Переяслав Перейти на сайт

Прощання із двома захисниками, 1000 днів війни та сесія: яким був цей тиждень на Інформаторі

Малишко Яна

Чим запам’ятається тиждень, що минає? Найголовніші новини Переяславщини – в одній публікації.

Цього тижня у Переяславі попрощалися із двома захисниками, провели мітинг до 1000 днів війни та сесію міської ради. На ній виділили 400 тисяч гривень на ЗСУ та представили нову депутатку від партії “Слуга народу” Світлану Левченко. Також у День Гідності та Свободи, у Переяславському (Студениківська ТГ) на фасаді місцевої гімназії відкрили пам’ятну дошку колишньому учню, військовому Валентину Льодовому. Все це та інше Інформатор зібрав у традиційному суботньому дайджесті.

ПОПРОЩАЛИСЯ ІЗ ВАДИМОМ ЛИСЕНКОМ ТА ВІТАЛІЄМ КОВАЛЕМ

20 листопада у Переяславі попрощались із двома захисниками. Солдату Збройних сил України Вадиму Лисенку тепер навіки 38 років. Він загинув 14 листопада в лікарні в місті Дніпро від поранень, які отримав 30 жовтня у Бахмутському районі. Матрос ЗСУ Віталій Коваль, якому було 33 роки, загинув 15 листопада під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Костянтинопольське Донецької області. Поховали воїнів на Ярмарковому та Андрушівському кладовищах відповідно

На Андрушівському кладовищі батько Віталія Коваля, який служив стрільцем-санітаром відділення морської піхоти, Юрій, стоячи біля домовини свого сина, покритої жовто-блакитним стягом, зі сльозами на очах промовив: “Коли почалася війна, мої сини працювали у Європі, їм говорили, аби вони залишалися там. Та вони сказали, що просто не можуть залишитися… Вони приїхали і відразу пішли у військкомат, не тікали, не ховалися. Вони не служили в армії, але відразу стали на облік. Коли їх призвали, то пішли у пекло боїв. Віталій та Андрій були у такому жахітті, що люди навіть уявити не можуть, які там важкі бої. У Віталія залишилося троє дітей, коли вони виростуть, будуть знати, що батько пішов захищати Батьківщину від лютих ворогів, і будуть пишатися ним. Я хочу, аби у всіх була довга пам’ять, щоб ви розповідали своїм дітям та онукам, якою ціною здобувається воля та незалежність”.

Сусідка Віталія розповіла, яким його пам’ятає: “Він був дуже хорошою людиною, ніколи ні в чому не відмовляв. Дуже хороший… Знаю, що працював далекобійником, але відразу пішов на війну. Потім було, що повертався до родини, оскільки є троє діток і всі маленькі, найстарша лише у другому класі. Але тоді знову повернувся на війну”.

Вадим Лисенко служив навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. Його поховали на Ярмарковому кладовищі поруч з рідними, зокрема батьком Вячеславом. Там після прощальної молитви труну відкрили, щоб всі охочі могли востаннє його побачити. До могили поставили вінки від побратимів військової частини А0139 та хрещених захисника. Олександр Молоткін з ДФТГ №2 передав дітям Вадима прапор України та його кашкет, а присутні заспівали Гімн України. У нього залишились мати, дружина та двоє дітей.

Колишній побратим Вадима Лисенка Андрій поділився: “Ще у 2022 році ми служили у одному взводі, коли були на навчаннях під Києвом. Запам’ятав його як компанійського, доброго, щирого та справжнього побратима. Вічна пам’ять”.

ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ВІЙСЬКОВОМУ ВАЛЕНТИНУ ЛЬОДОВОМУ

21 листопада, у День Гідності та Свободи, у Переяславському (Студениківська ТГ) на фасаді місцевої гімназії відкрили пам’ятну дошку колишньому учню, військовому Валентину Льодовому. Він загинув 23 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Василівка Бахмутського району, що на Донеччині. Йому було 33 роки. Служив кулеметником 3 піхотного відділення піхотної роти.

