ЖИТТЯ

“Ніхто не очікував, що буде зліт, але “пташка” відірвалася і пішла вгору”: Євген Корнєєв із Переяслава – про те, як створювали “Мрію”

Рівно два роки тому в Україні знищили найбільший у світі літак “Мрія”. Його інженер-дослідник Євген Корнєєв поділився спогадами про славнозвісну “пташку”.

27 лютого 2022 року на початку російського вторгнення в Україну після повітряної атаки окупантів на аеропорт Гостомеля, що під Києвом, був знищений найбільший та найпотужніший транспортний літак у світі – Ан-225 “Мрія”. Його понад 30 років тому створило державне підприємство “Антонов”. Нещодавно до нашої редакції завітав Євген Корнєєв із Переяслава, сказав, що був інженером-дослідником цього літака. Він розповів Інформатору цікаві факти, пов’язані із всесвітньовідомою українською “Мрією”.

“МРІЯ” має 240 світових рекордів

Розробка літака почалась у 1985 році й тривала 3 із половиною року. Керував всіма процесами генеральний конструктор Петро Балабуєв. Літак “Мрія” створювали для потреб радянської космічної програми: транспортування вантажів, космічного корабля “Буран” і компонентів ракетної системи “Енергія”.

21 грудня 1988 року літак провів свій перший політ з максимальною злітною масою понад 500 тисяч кілограмів. Саме тоді встановили 106 світових рекордів для літаків цього класу. Всього Ан-225 “Мрія” має 240 світових рекордів, що є абсолютно унікальним випадком в авіації. Ось деякі з них:

  • рекорди з перевезення максимального комерційного вантажу в 247 тонн;
  • абсолютний рекорд вантажопідйомності – 253,8 тонни;
  • перевезення найважчого в історії авіації моновантажу – 187,6 тонни. З Франкфурта (Німеччина) до Єревану (Вірменія);
  • перевезення найдовшого в історії авіації моновантажу – 42,1 метра. З Шицзячжуану (Китай) до Воєнсу (Данія).

“Мрія” й досі залишається найбільшим транспортним літаком у світі. Його розмах крил – 88,4 метра, довжина – 84 метри, висота – 18,2 метра, вантажопідйомність – близько 250 тисяч кілограмів.

“Коли стояв поруч із “Мрією”, то не вірив, що це може літати”

– За першою освітою я авіаційний інженер, інженер-механік. Підрозділ, в якому я працював на Київському механічному заводі, робив дослідження, моделював ситуації, які можуть статися з літаком, наприклад, у негоду, при посадці або інших обставинах. Я досліджував, як поводитимуться крила в повітрі, як “Мрія” поводитиметься в експлуатації, мав дізнатися, які можуть бути проблеми з літаком через кілька років, – розповів Євген Корнєєв.

Зазначив, що коли у 1988 році проводив ці дослідження, то літак вже був готовий. Основою для його розробки став Ан-124 “Руслан” – до появи “Мрії” він був найбільшим літаком у світі. Працівникам, які безпосередньо не залучалися до будівництва літака, інформація про роботи доходила частинами, а всі тонкощі, за словами Корнєєва, знали зовсім небагато людей, бо це була засекречена інформація.

Мітинг, присвячений завершенню будівництва літака Ан-225 “Мрія” на “Київському авіаційному виробничому обʼєднанні” (зараз Держпідприємство “Антонов”), листопад 1988 року

– У 1988 році нас запросили на першу викатку літака. Сказали, що, можливо, цього дня буде його перший політ. Проблема полягала в тому, що таку “махіну” неможливо було прогнати в аеродинамічній трубі, тому ніхто реально не знав, як вона себе поведе у повітрі. Ризик був неймовірний, втрата літака могла статися в будь-який момент. Тоді була велика комісія, весь уряд, всі зібралися, мітинг, промова… Коли “Мрію” випробовували, ніхто не думав, що вона злетить. Пілот зробив кілька прогонів, тобто розганявся і глушив, покрутився трохи. І вже ніхто не очікував, що зліт відбудеться, але “пташка” відірвалася і пішла вгору, це було дуже красиво.

Коли я стояв поруч із “Мрією”, то не вірив, що це може літати. Лише одне шасі було співрозмірне зі зростом людини. Унікальність шасі була в тому, що через таку вагу більшість аеродромів планети не могли прийняти таку “пташку”, бо в середньому товщина бетону там 35-50 сантиметрів. Якщо літак з такою масою сідає, то може перевернути ці бетонні плити. Тому вирішили зробити кілька рядів шасі, – розповів Євген Корнєєв.

