Переяслав Перейти на сайт

У музеї просто неба в Переяславі встановили традиційну для нашого регіону віху

У Переяславі на території базарної площі в музеї просто неба оздобили та встановили віху. Про обряди нашого краю з нагоди Зеленої неділі та про символічне значення віхи дізнавайтеся в цій публікації.

Сьогодні, 11 червня в музеї просто неба в Переяславі провели традиційний обрядовий захід – встановлювали віху. Віха – це стовп, який оздоблюють різноманітними рослинами й встановлюють саме напередодні Зеленої неділі. Така традиція закріпилася на Переяславщині. Цьогоріч в нашому музеї 9-метрову віху прикрасили півонії, любисток, гавір, аір, м’ята, жасмин, ромашки й багато інших рослин. Відомо, що в мікрорайоні Комуна у 80-х роках встановлювали 16-метрову віху, але її не вдалося підняти. Музейники пояснюють, що вітер може розхитати віху так, що та зламається. Через те, що музей просто неба розміщено на пагорбі, дуже високу віху там не ставлять. До того ж, верхнє колесо й об’ємне оздоблення впливають на вагу віхи.

Детальніше про мету заходу та про цікаві факти щодо цього обряду Інформатору розповів завідувач музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Микола Шкіра.

– Де саме поширений обряд встановлення віхи?

– На Переяславщині встановлення віхи — регіональна традиція. Такого більше немає ніде. Наприклад, на Яготинщині такий стовп називається по-іншому. Можливо, на це вплинуло й переміщення людей з одного міста в інше. Втім, у ХIХ столітті цей обряд зафіксовано тут, тільки на Переяславщині.

– Яких традицій у день встановлення віхи дотримувалися наші предки?

– Люди приділяють увагу померлим родичам, а також своїй оселі. Оселю прикрашають зеленим зіллям, але не будь-яким. Обов’язково має бути гавір, липа, осика. Заготовлюють в цей час лікарські рослини, тому що вважається, що цей час — цілющий. Відбувається справжнє єднання людей, тому що для оздоблення віхи збиралося дуже багато охочих. Молоді хлопці вирубували деревину, а дівчата повинні були її прикрашати зіллям. Вважалося, що цього дня (скоріше навіть ночі) можна було красти. Наші господині сварилися, бо “на віху прийшли вночі й покрали квіти”.

Встановивши віху, молоді люди гуляють аж до ранку. На ранок приходять більш дорослі чоловіки, приносять сюди їсти. Громада збирається разом — розважаються, співають, танцюють, обідають. До прикладу, на Підварках й досі встановлюють віху по куткам. Є така конкуренція — бажано, щоби на кутку була вища віха. Чим вища — тим більше принесе сили.

– Яке символічне значення несе віха?

– Віха — символ енергії, символ закінчення весни й початку літа, символ сили. Етимологія самого слово “віха” пов’язане зі словом “життя”. Не можна прикрашати її очеретом. Вважається, що це — та рослина, в якій живе чорт. Траву, в основному, ми використовуємо суху.

– Чому, не дивлячись на війну, вирішили все ж таки встановлювати віху?

– Це давня традиція, яка прийшла до нас через віки. Ми б хотіли, щоби енергія, яка передавалася українцями через оцей стовп, передавалася й надалі і якось допомогла нам побороти ворога. По-перше, верхнє колесо віхи — це символ сонця. Це має нести життя, довголіття. Раніше ми запрошували гостей — приїздили різні колективи з Полтавщини, Чернігівщини та інших регіонів. Тут були й танці, й співи! Цьогоріч все закінчилося лише встановленням символу сонця й енергії — віхи. Сподіваємося, це якось допоможе нам переживати такий складний час. Крім того, ми демонструємо наші традиції, які збереглися протягом сотень років, і які неможливо просто взяти й викорінити.

Нагадуємо, нещодавно до НІЕЗ “Переяслав” надійшла чергова партія гуманітарної допомоги від іноземних партнерів. Як часто музейники отримують її та що саме надходить дізнавайтеся за посиланням.

Юлія Кравченко