На урочисту події зібралися учні гімназії, вчителі, близькі та рідні Валентина. Відкрила пам’ятну дошку родина воїна – мама Галина, дружина Тетяна та донечки. Присутні поклали квіти до пам’ятного знаку.

На дошці викарбували напис: “У цьому навчальному закладі навчався Льодовий Валентин Олександрович. Служив кулеметником 3 піхотного відділення, 1 піхотного взводу, 3 піхотної роти. Героїчно загинув поблизу населеного пункту Василівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність та цілісність України”.

Пам’ятний знак освятив благочинний ПЦУ Яготинщини отець Володимир Лещенко. Рідним Валентина жителі села вручили фігурки янголів та квіти.

У ПЕРЕЯСЛАВІ ВІДКРИЮТЬ МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ ТРЬОМ ЗАХИСНИКАМ 

19 листопада на засіданні виконавчого комітету міськради Переяслава відділу освіти надали дозвіл на встановлення меморіальних дошок загиблим воїнам Олексію Рибці, Павлу Рибалкіну та Володимиру Міщенку (на фото зліва направо). Розмістять їх на фасаді місцевої гімназії №2, що на вулиці Михайла Сікорського, 4, де вони навчалися.

Зараз триває етап виготовлення меморіальних дошок, згодом відділ культури і туризму Переяславської міської ради визначить дату їх встановлення та відкриття. Дошки виготовляються за рахунок однокласників, друзів та рідних загиблих захисників. Виготовляє дошки місцеве підприємство ритуальних послуг.

Солдат ЗСУ Олексій Рибка із Переяслава загинув 26 червня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу біля населеного пункту Північне на околиці міста Торецьк Бахмутського району. Служив командиром відділення десантно-штурмового взводу. Йому було 33 роки. У нього залишилася бабуся, яка його виховувала.

Солдат ЗСУ Павло Рибалкін із Цибель (Циблівська ТГ) загинув 23 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. Йому було 43 роки. У нього залишилося двоє дітей та жінка.

28 липня 2022 року міський голова Переяслава повідомив, що у бою за Батьківщину загинув сержант ЗСУ Володимир Міщенко 1961 р.н. Він служив командиром стрілецького відділення.

ДО 1000 ДНІВ ВІЙНИ ПРОВЕЛИ МІТИНГ НА АЛЕЇ СЛАВИ

19 листопада у Переяславі на Алеї Героїв провели мітинг з нагоди 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Захід об’єднав понад півсотні родичів загиблих захисників та небайдужих містян. А на стендах з’явились нові портрети восьми загиблих військових Переяславщини.

Ще до офіційного початку мітингу рідні загиблих військових збиралися біля їхніх портретів, приносили квіти та “розмовляли” із своїми героями. Маленький хлопчик зі сльозами на очах кликав тата, а знайомі втішали один одного обіймами. На стендах Алеї з’явилися нові обличчя полеглих воїнів – Олександр Прокопенко, Андрій Набатов, Сергій Нікітін, Олексій Черьомухін, Олександр Чабаненко, Олег Радченко, Віталій Євтушенко, Віталій Ступак.

З промовою виступив міський голова Вячеслав Саулко: “1000 днів незламності та непокірності, яку сьогодні має вся Україна. Стільки днів страшний ворог нищить нашу землю і людей. Сотні років на нашій площі красувався пам’ятник “Навіки разом з Росією”, і хто міг подумати, що на ньому змія, яка всуне меч нам в спину. 1000 днів – це постійно нев’янучі квіти біля нашої Алеї воїнів-героїв. Це сльози, біль наших матерів та дітей за тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність нашої країни. 1000 днів як ми стали єдиними і показали всьому світу, що ми є нація, народ та Україна. Ми – приклад для всього людства”.

