У Переяславі провели гирьовий турнір пам’яті Олексія Рокочого: він народився у Студениках, здобув визнання у Лимані

Гирьовики турніром вшанували пам’ять Заслуженого тренера України. Як це було?

19 серпня на спортивно-оздоровчій базі “Переяслав” провели четвертий за ліком турнір із гирьового спорту пам’яті Заслуженого тренера України Олексія Рокочого (1951-2014). Організувала його з нагоди 73-річчя всеукраїнської організації “Колос” Донецька обласна територіальна організація. Попри те, що Рокочий – уродженець Студеників, що на Переяславщині, значну частину життя він провів у Лимані Донецької області. Турніри його пам’яті до початку повномасштабної війни проводили саме на Донеччині. Проте зараз вперше довелося змінити місце – війна змусила його дружину Любов Олександрівну переїхати до Студеників, а традиційний турнір вирішили провести тут, бо все-таки у місті було простіше зібрати достатньо учасників. Про це повідомляє Інформатор.

Олексій Рокочий займався важкою атлетикою, гирьовим спортом. Його вихованці виступали на загальнонаціональних змаганнях, чемпіонатах світу та Європи. Шляхом батька пішли й сини Євгеній та Олексій. Олексій Рокочий (молодший) навіть став чемпіоном із пауерліфтингу у надважкій вазі на Всесвітніх іграх 2017 у Вроцлаві (Польща). Присвятив перемогу своєму першому тренеру та батькові. Ще й дружина трішки займалася штангою, але не для спортивних здобутків, а просто щоб проводити час із чоловіком.

Любов Рокоча родом із Лиману, відповідно й познайомилася із майбутнім чоловіком там. “Він приїхав після закінчення технікуму в Івано-Франківську, навпроти мого будинку якраз був зал важкої атлетики, тож всі роки ми прожили з ним буквально у спортзалі. Його всі дуже любили. Це чоловік, який ніколи нікому нічого поганого не зробив. І в сім’ї я прожила щасливо з ним поряд 37 років. Коли його не стало, я думала, що жити не буду. Але час впорався”, – крізь сльози розповіла Інформатору Любов Олександрівна.

У Лимані іменем Олексія Рокочого назвали провулок, де він жив. 24 квітня 2022 року його дружина, тікаючи від війни, поїхала на Переяславщину, у Студеники. “Це трапилося тоді, коли перша авіабомба влучила у будинок старшого сина і зруйнувала його. А він у ньому прожив лише п’ять років. Мій будинок стоїть, але хтозна, що з ним там буде. Вчора подзвонили, хочуть наші військові там пожити. Я дозволила, сказала: “Живіть, хлопці, тільки щоб був порядок”, – зазначила жінка.

У змаганнях взяв участь 21 спортсмен із різних регіонів України, переважно Київщини та Донеччини. Робили звичайний ривок 24-кілограмової гирі протягом 10 хвилин з однією зміною рук. Серед ветеранів (віком понад 45 років) у ваговій категорії до 68 кілограмів перше місце здобув Сергій Михайлов (40 ривків), а друге – єдина жінка, яка взяла участь у турнірі, Алла Яковченко (16 ривків). У ваговій категорії до 68 кілограмів перше місце посів Андрій Дорошець із 76 підйомами гирі, а друге – Володимир Семененко (72).

Серед ветеранів у ваговій категорії до 85 кілограмів перемогу здобув Анатолій Яковченко (130 ривків), другим став Віталій Панкура (120), а третім – Володимир Жарков (3). У цій же категорії до 45 років найкращим став Сергій Ігольніков (140 ривків), за ним розмістився Антон Савонік (89), третє місце посів Костянтин Яковченко (84).

У категорії понад 85 кілограмів серед ветеранів з абсолютним рекордом турніру (200 підйомів) перемогу здобув Євгеній Биков, друге місце посів Анатолій Баранов (20). Трійка найкращих серед молодших у цій ваговій категорії така: Володимир Кульківський (176 ривків), Костянтин Семенченко (120), Анатолій Кривець (118).

У командному заліку найкращими стали представники “Колоса” Київської області, друге місце посіли спорстмени “Колоса” із Переяслава, а третіми – із Донецької області. Призери отримали медалі, грамоти та символічні футболки, а команди – ще й кубки.

Важливо, що у турнірі взяли участь і двоє воїнів ЗСУ, які не є професійними гирьовиками, але вирішили спробувати свої сили, коли побачили, що відбуваються такі змагання. У Переяславі вони відновлюються після поранень, дехто щойно із госпіталю. Попри все, чоловіки свої кілька десятків ривків зробили навіть без зміни рук. Коли в них запитали, чому ж не спробували попрацювати й іншою рукою, відповіли: “З того боку було поранення, тому не можна”. Їхні виступи супроводжували оплесками.

Нагадаємо, що дівичківський “Дніпро” став чемпіоном Переяславщини з футболу. У “золотому” матчі він переміг Вовчків.

Віталій Усик

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.