День пам’яті трагедії Бабиного Яру: що варто знати про 29 вересня

Чим особливе 29 вересня? Розповідає Інформатор.

29 вересня народилися видатні українці Михайло Грушевський, Іван Карпенко-Карий та Андрій Шевченко. Про інші цікавинки цього дня розповідає Інформатор.

ЯКЕ СЬОГОДНІ СВЯТО?

День міста Кременчук. Офіційною датою заснування Кременчука вважається 1571 рік. Це пов’язано, з першим походом — об’їздом нових кордонів Корони Польської коронного гетьмана Єжи Язловецького. Цю дату як “заснування міста” спопуляризувала хроніка Йоахима Бєльського, а у XIX столітті “Історія Малоросії” Миколи Марковича. У Бєльського згадка Кременчука навіяна проектом 1590 року, коли польський король видав наказ про побудову тут фортеці, куди також планували вивести козаків з Запоріжжя, аби менше конфліктували з турками. Однак назва міста згадується вже у 1540 році в повідомленні Бернарда Претвича про татарську небезпеку, де наголошувалось на необхідності утворення військової залоги в найзручніших для переправи через Дніпро місцях. Деякі дослідники припускають, що Кременчуку понад 1000 років, інші доводять, що він заснований у XII ст. адже кінець ХІІ століття – археологічне датування залишків давньоруського житла на території сучасного Кременчука.

День міста Маріуполь. Місто заснували українські воїни-козаки ще в ХVI столітті як вартовий пост на березі річки Кальміус. Так звана Кальміуська паланка стала осередком заселення та господарського освоєння Північного Приазов’я. Фортеця охороняла регіон від набігів татар з Кримського ханства або Ногайської орди. Поряд із фортецею в 1778 році заклали повітове місто Павловськ, що, імовірно, пов’язано з забороною в Російській імперії козацтва в 1775 році. Саме 1778 рік і вважається офіційним роком заснування Маріуполя. Сама назва «Маріуполь», що дослівно означає «місто Марії», була присвоєна місту 1780 року.

День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Вшановувати пам’ять розстріляних у Бабиному Яру почали вже після здобуття незалежності України. У радянський повоєнний час Голокост замовчувався, а розстріли в Бабиному Яру комуністами представлялися як вбивства радянських громадян, без згадки євреїв. Вперше жертв Бабиного Яру вшанували лише в 1991 році. Тоді на місце трагедії в Києві приїхав президент США Джордж Буш-старший. У 2007 році на місці трагедії було відкрито Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр. У день пам’яті приспускають державні прапори на деяких будівлях, а в урочищі проводяться виступи.

Всесвітній день серця. Цей день відзначають за ініціативи Всесвітньої федерації серця та підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я з 2000 року. Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в світі. З 17 мільйонів смертей від неінфекційних захворювань у віці до 70 років 82% припадають на країни з низьким та середнім рівнем доходу, 37% із них становлять серцево-судинні захворювання. Багатьох цих захворювань можна уникнути завдяки змінам у поведінці чи звичках.

Міжнародний день глухих. Відзначається щорічно в останню неділю вересня. Цей день засували в 1951 році, на честь створення Міжнародної федерації глухих. За статистикою, порушеннями слуху страждає кожна дев’ята людина. Його втрачають в результаті травми, хвороби чи вроджених пороків.

У КОГО СЬОГОДНІ ІМЕНИНИ?

Людмила, Купріян, Дорофій, Прокіп, Віктор, Йосип (Осип).

ЩО ТРАПЛЯЛОСЯ В ІСТОРІЇ ЦЬОГО ДНЯ?

1515 – підписано “вічний мир” між Францією та Швейцарією.

1669 – Михаїл I коронований як Король Речі Посполитої.

1793 – в британському спортивному журналі вперше згадали про гру в теніс.

1897 – у театрі “Олімпо”, що в Буенос-Айресі, на прем’єрі вистави “Креольський суд” вперше виконали танго.

1938 – засуджено до страти українського письменника, бандуриста Гната Хоткевича.

