У Переяславі попрощалися із Романом Шаповалом. Він загинув на війні.
30 серпня у Переяславі попрощалися із лейтенантом Збройних сил України Романом Шаповалом 1993 р.н. із Гланишева (Переяславська ТГ). Він загинув 27 серпня під час удару FPV-дрона та артилерійського обстрілу біля населеного пункту Петропавлівка Куп’янського району, що на Харківщині. Служив командиром механізованої роти механізованого батальйону. У нього залишився батько, мати, сестра та наречена. Поховають воїна на кладовищі у рідному селі. Про це повідомляє Інформатор.
Другий день поспіль храми Переяслава наповнені болем, сумом та слізьми від втрат захисників країни. Цього дня було одне із найемоційніших прощань. Роман пішов боронити Україну добровольцем ще у 2014 році та протягом 10 років, до дня загибелі, не припиняв стояти на захисті країни. Його батько також військовослужбовець з початку антитерористичної операції.
Мати, щойно побачила катафалк із домовиною сина, зустрічала його на дорозі на колінах із відчайдушним криком, а вже у храмі, коли підняли віко труни, не витримала і втратила свідомість. Через кілька хвилин приїхала “швидка”. Їй намагались допомогти, але через свій стан жінка не змогла надалі бути у церкві. Батько ж просидів весь час біля сина, схиливши голову та обіймаючи його.
Близько двохсот людей, які знали Романа, служили з ним, товаришували або навчалися, прийшли вшанувати його пам’ять до Храму святого Володимира. Приносили синьо-жовті та червоні квіти.
У храмі священнослужитель промовив: “Переповнюють почуття гордості за таких героїв, як Роман, який віддав своє життя за нашу волю та незалежність, за всіх нас. Його немає серед фізичного світу, але він не покинув, не здався ні духом, ні душею, ні особистістю. Він був для когось улюбленим чоловіком, сином, внуком, а для нас всіх він став героєм. Святе писання говорить, що багато гріхів йому прощається через його жертву та любов”.
Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко додав: “Тяжко говорити, коли немає поруч рідної матері, яка не чує останню молитву та розбита горем від втрати найріднішої людини, коли батько, який зараз обіймає його як новонароджене дитя, який був з ним завжди поруч, та наречена, яка не дочекалася весілля, що вони планували… Ми вірили, що він повернеться, адже він любив Україну. Понад 10 років був найпершим, воював у різних точках, був на передовій та ніколи не був позаду. Рятував своїх друзів, побратимів, але його врятувати ніхто не зміг”.
“Легких хмаринок тобі, Ромчику, наш Герой, наш захисник. Гланишівський старостинський округ у скорботі, не хочу вірити… Царство небесне і вічна пам’ять”, – написала у Facebook староста Гланишівського старостинського округу Світлана Кондратенко.
“Господи, скільки можна? Молоді красені. Їм би жити, дітей ростити! Кляті рашисти. Вічна пам’ять Герою. Низький уклін. Співчуття рідним”, – написала Неля Корнієнко.
Нагадаємо, що 29 серпня у Переяславі прощалися із 20-річним Дмитром Кузьменком. Деталі – тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
