вимог щодо зниження цін на скраплений газ, протестувальники стали висувати і політичні гасла. Люди скандували “Шал, кет!” (“Старий, йди!”), натякаючи на колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, та вимагали, щоб він остаточно пішов з політики. Також учасники протесту виступили проти корупції та кумівства, вимагають будівництва фабрик та заводів, скорочення безробіття. Опозиція закликала силовиків переходити на бік народу. Влада деяких міст вже пішла на поступки і знизила ціну на газ до 50 тенге.

5 січня на тлі протестів уряд Казахстану пішов у відставку. Однак це не зупинило народного гніву, і акції протесту продовжилися. Так, зранку 5 січня тисячі людей вийшли на акції протесту у містах по всьому Казахстану. В Алмати мітингувальники пішли на штурм будівлі міської адміністрації. Поліцейські намагалися зупинити їх світлошумовими гранатами, проте протестувальникам все ж таки вдалося захопити будівлю. Після цього у будівлі спалахнула пожежа.

Після цього силовики покинули площу перед будівлею адміністрації, а в центрі міста почали лунати постріли. Також в Алмати підпалили будівлю прокуратури. Протестувальники попрямували до алматинської резиденції президента та захопили будівлю, після чого в ній також почалася пожежа. Деякі поліцейські та військові приєднувалися до протестувальників.

5 січня вночі президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав укази про запровадження надзвичайного стану в Мангістауській області та місті Алмати. Режим НП запровадили на два тижні, до 19 січня. Згодом президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв дозволив поліції та армії стріляти на ураження у протестувальників. За його словами, влада не йтиме на переговори. “Я наказав відкривати вогонь на ураження без попередження. Яка дурість, які можуть бути переговори зі злочинцями та вбивцями. Нам довелося мати справу з бандитами та терористами, підготовленими. Тому їх потрібно знищувати і це буде зроблено найближчим часом”, – сказав Токаєв.

Організація Договору про колективну безпеку (військовим союз, куди входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан) ухвалила рішення відправити миротворців до Казахстану. Від Росії до складу миротворчого корпусу увійшли підрозділи повітрянодесантних військ.

Президент Казахстану оголосив 10 січня днем ​​національної жалоби за жертвами сутичок під час протестів та масових заворушень у багатьох регіонах країни. До слова, за офіційними даними, через зіткнення загинули 44 особи, серед них 18 силовиків.

Нагадаємо, що два роки тому в Ірані розбився літак МАУ, який виконував рейс за маршрутом Тегеран – Київ, загинули всі 176 людей, які перебували на борту, серед них – 11 українців. Після двох років трагедії Іран ігнорує запити України та порушує домовленості у справі про аварію.

Нагору