1941 –  початок масових убивств у Бабиному Яру.

ХТО З ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ НАРОДИВСЯ ЦЬОГО ДНЯ?

1518 – Якопо Тінторетто, італійський художник, представник пізнього венеціанського Відродження і маньєризму.

1571 – Мікеланджело да Караваджо, італійський живописець періоду раннього бароко, засновник європейського реалістичного живопису XVII століття.

1758 – Гораціо Нельсон, видатний британський флотоводець, віце-адмірал, барон.

1845 – Іван Карпенко-Карий, драматург, один з корифеїв українського театру.

1866 – Михайло Грушевський, видатний український історик, політичний діяч, письменник, голова УЦР.

1899 – Ласло Біро, журналіст і винахідник сучасної кулькової ручки.

1919 – Іван Хоменко, український поет, член Спілки письменників України (1962).

1976 – Андрій Шевченко, український футболіст

1981 – Віктор Поляков, український боксер.

1989 – Євген Коноплянка, український футболіст, гравець національної збірної України.

ЩО БУЛО У ПЕРЕЯСЛАВІ ЦЬОГО ДНЯ РІК ТОМУ?

29 вересня у Переяславі на Заальтицькому кладовищі біля братської могили розстріляних євреїв провели мітинг-реквієм “Переяславський Голокост”, приурочений до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру. Вшанувати пам’ять євреїв з Переяслава, розстріляних нацистськими окупантами в період Другої світової війни, прийшли члени Товариства єврейської культури, представники міської ради та жителі міста.

Фашисти зайняли Переяслав 16 вересня 1941 року, а вже 4 жовтня гітлеріві провели акцію з масового розстрілу євреїв: здебільшого жертвами були літні люди, жінки, діти та інваліди. Вона тривала кілька днів. В акті комісії від 27 вересня 1943 року написано: “Облавою гестапо було підібрано все населення: чоловіки, жінки та діти єврейської національності. Вони повинні були захопити з собою найцінніші речі особистого вжитку: взуття, одяг, і йти в двір колишньої фабрики. Коли їх було зібрано понад 600 чоловік, головорізи вирішили познущатися над своїми нещасними жертвами, що дивилися на них переляканими очима, не знаючи, що з ними буде зараз, через кілька хвилин.

Голова Товариства єврейської культури Ірина Кучеренко розповіла історію, яка трапилася в Переяславі, про молодого вчителя музики Льову Фрокенштейна, який викладав у єврейській школі: “Він відразу зрозумів, що їх ведуть на розстріл, і коли їх поставили біля ями під вагою тіл, які були перед ним, його штовхнуло у яму. Він прийшов до тями під тілами та бачив, як ходили фашисти і добивали поранених. Йому наступив німець на руку і на груди, але він, терплячи цей біль, зціпив зуби і перестав дихати, аби подумали, що він мертвий. Вночі він вибрався із могили і побіг до єврейського кладовища. Переховувався там два дні.

Потім він зустрівся із чоботарем, у місті всі його називали дід Василь, але він був керівником підпільної групи. Він допоміг Льові потрапити у партизанський загін імені Чапаєва, який дислокувався у нашому лісі. Там було 88 осіб, 43 з них – підпілля, 12 – євреїв. Там він по пам’яті намалював весь розстріл, який бачив або чув. Одного разу, виконуючи бойове завдання, його схопили фашисти і посадили у карцер, який був у поліцейський управі нашого міста. Керівником його був Олександр Лисенко, який був одним із учасників підпілля. Вночі він випустив Льову, окупантам сказав, що той помер і його закопали. Потім зробили документи, які засвідчували, що Льова помер. Як далі склалася його доля, невідомо. Дивом його малюнок зберігся, зараз він у великій бібліотеці у Нью-Йорку. За цим малюнком Америка дізналась, які були жахіття в Україні”.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять. До підніжжя пам’ятного знаку вбитих 800 мирних євреїв у Переяславському Бабиному Яру присутні поклали квіти.

Підготувала Яна Малишко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.