У Переяславі попрощалися із захисником Андрієм Бражником. Він загинув на війні.
27 травня у Переяславі попрощалися із солдатом Збройних сил України Андрієм Бражником. Йому був 51 рік. Загинув 20 травня від ворожого мінометного обстрілу біля населеного пункту Архангельське Покровського району Донецької області. Служив стрільцем-снайпером механізованого батальйону. У нього залишились батько, мати, дружина, донька, син, брати, сестри. Поховали воїна на Ярмарковому кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
О 10:30 у Храмі Воскресіння Христового священники провели заупокійну літургію. Понад сотню знайомих, колег, однокласників та рідних людей, а також місцева влада та військові цього дня зібралися, аби вшанувати пам’ять захисника та провести його в останню путь.
Один із священнослужителів сказав: “Ворог украв життя, яке могло квітнути ще багато років та десятиліть. Вкрав майбутнє і сьогоднішнє, тепло у рідних і близьких, адже вони тепер не зможуть поспілкуватися, обійняти, збудувати з ним плани на майбутнє. Дякуємо воїну за його жертву-життя, він буде знати з небес, що перемога буде за нами, тому що ми захищаємо своє”.
Після цього велика колона із людей та автомобілів рушила через центральну площу міста на кладовище. Попереду йшли жінки та військові, які несли вінки, квіти, прапор України та фото із загиблим.
На цвинтарі міський голова Переяслава Вячеслав Саулко сказав: “У такий вік, маючи проблеми в сім’ї, де хвора дружина, не дивлячись ні на що, Андрій взяв зброю і пішов захищати. Дуже коротким був його шлях, страшний снаряд забрав його життя так, як і його побратимів. Всі, хто його знали, знали як надзвичайно доброго та чуйного чоловіка, прекрасну людину. Він випікав хліб, здавалось, що може бути святішим?”.
Офіцер першого відділу Бориспільського районного центру комплектування та соціальної підтримки Володимир Мамітько додав: “Важко говорити, коли знав Андрія та його батька, половину однокласників. Коротке військове життя – на жаль, десь не вистачило досвіду, можливо, десь щось упустив у навчанні. Він сам пішов і сказав: “Як вже нікому йти, то потрібно йти”.
Потім Мамітько вручив рідним загиблого прапор України. Військові зробили три постріли в небо, аби віддати честь воїнові. Перед захороненням присутні разом зі священниками заспівали Гімн України.
На кладовищі юна донька загиблого ні на мить не відходила від домовини з батьком, а коли настав час прощатися, почала гірко плакати та промовляти: “Я нікуди не піду, ні, я буду з папою. Папа, папа… Я хочу бути тут біля тебе”.
Колишня колега Андрія Ірина розповіла Інформатору, що працювала з ним на заводі “Київприлад”: “Я була табельником у їхньому цеху. Він був настільки позитивною людиною, гуморний, веселий, хоча в нього й жінка тяжко хворіла, але він завжди, як у місті мене побачить, пожартує, запитає, як справи. Не можна передати словами, наскільки був хорошою людиною. Коли він був ще в учебці, то дзвонив додому та своїм друзям і сказав, що його вже будуть відправляти на передок. Після того буквально й тижня не минуло, як його не стало”.
Знайома батьків Андрія поділилася, що у чоловіка залишилися ще два брати, один з яких теж військовослужбовець.
“… пекаря забрали й два місяці не прослужив, і на передок…”, – написав у Telegram користувач Юрій.
“Якою чудовою людиною був Андрій! А який він чудовий батько. Серце крається від болю, прочитавши цю сумну звістку”, – написала у Facebook Любов Томенко.
Нагадаємо, що 15 травня від удару ворожого дрону на війні загинув Анатолій Бродюк із Переяслава. Деталі – тут.
Яна Малишко
Фото: Сергій Коваленко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
