“Навіки залишиться те, що він зробив”: У Переяславі вшанували пам’ять професора Миколи Корпанюка

У Переяславі провели захід ушанування пам’яті Миколи Корпанюка. Присутні поділилися спогадами.

25 липня у Переяславській публічній бібліотеці до перших роковин смерті просвітянина, рухівця, доктора філологічних наук, професора, викладача Університету Григорія Сковороди в Переяславі Миколи Корпанюка відбувся захід ушанування його пам’яті. Інформатор розповідає, як це було.

Розпочали захід хвилиною мовчання, вшановуючи пам’ять літературознавця, педагога, почесного жителя Переяславської громади Миколи Корпанюка. У читальній залі бібліотеки зібралися представники міської ради, відділу культури, побратими, колеги та просто небайдужі люди, які знали чоловіка, кожен мав змогу розповісти спогади пов’язані із Миколою Корпанюком. Презентували його роботи, старі фото та вирізки з газет.

Докторка педагогічних наук, кандидатка філологічних наук, професорка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання переяславського університету Ганна Токмань розповіла таке: “Микола Павлович був видатним вченим, навіки залишиться те, що він зробив. Він збирав усі багатства та скарби України, досліджував літературу порубіжжя, літературу блудних синів, які перейшли на мову загарбника”.

Син професора Костянтин Корпанюк подякував присутнім за теплі слова адресовані батьку та розповів історію про знайомство із ним не як з татом, а як з громадським діячем та політиком: “Я не пригадую то 1990 чи 1991 рік був, я тоді навчався, ми жили разом з татом в Києві. Я трохи шибеником був, відправили до нього на виховання. Ну от живемо ми вдвох, це був вихідний день, ціль була морозива наїстись. Ну для мене морозиво, а в тата подорожі по музеях. Він так гарно розказував, що екскурсоводи відпочивали. Але ми до морозива так і не дійшли, потрапили на мітинг. Тоді якраз був такий переломний момент, це по-моєму десь перед актом проголошення незалежності було. Вулиця Гончара, і ми потрапили у страшний мітинг, і потрапили не в хвіст, а в голову. Що там робив тато я не пригадую, але тоді дуже перелякався. Це був третій-четвертий ряд, а спереду стояв ОМОН. Пам’ятаю Степана Хмару, В’ячеслава Чорновіла. Тато боявся, бо я з ним поряд, і потім, як я пізніше дізнався, що із Москви прийшла команда розігнати цей мітинг силою, але так керівництво комуністичної партії України не проголосували, та зам’яло це питання. І він тоді сказав таку річ, що “Страх має запах. Будеш боятися – вони його унюхають. І тоді ця вся команда програє”. І тоді ми вже перебороли той страх, тіло боялося, а дух вже не боявся. Морозива так і не було”.

На останок додав: “Я точно знаю, що в Україні багато таких людей як батько. Духовна сила яку вони несуть – це сила ідеї. Вони не дають можливості таким злим речам, особливо як корупція прижитись. Це достойна опозиція, сильний воїн”.

Нагадаємо, що 3 липня помер кандидат педагогічних наук Університету Григорія Сковороди в Переяславі Олександр Потужній. Детальніше – тут.

Валерія Бобровська

Фото: Валентин Шеремет

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишетесь на канали в Telegram або Viber.