Літак Ан-225 “Мрія” вперше піднімається у небо зі службового заводського аеродрому “Святошин”, 21 грудня 1988 року

“Мрія” – це 225 тонн золота

– Також цікава історія пов’язана з назвою літака. Була така байка, що оскільки був “Руслан”, то потрібна і “Людмила”, бо є ж така поема Пушкіна. Але думаю, що це на рівні пліток. Генеральний конструктор, тоді пояснював, що Антонов дуже мріяв про те, що ми зробимо най-най-най літак. Тож серед нас ходила така історія, що ось так і з’явилась “Мрія”.

“Мрія” серйозно займалася просуванням відомих особистостей. Одного разу в Ле-Бурже (міжнародний авіасалон у Франції – ред.) показували авіаційну техніку. Люди цікавились тільки нашою “пташкою”, приходили прем’єр-міністри, королі, бо це для них було щось фантастичне. Так один прем’єр-міністр вирішив пропіаритись і сказав на тлі “Мрії” типу: “Дивіться, я просуваю та рекламую “Мрію”, на це пілот “Антонова” сказав: “Ні, це “Мрія” рекламує вас”.

Євген Корнєєв наголосив, що “Мрія” була неймовірно дорогим проєктом: “Якщо брати “Мрію” з “Бураном” та “Енергією”, то це кілька національних річних доходів Радянського Союзу. Є золота формула – якщо перший літак робиться і не ввійшов у серію, то його приблизна оцінка, як його суха вага в золоті. Тобто 225 тонн золота – це приблизна оцінка “Мрії”. Якщо “Мрія” не буде возити “Буран” та “Енергію”, для чого вона взагалі потрібна? Це була дуже серйозна проблема, бо в Радянському Союзі не було ринкової економіки. З одного боку не хотіли показувати цей літак нікому, щоб не досліджували і так далі, а з іншого стикнулися з тим, що літак повинен заробляти, оскільки обслуговування дуже дороге. Тож бралися за будь-яку можливість у транспортуванні.

“Мрія” облітала всю Землю, встигла побувати у багатьох країнах та на всіх континентах, окрім Антарктиди. Одного разу у неї відмовив двигун, і вона ледве не впала в океан, але долетіла до Америки. Потім вирішили, що, мабуть, вона себе вже вичерпала, тому хотіли її розкомплектувати. Так вона кілька років стояла без двигунів та практично без нічого. Коли почалося міжнародне співробітництво, німці пропонували до початку війни всі літаки “Антонова” перегнали в Лейпциг. Зараз ведеться слідство, хто не дав команду це зробити й чому “Мрію” було знищено”.

Літак Ан-225 “Мрія” з “Бураном” на 38-му Міжнародному аерокосмічному салоні у Ле-Бурже, Франція у червні 1989 року

Чи буде в нас нова “Мрія”?

7 листопада 2022 року генеральний директор ДП “Антонов” Євген Гаврилов заявив про початок будівництва другого літака Ан-225. За його словами, другий літак “Мрія” на той час вже був готовий на 30%. Орієнтовна вартість будівництва становить 500 мільйонів євро. Із пошуком фінансування мав допомогти міжнародний аеропорт Лейпциг/Галле.

– Зараз є красива легенда, що німці та наші фонди взялися за оновлення “Мрії”, це озвучено офіційно. Я, будучи патріотом, щиро в це вірю, але якщо прибрати пафос і спустити до “сухих цифр”, то можна сказати, що “Мрія” виживала, щоб себе прогодувати. З економічної точки зору вона робилася для спеціального космічного проєкту, а якщо на горизонті такого проєкту вже немає, то повторювати її можна лише тоді, якщо вона буде не літати, а просто демонструвати, що був такий легендарний літак.

Я не вірю, що знайдуться меценати, які захочуть відтворити всю начинку та технологію. А те, що збираються зробити це більше схоже на бутафорський проєкт. З точки зору доцільності та практичності, думаю, це нуль, і “антоновці” це точно знають. Це, скоріше, проєкт на відродження нашої самосвідомості на ідентичності як народу, – пояснив Євген Корнєєв.

Нагадаємо, що волонтер Руслан Стародуб став найвпливовішою людиною Переяслава у 2023 році. З цієї нагоди дав Інформатору велике інтерв’ю.

Яна Малишко

Фото з мережі

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.

Нагору