У Переяславі попрощалися із Андрієм Одинцем. Він загинув на війні.
15 серпня у Переяславі попрощалися із штаб-сержантом Збройних сил України Андрієм Одинцем. Він загинув 8 серпня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Водяне Волноваського району, що на Донеччині. Служив старшим стрільцем-оператором другого стрілецького відділення. Поховали його на Андрушівському цвинтарі. Йому навіки 46 років. Про це повідомляє Інформатор.
У Храмі Воскресіння Христового провели заупокійну літургію. Вшанували захисника переважно у колі рідних – сім’я, близькі друзі та побратими. Наприкінці панахиди священнослужитель сказав: “Воїн Андрій віддав все, що в нього було, своє життя віддав за нас. Це висловлення любові до своїх рідних, своїх співвітчизників та країни. Будемо молитися та пам’ятати імена наших захисників у дні поминання, у дні державного значення”.
На цвинтарі секретарка міської ради Переяслава Лідія Оверчук зі сльозами на очах сказала: “Хмари лагідні, а з очей ллється дощ журби та болю за нашими синами, братами, батьками, дітьми. Воїн Андрій, не задумаючись про власну безпеку, віддав життя за кожного з нас. У нашій громаді дуже багато героїв. Жодна людина не хоче більше героїв. Ми хочемо живих родичів, наших захисників. Люди, давайте будемо пам’ятати та віддавати шану тим, хто стоїть за нас на передовій. Нам здається, що нам тут дуже важко. Але ні. Набагато важче те, що переживають наші хлопці, які, на жаль, повертаються до нас героями. Тож сьогодні, у велике релігійне свято, ми прощаємося та бажаємо, щоб рідна земля оберігала його так, як і він її до останньої краплини крові. Прости Андрію, що ми не змогли зробити нічого, аби ти лишився живим. А ти зробив усе для того, щоб у нас було майбутнє”.
Олександр Молоткін із Добровольчого формування Переяславської територіальної громади додав: “Лише тонка лінія, яку так часто малюють на карті, яка складається із сотні тисяч тіл і сердець наших захисників, захищає нас від небуття, а нашу Україну – від остаточного зникнення. Долаючи страх і відчай, пішов Андрій захищати нас, щоб ми могли зустрічати світанки і проводити заходи. Рідні обличчя дозволяли йому вистоювати там, де не могло вистояти бетонне залізо. Його дух не могло зламати ніщо, але тіло змалало кацапське залізяччя”.
Після промов український прапор та військовий кашкет Андрія Одинця передали його рідним.
Сусідка полеглого воїна Софія пригадала: “Все моє дитинство Андрій пробігав зі мною. До того, як прийняв рішення долучитися до лав ЗСУ, працював газозварювальником. Пам’ятаю, була в нього собака велика, завжди коли він вів її на прогулянку, ми всі разом бігали попід річкою”.
Нагадаємо, що 14 серпня у Переяславі попрощалися із захисником Борисом Дудкою. Деталі – тут.
Дарія Сухотенко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
