Лютий – найкоротший місяць григоріанського календаря, за яким ми живемо: у високосні роки в ньому 29 днів, а в інші – 28. Чому так сталося?
Настав останній місяць зими. Лютий – найкоротший місяць як у звичайному, так і високосному році. Що вплинуло на це, розповідає Інформатор.
Чому у лютому 28 або 29 днів? Сучасний календар прийшов до нас із Стародавнього Риму. Спочатку в ньому було десять місяців, а рік починався у березні. В результаті реформи у VIII ст. до н.е. запровадили два додаткові місяці — січень та лютий. Під час правління Юлія Цезаря встановили, що парні місяці мають тривати 30 днів, а непарні — 31. А лютому, який тоді припадав на кінець року, необхідної кількості діб не дісталося. Зрештою цей зимовий місяць отримав лише 29 днів.
У 44 р. до н.е. після смерті Цезаря нова римська адміністрація вирішила на його честь перейменувати в липень місяць квінтиліс. Згодом помер імператор Октавіан Август, він також отримав “іменний” місяць. Оскільки серпень і липень йшли один за одним, то в ті часи у них була різна кількість днів. Чиновники з політичних міркувань вирішили зрівняти заслуги обох правителів до 31 дня. Через це треба було позичити зайву добу ще в якомусь місяці. Чому обрали саме лютий? Вибір пояснювався, швидше за все, тим, що цей місяць мав у римлян погану славу, оскільки в цей час року поминали мертвих.
Навіщо потрібен високосний рік? Високосний рік – кожен четвертий рік, у якому лютий на один день довший за звичайний. Цей додатковий день запроваджений для того, щоб компенсувати розбіжність між рухом Сонця та календарем. Справа в тому, що Земля здійснює повний виток навколо Сонця не за 365 днів, а за 365 днів 5 годин 48 хвилин та 46 секунд. Ці високосні секунди, хвилини і години складаються в одну “зайву” добу за кожні чотири оберти Землі навколо Сонця.
Нагадуємо, що в рамках рубрики “Окей, Інформатор” ми розповідали про 12 місяців нашого календаря та їх походження. Також ви дізнаєтеся, чому українські назви місяців відрізняються від усіх інших.
