ЖИТТЯ

Улюблені місця Переяславщини: музей просто неба кожного разу може відкриватися по-новому

Жителі Переяславщини розповідають про свої улюблені місця. Чим поділилась Катерина Нагайко?

Інформатор продовжує рубрику “Улюблені місця Переяславщини”. У ній жителі міста та сіл колишнього району розповідають про місця, які їм подобаються найбільше. Цього разу своїм улюбленим місцем поділилась кандидат історичних наук, старша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Музею “Заповіту” Т. Г. Шевченка НІЕЗ “Переяслав” Катерина Нагайко. Вона розповіла про особливу атмосферу Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Як дістатися? Ми із сім’єю чи друзями зазвичай ходимо пішки – з міста у бік лугу: від Борисоглібської площі, по вулиці Літописна. Далі, звернувши вздовж гирла Трубежу, йдемо його притокою – річкою Попівка. Ця річка майже непомітна і невідома більшості переяславців. Так доходимо до “нижніх” воріт музею. Інколи зупиняємось “на пікнік” – це обов’язкова складова будь-якої нашої прогулянки з дитиною.

Коли відкрила це місце? Вперше у цей музеї я приїхала 22 роки тому, ще дитиною. І з тих відвідин я запам’ятала лише Музей українського рушника. Пам’ятаю, що не хотіла звідти виходити: роздивлялася орнаменти, намагалася знайти знайомі, ті, що бачила на бабусиних рушниках. Коли приїхала до Переяслава на навчання, то з друзями іноді ходили туди відпочивати.

Чим це місце особливе? Там якась особлива атмосфера. Скільки б разів я там не була, завжди відкриваю для себе щось нове. Це частинка того українського села, яке надихає мене і надає життєву енергію. Загалом у Переяславі є чимало привабливих місць для відпочину, але щоб по-справжньому насолодитися вільним часом із близькими людьми, – йду у музей під відкритим небом.

Особлива згадка. Можу сказати, що особливим є кожен похід до музею. Там у нас із чоловіком була весільна фотосесія, наша донька разом з нами проводить там багато часу: гуляли ще з коляскою, а поки дитина спала, я опрацьовувала літературу для майбутньої дисертації, робила нотатки. Зараз ми стараємося теж приходити туди з донькою, розповідаємо їй те, що знаємо самі про музейні об’єкти та речі в експозиціях музеїв. Окрім того, вчимося спостерігати за тваринами, птахами, комахами, годуємо риб, черепах, качок на озері.

Ще кілька рекомендацій. Університетське містечко, Музей кобзарства (можливість зіграти на музичних інструментах), Музей “Заповіту” Т. Г. Шевченка.

Нагадаємо, що минулого тижня в цій рубриці Аліна Римар розповіла про місце де мріє, будує плани та наповнюється енергією. Матеріал читайте тут.

Яна Малишко

Фото надала Катерина Нагайко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.

Нагору