Письменниця Людмила Охріменко презентувала у Переяславі три свої книги

У Переяславі влаштували творчу зустріч із письменницею Людмилою Охріменко. Як це було?

2 червня у Переяславській публічній бібліотеці відбулась творча зустріч із письменницею Людмилою Охріменко. Вона презентувала три свої книги: “Муха в окропі на окупованій території”, “Волонтерські історії” та “Оскар”, що у 2021 році став найкращим романом на військову тематику за версією літературного конкурсу “Коронація слова”. Інформатор розповідає, як це було.

Людмила Охріменко – українська письменниця, волонтерка. Народилася 11 жовтня 1961 року у місті Синельникове Дніпропетровської області. Тривалий час жила і працювала в Криму. Зараз живе в Харкові. З 2014 року їздила з гуманітарними місіями у Луганську та Донецьку області задля допомоги добровольчим формуванням і підрозділам ЗСУ.

У її романі “Муха в окропі на окупованій території” йдеться про окупацію. Події відбуваються у Горлівці в 2015 році. Три жінки рятують українських воїнів і дають їм можливість повернутися на територію України. Роман вдало поєднується на межі між воєнним і любовним.

– У книзі йдеться про трьох подружок, які з дитинства були разом, дуже дружили ділилися одна з одною. А на початок 2014 року, коли прийшов “руський мір”, вони розділилися. Моя головна героїня – за Україну, ще одна – за росію, тому що вона російського походження і таки обирає опозицію, а третя належить до такого широкого загалу українців, який сформувався 2014 року і називається “какая разніца”, – розповіла письменниця.

Збірка “Волонтерські історії” складається з двох частин. У центрі уваги більшості розповідей – життєві історії звичайних людей, які опинилися на фронті. Микола із Синельникова, який “замочив” три рашистських танки, актриса Буся, яка врятувала волонтерів із підвалу грою на гармошці-трирядці, закохана пара старшого віку з оповідання “Про головне”, Людмила Петрівна з “Останньої жительки”, яка нарешті може спокійно померти, а особливо – персонажі новели “Піп Іван” є яскравими образами, які не залишають читача байдужим. Майже всі оповідання гостросюжетні та динамічні, а найголовніше – щирі і відверті. У другій частині книги, яка написана у співавторстві з Михайлом Кащавцевим, реалізм зменшується за рахунок фантастичного елементу. Втім, багато для кого з читачів поява відьми на мітлі та рака, який уміє розмовляти та ще й дає корисні поради, буде лише плюсом.

– Ця книжка розповідає про мої саме волонтерські справи. Я почала волонтерити ще з 2014 року і перші 6 оповідань написала саме про це. Друга частина написана про волонтерську діяльність вже після 24 лютого, – зазначила Людмила Охріменко.

У романі “Оскар” йдеться про долю українського офіцера-спецпризначенця, який на початку 2015 року потрапив у полон до російських окупантів. Він мріє про втечу з першого дня неволі і робить усе для того, щоб здійснити задумане. Як пройти через пекло і вціліти? Ця книга про людину, що свято вірить у силу життя.

– Це книжка про офіцера, який у 2020 році звернувся до мене з проханням написати про нього. Звернувся у дуже звичний, сучасний спосіб – у Facebook. Він написав 10 речень російською мовою, історію свого подвигу, і я зрозуміла, що обов’язково потрібно написати цю книжку, попри все, – поділилась Людмила Охріменко.

Нагадаємо, що у традиційній рубриці “Улюблені місця Переяславщини” Аліна Римар розповіла, де мріє, відновлює сили та планує. Читайте про це за посиланням.

Валерія Бобровська

Фото: Валентин Шеремет

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишетесь на канали в Telegram або Viber.