Наприкінці урочистостей начальник відділу №1 Бориспільського РТЦК та СП майор Іван Шкуропацький сказав: “Це найкривавіша війна за всю історію українського народу. Її розв’язала істота, яку боїться свій власний народ. Але їм цього замало, вони хочуть щоб їх боявся весь світ. Але вони натомість побачив, що є український народ, який не дозволить поставити себе на коліна. 1000 ночей ми чуємо звуки сирен, а у кожній родині діти притуляються до своїх батьків і моляться, щоб ракета пролетіла повз. Стільки днів наші ЗСУ стоять на захисті, а кожен громадянин робить все залежне від нього і в тилу, і на передовій. Ми прагнемо, щоб діти жили у вільній країні, де не буде більше ракет і “шахедів”.

400 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ВИДІЛИЛИ НА ПОТРЕБИ ЗАХИСНИКІВ НА ЛИСТОПАДОВІЙ СЕСІЇ МІСЬКОЇ РАДИ

На сесії міської ради Переяслава 21 листопада із бюджету громади на потреби захисників України передбачили 400 тисяч гривень. За них стрілецький полк поліції особливого призначення ГУНП Київської області придбає астрономічні та оптичні прилади. П

Цю суму передали у вигляді субвенції із місцевого до Бориспільського районного бюджету. Виділили її із вільних залишків станом на початок року.

НА ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКРАДИ ПЕРЕДБАЧИЛИ 99 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

21 листопада на сесії міської ради Переяслава внесли зміни до Програми висвітлення діяльності Переяславської міської ради та її виконавчих органів у засобах масової інформації на 2024 рік. Згідно з ними, передбачили на висвітлення ще 99 тисяч гривень. Загальна ж сума не цей рік становить 799 тисяч гривень.

Розпорядником коштів буде виконавчий комітет Переяславської міськради. Виділили їх за рахунок перевиконання плану доходів.

Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко під час розгляду цього питання сказав, що профільна комісія підтримала проєкт рішення, тому відразу запропонував голосувати (до слова, на сесіях у Переяславі так голосують більшість питань). Депутат Григорій Порало попросив пояснити, як ці 99 тисяч планують розділити між медіа.

– Виконком наразі співпрацює з одним засобом масової інформації, друкованим ЗМІ, – відповіла заступниця міського голови-керуюча справами виконкому Тетяна Гич.

– Тобто це гроші на “Вісник”? – уточнив Порало. Редакторка “Вісника Переяславщини” Валентина Батрак, яка працювала на цьому засіданні, сказала: “На ProSlav”. – Гроші на ProSlav? – перепитав Порало.

– Це гроші на висвітлення діяльності, – відповіла Гич.

– Міська рада замовляє у тих засобах масової інформації, в яких вважає за потрібне, – долучився Вячеслав Саулко. – Тому ми визначаємось по тих роботах, які йдуть, тому висвітлюємо зараз не конкретно: чи це ProSlav, чи це “Вісник”, чи інші якісь засоби. Мова йде про висвітлення діяльності в цілому, яке зараз вкрай необхідне.

– А ми хочемо почути про те, що ці кошти виділялися на ті засоби масової інформації, які більш доступні для всіх верств населення. Хай це буде і ProSlav, і “Вісник Переяславщини”, – закликав Григорій Порало.

– Точно так ми і робимо, – сказала Тетяна Гич. Це підтвердив Вячеслав Саулко й відразу додав: – Там, де висвітлюється, ми повністю оплачуємо й приймаються рішення відповідні.

16 депутатів проголосували “за”, чого вистачило для позитивного рішення. А вже після сесії Вячеслав Саулко попросив Григорія Порала відвідувати депутатські комісії та передсесійні засідання, щоб на самій сесії працювати продуктивніше. Тобто, як ми розуміємо, щоб не ставив зайвих запитань.

Зазначимо, що спочатку на Програму висвітлення 2024 року заклали 500 тисяч гривень. У червні збільшили фінансування на 200 тисяч гривень. Тепер ось – ще одне дофінансування.

Судячи із відкритих даних на Youcontrol, цьогоріч інформаційні послуги Переяславській міській раді надавали і ProSlav, і “Вісник Переяславщини”.

