У Переяславі попрощались із захисником Миколою Співаком. Він загинув на війні.
7 червня у Переяславі попрощались із молодшим сержантом Збройних сил України Миколою Співаком. Він загинув 29 травня внаслідок атаки ворожих БпЛА біля населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Йому було 47 років. Служив стрільцем-оператором у штурмовому відділенні штурмової роти. У нього залишився неповнолітній син. Поховали воїна на Заальтицькому кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
О 10:00 у Храмі Вознесіння Христового священники провели літургію, яка тривала близько години. Пам’ять загиблого воїна прийшли вшанувати близько сотні людей, більшість з яких – колеги зі Старинської птахофабрики (село Мирне), а також знайомі, друзі, близькі, односельчани, представники влади.
У храмі священнослужитель промовив: “Цей захисник проявив характер, пішов на війну, не побоявся. Він також хотів жити, працювати, виховувати дитину, радіти цьому життю. Але зрозумів, якщо буде десь жити і радіти, хтось загине, і не один, можливо, й вся родина. Він прийняв рішення воїна, тому ми його поважаємо, шануємо та любимо”.
За звичаєм шану воїнові віддали, стоячи на колінах, під супровід пісні “Гей, плине кача”. Після цього через центральну площу міста процесія рушила до Заальтицького цвинтаря.
Колега Миколи розповіла, що у чоловіка з близьких нікого не залишилося, лише маленький син, із дружиною розлучився, тому похорон організовували його куми. Хоча чоловік і прожив останні кілька років у Великій Каратулі (Переяславська ТГ), винаймаючи житло, проте поховали його у Переяславі, на цвинтарі біля родичів куми Алли. “Знаю, що на фронті він вже отримував поранення, бо ми йому збирали на операцію. Говорять, що загинув, коли забирав трьохсотого, а їх накрили. Він був душею компанії, всім завжди допоможе, веселий, пожартує, постійно з усмішкою, молодець такий був…”, – додала колега.
На цвинтарі міський голова Переяслава Вячеслав Саулко сказав: “Микола був зі Сватового Луганської області. Разом із сім’єю був змушений покинути домівку, і приїхав як переселенець у нашу громаду. Протягом двох років жив тут, але вирішив захищати свою родину. Ворог вбив його, і не дав виконати омріяне – звільнити нашу країну, свою землю. Він загинув як герой і залишиться завжди у наших серцях, а рідний син вже ніколи не зможе сказати: “Тату”.
Священнослужитель із Великої Каратулі сказав: “Втративши свій дім на Луганщині, він знайшов тут притулок, нову домівку, але пішов захищати кожного з нас, всю велику українську родину та землю. Від громади, висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким”.
Офіцер першого відділу Бориспільського районного центру комплектування та соціальної підтримки Володимир Мамітько додав: “Микола, приїхавши у Велику Каратуль, облаштував сім’ю, і сам пішов, потрапив у військову частину А4010 (5-та окрема штурмова бригада), був штурмовиком. З 29 травня вважався безвісти зниклим, чотири дні очікували результатів ДНК, але дива не сталось”.
Потім Мамітько вручив рідним загиблого прапор України. Військові зробили три постріли в небо, аби віддати честь воїнові. Перед захороненням присутні разом зі священниками заспівали Гімн України.
Нагадаємо, що 1 червня у Переяславі попрощалися із захисником Василем Тяском. Деталі – тут.
Яна Малишко
Фото: Сергій Коваленко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
