У Переяславі побував директор видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га” Іван Малкович: про що розповідав

До Переяслава приїздив директор видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га” Іван Малкович. Розповів про свою роботу та українську поезію. 

16 квітня в Університет Григорія Сковороди в Переяславі у рамках проєкту “Open University” приїхав відомий український поет, видавець, власник і директор видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га” Іван Малкович. Він поспілкувався зі студентами та присутніми на тему “Українська книга у часі війни”, розповів про Тараса Шевченка і Переяслав, друк книг, роботу видавництва, власний поетичний шлях, а також зачитав кілька віршів із виданих збірок. Про це повідомляє Інформатор.

“УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ ГНОБИЛИ. ПОТРІБНО, ЩОБ ВИРОБЛЯВСЯ СЛЕНГ”

– Переяслав – це особливе місце, адже тут Тарас Шевченко написав найважливіші твори та рядки в українській поезії, які тримали націю. Українську літературу гнобили, і для того, щоб вона звучала по-молодіжному, потрібно, щоб був сленг, і щоб він вироблявся  українською, творилися нові слова, звороти, аби не тягти це з англійської або російської. Дуже сумно, що до багатьох людей і досі не доходить, що розмовляти російською мовою – це просто моветон. А особливо я не розумію, коли російською розмовляють із дітьми. Яке вони бачать майбутнє для своїх дітей? Тобто вони не вірять в Україну, в те, що ми вистоїмо? Що люди думають в перспективі, для чого російська мова, коли це все крадене, вони щось перекладають та крадуть з інших культур? Я вбачаю в цих людях тих, хто леліє українську поразку.

“ЩОБ КНИГИ ЗВУЧАЛИ ПРИРОДНЬО, ДОВОДИТЬСЯ ДОКЛАДАТИ ЧИМАЛИХ ЗУСИЛЬ”

– Наше видавництво видає і твори зарубіжної літератури. Наприклад, видати Гаррі Поттера – це складна робота. Для того, щоб книги звучали природньо, доводиться докладати чималих зусиль. Віктор Морозов перекладав книгу, а я був редактором, то ми редагували її довше, чим перекладали, бо потрібно було, щоб ця мова звучала сучасно, аби діти не говорили як професори літератури та різними кальками. Тому доводилося мову робити так, щоб ті, хто читають, розуміли, що це розмовляють діти.

До того ж, починаючи з четвертої частини книги, ми боролися з тими ж москалями. Ми почали видавати пізніше, ніж вони, бо не могли отримати право, це був початок 90-х років і Україну тоді ще не знали. Добивалися ми цього права більше року. І коли вже змагалися із москалями, то вони засилали гінців і довідувалися, як у нас йде справа. А над цим потрібно було багато працювати, я приходив додому в трагічному настрої і розумів, що у мене немає відпустки, літа, початку осені, адже тоді потрібно було працювати над п’ятою частиною, у якій тисяча сторінок.

“РЕДАКТОР – ЦЕ НЕПРОСТА РОБОТА, ЦЕ БАГАТО ВИКЛИКІВ”

– “Антологія української поезії ХХ століття”, яку я склав, – це роки роботи, десятиліття. Я давно почав, адже це потрібно знатися на поезії, перечитати багато книжок, знати, що ти відразу отримаєш кілька тисяч ворогів. Це – ті поети, які не були включені у книгу, і кожен сприймає, що ти його образив. Я б всіх міг туди включити по одному віршу, але тоді її було б складно читати, бо маєш вибрати щось найкраще. Це багато викликів, і редактор – це не проста робота. Я починав у 1986 році як редактор у державному видавництві “Веселка”. І там мусив писати редакторський висновок на кожен рукопис та ще й читати в день дуже багато кілограмів цих рукописів. Але окрім того, є ще кропітлива робота з авторами, художниками, від яких ти вимагаєш якість, і які хочуть по одному, а ти по-іншому, починаються непорозуміння, сварки, нерви, але коли виходить гарна книга, тоді щасливі всі.

***

Також Іван Малкович зачитав вірші різних авторів із книги “Так ніхто не кохав”, яка стала бестселером, та додав, що зараз 70% найкращих українських книг для всіх видавництв друкуються у Харкові: “Ми зробили перший наклад цієї книги 4 тисячі примірників, який розійшовся за три дні. А люди потім чекали, нарікали, адже на неї була передплата. А ми не могли швидше їх зробити, адже потрібно привезти шведський папір та голландську тканину у Харків, щоб воно все доїхало, приїхало на митницю, аби поляки те все пропустили. Тепер шлях доброї книги в Україні дуже довгий та непростий”.

Нагадаємо, що мера Переяслава Вячеслава Саулка обурили жарти про нього від Ігоря Ласточкіна та “Ветеранів космічних військ”. Деталі – тут.

Яна Малишко

Фото: Валентин Шеремет

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.