СВІТЛАНА ЛЕВЧЕНКО СТАЛА ДЕПУТАТКОЮ МІСЬКРАДИ ПЕРЕЯСЛАВА

21 листопада на сесії Переяславської міської ради представили нову депутатку від партії “Слуга народу”. Світлана Левченко замінила Аллу Зленко, яка склала депутатські повноваження ще у липні цього року.

Так довго “Слуга народу” була у депутатському корпусі у неповному складі, оскільки тривалий час міська територіальна виборча комісія, яка затверджує депутатів, не могла зібрати кворум. Це вдалося лише у листопаді. Про це Інформатору розповіла секретарка ради Лідія Оверчук, яка також представляє цю партію.

Зленко мав замінити наступний за черговістю кандидат у її окрузі. Проте саме за округом кандидати вичерпалися, тож обирали наступного за загальним списком. Ним мав би бути Сергій Сиворко, втім відмовився. Наступною в черзі була саме Світлана Левченко.

Тепер вона опікується округом, на якому раніше працювала Алла Зленко. До нього входять такі вулиці у Переяславі: вул. Віктора Авраменка, вул. Трипільська (Ватутіна), вул. Гайдамацька, вул. Гаяринська, вул. Городищенська, вул. Гостинна, вул. Гетьманська (Графська), вул. Делегатська, вул. Зустрічна, вул. Індустріальна, вул. Козацька, вул. Краєвидна, вул. Крайня, вул. Сергія Лазенка, вул. Магістральна, вул. Міщанська, вул. Новокиївське шосе: 1А-30А; вул. Петропавлівська, вул. Поліська, вул. Промислова, вул. Ганни Самутіної: 11-32; вул. Скіфська (Суворова), вул. Східна, вул. Чирське шосе, вул. Мала Петропавлівська (Якубовського), вул. Ясенева, пров. Гаяринський, пров. Краєвидний, пров. Сергія Лазенка, пров. Скіфський (Суворова), пров.2 Петропавлівський.

Як відомо, Світлана Левченко вчителька початкових класів у Переяславській гімназії №1. Їй 58 років.

У МІСТІ БОРОТИМУТЬСЯ ІЗ СТИХІЙНОЮ ТОРГІВЛЕЮ 

У Переяславі створили комісію з боротьби з несанкціонованою (стихійною) торгівлею. Її мета – ліквідація осередків такої торгівлі на території громади, покращення благоустрою, недопущення інфекційних захворювань і продовольчої небезпеки споживчого ринку. Таке рішення прийняли на засіданні виконкому міської ради Переяслава 19 листопада.

Стихійна торгівля – це торгівля без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізують у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під’їздах), з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єкта торгівлі.

Основні завдання комісії з боротьби з несанкціонованою (стихійною) торгівлею:

Відділ поліції №1 Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області має активізувати роботу щодо адміністративної відповідальності за порушення правил паркування водіїв, які розміщують транспортні засоби на проїжджих частинах вулиць в місцях здійснення несанкціонованої торгівлі та щомісячно до 5 числа повідомляти виконавчий комітет Переяславської міської ради щодо проведеної роботи та кількості складених протоколів.

Відділ управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Бориспільського району Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області має проводити заходи відповідного реагування щодо порушників, які торгують в невстановлених місцях, щомісячно до 5 числа та надавати виконавчому комітету інформацію про результати проведеної роботи.

Затвердили такий склад комісії:

“Поки ми не можемо складати відповідні протоколи, адже діє мораторій (відстрочення виконання зобов’язань, що встановлюються урядом на певний термін або до закінчення яких-небудь надзвичайних подій, наприклад, війни, стихійних лих тощо – ред.). Наразі заборонено торгувати у невстановлених для цього місцях продуктами тваринництва, м’ясом, птицею та швидкопсувними продуктами”, – розповів керівник управління Держпродспоживслужби у Переяславі Олексій Роман.

