Волонтерка Інна Марченко прямо на сесії поскаржилась на міського голову Переяслава. У чому претензія?
22 грудня на сесію міської ради Переяслава прийшла відома волонтерка, голова ГО “Серця Переяславщини” Інна Марченко. Вона тривалий час тримала здійнятою руку, аби їй надали слово. Однак, так і не отримавши його, зрештою встала зі свого місця і звернулась до міського голови Вячеслава Саулка. Інформатор переповідає деталі.
– Я хотіла передати вам вітання від наших хлопців, які воюють. Вони прийдуть і запитають, що ви тут робите, – розпочала Інна Марченко. – Де я не була, міські голови завжди допомагають захисникам. Чому наша міська рада цього не робить? Шановний мер, я голосувала за вас – це була моя помилка, дуже шкодую про це. Не ми, збираючи допомогу, повинні підходити до вас із проханнями щось дати. Ви повинні нас шукати і говорити: у мене є те, візьміть, будь ласка, і відвезіть хлопцям. Ви цього не робите. Ви просто забули, що у нас війна. Сьогодні ви вручали посмерто медалі хлопцям, то я їх особисто знаю. Речі одного з них особисто передавала дружині після загибелі. Ви приходите на похорони й розповідаєте: ми допоможемо, підтримаємо… Я не бачу. Чому ми, прості бідні люди, маємо збирати гроші на автомобілі, на дрони? Де ви? Чи у вас інша країна?
Вячеслав Саулко відповів, що всі особисті звернення Інни Марченко виконували:
– Навіть коли ви просили пальне, яке нам потрібно було якимось чином списувати, вам не відмовили. Але поцікавтесь у інших волонтерів, де вони подівали пальне і чому не прозвітувались. Не було жодного військового чи рідних загиблих, які б звернулись до нас, і ми не допомогли. Якщо ви тут враховуєте якісь особисті амбіції, це не в межах міської ради.
Після цього голова поставив на розгляд чергове питання сесії. Інна Марченко покинула залу засідань зі словами: “Не болить? А у мене болить”.
Інформатор звернувся до волонтерки із прохання прокоментувати ситуацію та розповісти, у чому вона не отримала допомоги від міського голови.
– Ми просили допомогу, коли збирали кошти на автомобіль. Я запитали, чи може він звернутись до своїх партнерів у приватному бізнесі, яким він займався раніше. Він відповів, що канадці сказали: “Війна війною, а бізнес бізнесом”, – зазначила Марченко. – Потім зверталась мама двох хлопців, які воюють (один у Мар’їнці, інший – на Харківському напрямку). Потрібні були рації та автомобіль, бо їхній розірвало. Їй відмовили, сказали немає чим. Лише один метод порадили, але, вибачте, то порушення законодавства.
Коли я просила пальне у міського голови, то навмисно написала пост в інтернеті. Бо розуміла, що тоді їм не буде куди діватись, доведеться дати. А в мене чотири машини їхали на передову, які потрібно було заправити. І чесно кажучи, скільки я їжджу до наших хлопців у саме пекло, постійно чую від них одне запитання: “Міський голова чимось допомагає?”. Що я маю сказати? Чим мені допомагають? Мені допомагають пенсіонери, прості люди, школи.
Міський голова чудово знає, що ми займаємось волонтерством із 2014 року. То невже не можна було зробити, як колись Анатолій Фесенко у ВУКГ, одноденний заробіток працівників підприємства передавали нам? І ми знали, що стабільно можемо розраховувати на конкретну суму, за яку можемо щось купити хлопцям. А міський голова жодного разу не поцікавився, чи треба нам щось. Мені просто реально накипіло, мені боляче. Тому що гинуть мої хлопці, мої, і за кожного у мене болить душа.
Також Інна Марченко поскаржилась, що у Переяславі досі не відкрили музей війни: “Воно нікому не цікаво. Я привожу експонати із 2014 року. Вже немає куди їх подіти. Хлопці попідписували тубуси. Їх вже немає, загинули 1 грудня, а тубуси є… І я їх тримаю для музею”.
Нагадаємо, що на сесії 22 грудня також прийняли бюджет на 2023 рік. Загальний обсяг доходів очікується в сумі 367 мільйонів 894 тисячі 683 гривні.
Віталій Усик
Фото: Facebook-сторінка Інни Марченко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
