У Переяславі в рамках проєкту “Десяте літо” провели зустріч із Галиною Сютою. Про що говорили?
24 вересня у переяславському музеї “Заповіту” Тараса Шевченка у рамках реалізації науково-просвітницького проєкту “Десяте літо” провели зустріч із мовознавицею, докторкою філологічних наук Галиною Сютою. Тема була такою: “Він на сторожі коло нас поставив слово: Шевченко в мовній свідомості сучасних українців”. Про це повідомляє Інформатор.
Проєкт “Десяте літо” започаткували до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка. Він є платформою для презентації та реалізації наукових, просвітницьких та мистецьких задумів, що мають забезпечити процес національно-патріотичного виховання та розкриття світоглядних сенсів творчого доробку Кобзаря. Проєкт дозволяє поглибити співпрацю з науковими інституціями, тематичними музеями, закладами освіти та громадськими організаціями тощо.
У рамках проєкту вже втретє провели подібну ініціативу. Цього разу на зустріч запросили Галину Сюту, мовознавицю, докторку філологічних наук, провідну наукову співробітницю відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України. Серед її наукових інтересів – проблеми теоретичної та історичної стилістики, лінгвопоетики, лексичної семантики, рецептивної поетики та рецептивної стилістики, культури мови.
Основні розмірковування Галини Сюти звучали так: “Для всіх поколінь українців Шевченко є батьком нашого слова і оберегом нашої ідентичності. Але в кожного покоління – свій Шевченко, своє, оновлене часом і соціокультурними умовами, розуміння його творчості. Чому українці, маючи багату, віками сформовану, писемно-літературну традицію, творцем сучасної літературної мови вважають саме Кобзаря? Чому в ХХІ столітті в часи найбільших соціальних зрушень і національних перемін говорять Шевченковим словом? Ці питання будемо осмислювати доти, доки читатимемо Шевченка”.
Мовознавиця розповіла, що кожне покоління прочитує Шевченка по-своєму, знаходить свіже бачення його творчості, крім того, кожен й досліджує індивідуально, що розкриває його по-новому. А українська нація на кожному етапі свого існування від Шевченка бере тільки те, до чого вона доросла. Адже циклічне повернення до Шевченка є свідченням того, що ми постійно до нього доростаємо. І в цьому на багатьох етапах відбувається становлення нашої національної ідентичності.
“Усвідомлювати те, на скільки ми в ХХІ столітті, на третьому році війни, доросли до почуттєвого інтелекту Шевченкового слова – це є один із вимірів нашого етнонаціонального зростання і свідченням нашого етноемоційного розвитку. В час Майдану і зараз вислів “Борітеся – поборете” став мовною формою спротиву ворогові. “Вся традиція українського гніву в українській літературі йде від Шевченка”, – казав Євген Маланюк, а ще одна цитата Тараса Шевченка – “І потече кров сторіками у синє море” – показує всю глибину емоційного гніву, хоча, можливо, вона жорстока за своєю сутністю”, – сказала Сюта.
Наприкінці Галина Сюта поділилася думками щодо збереження національної української ідентичності на тлі глобалізації та технічного процесу: “Кожен процес, коли розвивається, має і свій антипроцес. Завжди хочеться зберегти своє, мову, культуру, побутові ознаки, те, що є маркером нашої ідентичності, а не втратити все серед цього. Від культури повинні працювати промоутери задля того, аби використовувати можливості гаджетів та соцмереж, щоб вони працювали на ідентифікацію, а не проти неї”.
Старша наукова співробітниця Катерина Нагайко розповіла про проєкт “Десяте літо”
Генеральний директор НІЕЗ “Переяслав” Олексій Лукашевич виступив на початку заходу
На зустріч зібралися науковці, викладачі, шевченкознавці
Галина Сюта розповіла про Тараса Шевченка та його твори
Провідна наукова співробітниця Марина Навальна представила гостю
Проєкт “Десяте літо” започаткували до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка
Нагадаємо, що картини Заслуженої художниці України Ганни Самутіної стали комунальною власністю Переяслава. Рішення сесії – тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