Єдиними законними місцями для торгівлі харчовими продуктами є продовольчі магазини та ринки. У магазині за якість і безпечність товарів несе відповідальність суб’єкт господарювання. На ринку продавати власні продукти можуть як юридичні, так і фізичні особи, у випадку, якщо вони мають при собі:

Якщо немає зазначених вище документів на харчові продукти, то немає й гарантії її якості та безпечності. Відповідно до Законів України “Про національну поліцію” та “Про місцеве самоврядування в Україні”, недопущення торгівлі у невстановлених місцях належить до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення, торгівля “з рук” на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях призведе до накладення штрафу від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 119 гривень). Рішення про сплату штрафу виносить суд, тому на порушників покладається ще й сплата судового збору. До того ж поліція має право до розгляду питання судом вилучати всю продукцію, яка реалізовувалася незаконно.

У ПЕРЕЯСЛАВІ ВИДАЛЯТЬ 26 АВАРІЙНИХ ДЕРЕВ

На засіданні виконкому міськради Переяслава 19 листопада затвердили акти обстеження зелених насаджень. Згідно із ними, у місті видалять 26 аварійних дерев.

Начальник відділу ЖКГ та капбудівницва Олександр Вітківський зазначив, що до міської ради надійшло три звернення щодо проведення комісійного обстеження. Під час нього виявили аварійні дерева, які Переяславське ВУКГ має видалити за такими адресами у Переяславі:

БІЛЯ ПОДВІР’Я ПРИВАТНОГО БУДИНКУ ЗАГОРІВСЯ АВТОМОБІЛЬ 

20 листопада на вулиці Переяслівська у Студениках (Студениківська ТГ) загорівся легковий автомобіль. На місце події направили одне відділення 27-ї ДПРЧ у складі 4 осіб.

Рятувальники виявили, що горить моторний відсік легкового автомобіля, який припаркований на подвір’ї приватного будинку. Лквідували загорання до приїзду 27-ї ДПРЧ. Вогонь знищив моторний відсік. Ніхто не постраждав.

БІЛЯ ПЕРЕЯСЛАВА НЕЗАКОННО СІТКАМИ ВИЛОВЛЮВАЛИ РИБУ

11 листопада працівники Державної екологічної інспекції Столичного округу затримали чоловіка, який порушував правила промислового рибальства на Канівському водосховищі біля Переяслава. Він виловлював рибу за допомогою заборонених знарядь лову – трьох сіток.

Порушник незаконно добув 23 кілограми риби: 30 судаків, 8 лящів, 4 карасі, 2 плітки та 3 плоскирки. Таким чином завдав збитків на 134 тисячі 946 гривень. На нього склали адмінпротокол за ч. 4 ст. 85 (Рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову) та відібрали сітки. Йому загрожує штраф від 340 до 680 гривень, а також має відшкодувати завдані збитки у розмірі 134 тисячі 946 гривень.

ОЛЕКСАНДР “ФОЗЗІ” СИДОРЕНКО В УНІВЕРСИТЕТІ РОЗПОВІДАВ ПРО СВОЇ КНИГИ ТА ДОПОМОГУ АРМІЇ

18 листопада до Університету Григорія Сковороди в Переяславі приїздив вокаліст гурту “ТНМК”, автор книг Олександр Сидоренко, більш знаний як Фоззі. Говорили про музику та літературу, процес написання книг та діяльність під час війни. На зустріч прийшли понад пів сотні студентів та містян, вона відбулася у рамках університетського проєкту “Платформа можливостей”.

“МИ ГЕНЕРУЄМО ГРОШІ ДЛЯ ВІЙСЬКА АБО СТВОРЮЄМО КОНТЕНТ, ЯКИЙ ЗАКЛИКАЄ ЦІ ГРОШІ”

– Я із Харкова, багато років займався музикою, хоча було ще дуже багато напрямків: телебачення, радіо, газети. Можливо, й ваші батьки читали гороскопи, які я писав у газеті “Теленеделя”. “ТНМК” – гурт Харкова. Зараз ми генеруємо гроші для війська або створюємо контент, який закликає ці гроші. У такий історичний момент потрібно працювати на армію. У нашому гурті є військові – гітарист на Курському напрямку, а бас-гітарист служить у Національній Гвардії. Тому переважно збирали кошти для їхніх частин. Якщо виїжджаємо за кордон, куди нас випускають тільки з “танцями і бубном”, то збираємо на Головне управління розвідки. Нещодавно був тур Америкою та Канадою, де ми зібрали загалом 194 тисячі доларів.

