У Переяславі попрощалися із Русланом Бордюком. Він загинув на війні.
8 серпня у Переяславі попрощалися зі старшим солдатом Збройних сил України Русланом Бордюком. Він загинув 2 серпня під час виконання завдань біля населеного пункту Новогродівка Покровського району Донецької області. Служив водієм відділення радіаційного захисту військової частини. Навіки 33-річного захисника поховали на Андрушівському кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
У Храмі Воскресіння Христового священники провели заупокійну літургію. Понад 200 людей прийшли вшанувати воїна, усі навіть не змогли вміститися у храмі.
Один зі священнослужителів сказав: “Наш вільний український народ завжди вставав стіною проти тієї орди. Ми ще частіше повторюємо слова нашого письменника Василя Симоненка: “Живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя”. Тому сьогодні наше життя виборюють найкращі сини та дочки, ті, хто не побоялися взяти до рук зброю, хто живим щитом стоять, щоб ми тут могли працювати та жити. Пам’ять про них живе із року в рік”.
На цвинтарі міський голова Переяслава Вячеслав Саулко сказав: “Я дуже добре знав Руслана. Важко усвідомити, що його немає. Так сталося, що рівно місяць саме цього числа він не просто так приїхав у відпустку. Він приїхав провести в останню путь свого кума, якому також, як і Руслану, залишилося навіки 33 роки. Коли Руслан їхав, він нібито знав, що може статися. Він прощався зі всіма і казав: “Там пекло, і я боюся, що звідти не вернуся”.
Олександр Молоткін із Добровольчого формування Переяславської територіальної громади додав: “Ніякі слова не зможуть описати, те що відбувається прямо тут зараз. У страшну годину він не побоявся, взяв до рук зброю та пішов захищати. Він був нашим “щитом” і сьогодні він повернувся додому “на щиті”.
Священник Дмитро Волошин розповів: “Я знаю цю сім’ю. Кожну неділю були у храмі, кожного разу молилися, щоб Бог дав ту зустріч, яку вони хотіли”.
Один із військовослужбовців додав: “Він був добровольцем – 12 березня 2022 року був уже у нашому батальйоні. Завжди добросовісно виконував свою роботу, не важливо – спека чи мороз. Найголовніше – завжди відгукувався, якщо потрібна допомога. Найбільшим його бажанням було, щоб було мирне небо в його дітей, рідних, близьких та знайомих”.
У Руслана Бордюка залишились дружина, двоє дітей (11-річний син та 5-річна донька) та батьки.
Однокласниця розповіла: “Він був старостою класу, завжди на позитиві. Ніколи не пам’ятаю, що був сумний. Ми сиділи 6 років за однієї партою”.
Нагадаємо, що 17 липня у Переяславі попрощалися із військовим Сергієм Тарасюком . Деталі – тут.
Вікторія Холошевська
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
