У Переяславі попрощались із захисником Ростиславом Борщем. Він загинув на війні.
10 травня у Переяславі попрощалися із сержантом Збройних сил України Ростиславом Борщем. Він загинув 4 травня у свій 29-й день народження, виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Служив стрільцем стрілецького відділення. У нього залишилися тітка, двоюрідний брат та сестра. Поховали воїна на цвинтарі у мікрорайоні Комуна. Про це повідомляє Інформатор.
У Храмі Воскресіння Христового священники провели заупокійну літургію. Окрім рідних, близько сотні людей, які знали Ростислава, навчались, працювали або служили з ним, прийшли вшанувати його пам’ять. Священнослужитель Іван Бобітко промовив: “Сьогодні ми схиляємо голови перед юнаком, якому ще немає тридцяти років, ще б жити й жити, творити, одружуватись, народжувати дітей. Але, не зробивши всього цього, він зробив більше, ніж хтось із нас, бо помер за те, щоб ми жили чесно й справедливо. Нехай його приклад служить для кожного з нас, а його пам’ять живе у віках”.
Після цього процесія із близько 15 автомобілів рушила повз центральну площу міста на кладовище. Дорогою перехожі зупинялись, вклонялися та ставали на коліна, віддаючи честь полеглому воїну.
На цвинтарі міський голова Переяслава Вячеслав Саулко сказав: “Йому навічно залишиться 29, він не помер своєю смертю, його жорстоко вбили в його день народження, перед Великодніми святами. Ми маємо пам’ятати його великий подвиг. Він мріяв про вільну країну, але загинув на передовій поблизу Бахмута – міста, яке вже стало символом героїзму”.
Офіцер першого відділу Бориспільського районного центру комплектування та соціальної підтримки Володимир Мамітько сказав: “Тяжка юнацька доля… Немає батька, немає матері. Так склалися обставини, що Ростислав призвався не нами, а Одеським військкоматом. Він знав куди їде, знав для чого, це справжній чоловік, як казав його брат: “Хлопака іще той!”.
Потім Мамітько вручив рідним загиблого прапор України. Військові зробили три постріли в небо, аби віддати честь воїнові. Присутні заспівали Гімн України.
Схиляючись над тілом Ростислава, його тітка Тетяна промовляла: “Це була настільки добра, ніжна, щира дитина. Зайчику, ми всі біля тебе, всі схиляємося перед тобою, пробач, якщо щось було не так”. Поруч стояли однокласники хлопця, які по черзі ставали на коліна біля труни Ростислава, клали квіти та прощались.
Товариш Ростислава Олександр розповів, що пам’ятає хлопця як гарну та щиру людину: “Тяжка у нього доля, без батьків отак жити. Але в нього завжди була наснага до життя, а що ж тепер…”.
“Господи, як боляче читати, адже я була класним керівником у нього… І вже дитини немає в живих. Серце крається, не хочеться вірити в цю новину… Царство небесне тобі, мій учень”, – написала у Facebook під постом тітки Ростислава Людмила Козоріз.
“Боже, яке горе… такий молодий і вже янголом став… Царство небесне, вічна пам’ять Герою! Глибокі співчуття рідним”, – написала у Facebook Катерина Проказова.
“Яке дитя молоде, жити та жити. Велике горе спіткало сім’ю, всю Україну. Вічна пам’ять Герою, земля хай буде пухом”, – написала в Telegram користувачка з іменем Наталія.
Нагадаємо, що на війні під час виконання бойового завдання також загинув Юрій Болбот із Поліг-Вергунів (Ташанська ТГ). Деталі – тут.
Яна Малишко
Фото: Валентин Шеремет
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