Насправді всі збори падають. Коли вп’яте гастролюєш у певному місті, то бачиш за цифрами, що українці у Європі вже відриваються. Наша держава регулярно постачає інформаційні нагоди, які вбивають збори, і росіяни вдало комунікають з українцями, поширюючи корупційні історії. Люди перестають донатити, бо зникає гострота відчуттів потреби. А в Америці більше грошей і легше достукатись.

Книга “Хеві-метал”

– Вона вийшла цього року. До цього лежала у загашнику кілька років. 7-8 років ми з “ТНМК” виступали у зараз тимчасово окупованому місті Олешки на великому фестивалі. Я прийшов послухати, що там грають місцеві артисти. Там якийсь хлопчик співав кавер-версію Алєксєєва на Ірину Білик “А я пливу у човні”. Але з трішки зміненим текстом. На той час я був капітаном футбольної команди артистів клубу “Маестро”. У нашому чаті у Viber я написав Алєксєєву про цього хлопця, мовляв, порушує авторські права. Чому це зробив, й досі не знаю. Я далі стояв і дивився на того хлопця, раптом відчув таке співчуття. Подумав: “У них дуже швидка кар’єра”. Тобто їх обирають і показують у прайм-таймі. Вони дуже швидко підіймаються, за рік викатують тури і потім їх кидають. Якщо хтось не підібрав або не знайшли гроші, то ці люди просто зникають. Бо наступного року буде нове шоу і люди у прайм-таймі. Цей перехід часто збиває.

Я хотів зайнятись чимось новим – почав писати сценарії для серіалів. Задумав мінісеріал про хлопчика, який виграє талант-шоу. Шоу-бізнес, як і будь-що приємне, – це наркотик. Коли дія закінчується, то починається детокс. Відповідно виходити із шоу-бізнесу так само складно. Я роки чотири вагався, дещо нотував. Уявляв персонажа – змонтував його з трьох різних людей: вокаліста хеві-метал та двох знайомих переможців шоу. Написав серіальну заявку – це короткий опис того, що відбуватиметься.

Він бере участь у телевізійному шоу, де різні знаменитості на один день змінюють професію. Йому запропонували стати помічником слідчого. Я відштовхувався від реального шоу. Ведучим виписав Вячеслава Узелкова, який нещодавно помер. Це був такий “внутрячок”, я йому вставив це за те, що він балотувався від ОПЗЖ у депутати. Він знав про це. Років 10 тому ми вдвох знімались у пілотному випуску шоу на каналі ICTV. Узелков став головним редактором жіночого глянцю, а я військовим. Так як Узелков програв, він танцював у костюмі печива.

Після надсилання заявки мені пояснили, що український глядач не буде таке дивитись. Порадили написати книгу. Я спочатку образився, а тоді стукнув “харківський момент” – якщо ногу в двері просунув, то треба відчиняти. Відповідь щодо видання книги мала прийти 24 лютого 2022 року. Зрозуміло, що жодних відповідей не було і я надовго забув про неї. Через деякий час ще чекав відповідь від “КСД”, а ще за неї згадав мій директор. Ми вирішили все ж її випустити, хоч і сумнівались, бо вона не про війну. Важко співчувати людині, до якої не прилетіла ракета. Ну як співчувати хлопчику, у якого швидко закінчилась кар’єра?

Книга “Чорний хліб”

– Це теж серіал, який не вийшов. Коли я був маленьким, тато їздив на Чукотку, щоб заробляти гроші. Він розповів мені, як вони під час короткого літа заливали летовище бетоном. Їх зупинили на один день, бо там поруч ядерні об’єкти, а одна жінка мисливиця-снайперка почала вбивати. За віруваннями чукчі, якщо людина впала під час морського чи річкового полювання, то її не можна рятувати. Якщо морські духи не отримають цю пожертву, то всі постраждають. У неї був єдиний син, якого вона сама ростила. Під час такого полювання він випав із човна, а хтось з віруючих його ще й добив. Тому вона почала по одному вбивати всіх у човні.

