У музеї просто неба напередодні Зеленої неділі встановили віху. Трішки традицій цього обряду.
3 червня у музеї просто неба в Переяславі відтворювали етнографічний обряд встановлення віхи. Це давня язичницька традиція поклоніння природі, сонцю, землі, квітам, зелені. На базарній площі музею встановили приблизно 10-метровий стовп, прикрашений різноманітними квітами. Прикрашали його працівниці заповідника. А щоб виставити його знадобилось із десяток чоловіків. Людмила Шкіра, старша наукова співробітниця скансену, поділилась з Інформатором традиціями цього дійства.
Вона розповіла, що на Переяславщині з давніх-давен зберігся обряд, коли люди вшановують сонце і встановлюють громадою високий стовп, прикрашений квітами, до того ж, чим він вищий, тим вважається кращим. “До прикладу, в кінці 1980-их років у мікрорайоні Комуна пробували встановити вільху висотою 16 метрів. Проте їм не вдалося, довелося трішки обрізати”, – зазначила Людмила Шкіра.
За її словами, у музеї просто почали відтворювати це свято із 1985 року. До того це було суворо заборонено радянською владою. Спеціальні добровільні дружини із міліцією їздили хуторами, селах і спилювали віхи. Тоді ж вперше обряд вийшло провести завдяки тому, що того дня проходила екскурсія і одним з екскурсантів був високопосадовець, який дозволив під його опікою влаштувати таке свято. Проте щойно дійство пройшло, дерево звалили.
– На Підварках був зафіксований випадок, коли хлопці для того, щоб не спиляли вільху обплутали її дротом. А радянські служби приїхали з пилкою – думали, що пилятимуть деревину, і зламали пилку об метал. Більше вони у той куток не приїжали, зрозуміли, що люди там живуть серйозні, які дотримуються традицій, – поділилася науковиця.
Також Людмила Шкіра розповіла про обряд виклику дощу: “У поминальні дні знаючі старенькі люди йшли на могили тих людей, що загинули від води, і на їхні могили лили воду. Вірили в те, що саме цей обряд допоможе викликати дощ. Ми його зафіксували кілька років тому в Підварках”.
– Ну а колись, як правило, збирались люди гуртом, зносилися продуктами, їли, відпочивали, – продовжила про обряд встановлення віхи. – Обов’язково грала гармошка, був спів. Набиралися сил у повітря, природи і у цього ж самого стовпа. Діти розважались. Я зі свого дитинства пам’ятаю, коли мене бабуся водила до вільхи, там сиділи і грали в “триньки” чоловіки. Обов’язково в ці дні прикрашають оселі, приводять їх в порядок після холодної зими, зазвичай мажуть – це зараз роблять у музеї наші доглядальниці. І в хаті за сволок, за ікони, на вікна, на двері, на ворота, хвіртку ставили такі пучечки із трав, липи, осики – вони ніби відлякують нечисту силу. Ці трави захищають людей у суботу, неділю і понеділок, а у вівторок їх треба зібрати у пучечки і зберігати протягом року, використовуючи як лікарський засіб, для купання діток або для миття голови.
Слово “вільха” означає “вік”, тобто відрізок часу. От ми прожили іще один відрізок часу, і будемо сподіватись, що наступний принесе нам перемогу, – резюмувала Людмила Шкіра.
За давнім звичаєм чоловіки встановлюють віху, а жінки прикрашають
На території базарної площі було багато гостей
Гарний день для справжнього українського весілля
Прикрашали вільху цьогоріч польовими квітами, обов’язково вплітають лікарські рослини: гавір, м’яту та любисток
Продавали багато смаколиків
По-справжньому хвилююча мить
Нагадуємо, що 2 червня у Переяславській публічній бібліотеці відбулась творча зустріч із письменницею Людмилою Охріменко. Як це було, дізнавайтесь тут.
Валерія Бобровська
Фото: Валентин Шеремет
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