Тато захворів на онкологією, а я згадав цю історію, і знаючи, що він писав кілька оповідань, то запропонував разом попрацювати над заявкою для серіалу. Він не захотів, але додав фактів. Потім тато помер, а в мене лишились нотатки. Якщо пів року думаєш про бабусю-чукчу, то починаєш на людей дивитись як вона. Якщо хтось раптово тримав мене за плече, я повертався і дивився як той кілер.

У кінці історії я мав привезти головну героїню в Україну, не про Чукотку ж писати. Але співавтор сценарію пояснив, що випустити це майже неможливо. Найголовнішою правкою було те, що бабуся має вбити когось на Майдані під час Революції Гідності. Через деякий час знову вирішив написати книгу. В результаті “КСД” випустили її, і вона пролізла у короткий список книг року ВВС. Це був мій максимум як письменника. Тому, коли з’явилось бажання написати ще один сценарій до серіалу, я відразу почав із книги.

Книга “ДНК”

– Ідея цієї книги була моя. Вона дуже давня, це антологія із сімома авторами. У багатьох країнах заборонені експерименти з ДНК. Я вирішив, що Китаю все одно байдуже на правила. Тому вигадав, як у 2050-х роках саме китайські науковці знімають сім шарів ДНК з українського студента. Тобто бере пам’ять про людей. Я запропонував поділити ці сім історій між різними авторами. Сергій Жадан був єдиним, кого я знав, а далі вже він писав іншим. Свою історію я писав, щоб поширити інформацію про ядерний вибух, який відбувся у Харківській області. Мало хто про нього знає.

Коли я лежав у лікарні, поруч зі мною був хлопчик звідти, де не могли загасити пожежу після вибуху. На території України таких було два – вдалий на Донбасі і невдалий у Харківській області. Радянський союз тоді блокував цю інформацію. Хлопчик розповів мені, що фактично всі дорослі на їхній вулиці з часом вимерли. Тоді я опитав людей, і вони казали, що з Москви приїжджали військові, які не підпускали до місця. А все місцеве населення зібрали на полі. У них померла худоба, були руйнування, потім їх відпустили додому. З часом вони загинули від онкології. Це остання історія, яку я писав російською.

ЯК БУТИ СУДДЕЮ У ПЕРЕЯСЛАВІ, РОЗПОВІВ ДМИТРО СВОЯК

Дмитро Свояк (44 роки) – суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області із 12-річним стажем. Професія складна, для багатьох неоднозначна, іноді викликає чимало обговорень й резонансу. Та що таке насправді – бути представником правосуддя? Про резонансні справи, хабарі, емоційну та “людську” складову, суддівські помилки Дмитро Свояк розповів у інтерв’ю журналістці Інформатора.

Дмитро Свояк родом із Києва. Після закінчення школи навчався у Харкові в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Проходив службу на посадах офіцерського керівного складу в органах Служби безпеки України. Після цього у 2012 році отримав призначення на посаду судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду. Детальніше можете прочитати тут.

ТУР ЧЕМПІОНАТУ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ З МІНІФУТБОЛУ ПЕРЕНЕСЛИ

16 листопада відбувся 10 тур чемпіонату Переяславщини з мініфутболу 8х8. Після нього Juk Store одноосібно закріпився на третій позиції, а Вовчків опинився буквально за крок від офіційного оформлення чемпіонства.

Результати 10 туру:

11 тур чемпіонату Переяславщини з мініфутболу 8х8 перенесли на наступну суботу, 30 листопада. Причина – через несприятливі погодні умови поля непридатні для проведення матчів.

Нагадаємо, що минулого разу в підсумках тижня ми розповідали про збиті “шахеди”, День аграріїв та зустріч з alyona alyona. Читайте матеріал за посиланням.

Підготувала Яна Малишко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.