Серіал “Голова 2” розповідає про те, як мешканці маленького українського села пристосовуються до нового життя під час війни. Можливо ви впізнаєте себе.
Минулого року з’явилось чимало українських комедійних серіалів, тоді я переглянула свіжий ситком “Голова”. До речі, раніше про нього писав наш редактор. Серіал все ж прийшовся до душі, хоча вмикала його на фоні, поки займалась своїми справами. Коротко, у ньому студент намагався розвинути село Антонівка з нуля. Хоча його зняли вже під час повномасштабного вторгнення, початок воєнних подій ми побачили лише у останній серії. Яким виявився другий сезон розповім у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.
Обидва сезони серіалу “Голова” створювались під час повномасштабного вторгнення, але у першому ми спостерігаємо як студент намагається розвинути закинуте село Антонівка та знайомимось із українським сільським менталітетом. Другий сезон, знятий у тих самих реаліях, вносить в сюжет нові фарби – війну, яка тепер безпосередньо вплинула на село та його мешканців.
Вкінці першого сезону, студент Антон Князевич виграє парі, тобто йому вдалося стати сільським головою та підняти село на гарний рівень. Він відправляється на навчання до США, а його друзі Богдан та Мілана залишаються у селі. Однак через деякий час, 24 лютого 2022-го року, на важливій зустрічі Антону телефонують та кажуть, що в Україні почалась війна. Він без роздумів повертається в Україну та разом з мешканцями думає як вберегти село.
У другому сезоні глядачі разом з Антоном повертаються у Антонівку, але аж через рік після повномасштабного вторгнення. Приїзд, який нам показали раніше, йому лише наснився. Це відразу спаклюжило ставлення до головного героя, весь рік йому вистачило рішучості лише, щоб “стурбовано” лежати на дивані. Чому Антон так довго все це відклав, глядачам не пояснили. Насправді, вже тут здогадуєшся, що у серіях будуть показувати відображення різних типів українців під час війни.
Наступне, що дивує не менше, і водночас так само знецінює головного героя, те, що як тільки він приїжджає у Антонівку починає крутити свої правила. Звісно, що за весь час від’їзду у селі багато що змінилось. Найвагоміше те, що сільським головою став його друг-однокурсник Богдан, а Мілана його заступницею. Князевич обурений такими змінами, а глядачі – незрозумілою ворожою конкуренцією між двома друзями, які зараз мають працювати в команді, все ж зараз не мирні часи.
З’являється ще одне протистояння – село Дубці хоче поглинути Антонівку, щоб утворити місто, звісно ж з назвою Дубці. І тут знову черговий удар по образу Антона, він погоджується співпрацювати з головним ворогом Антонівки та пакостить Богдану. Ближче до останніх серій, він пояснює це тим, що це гарні можливості для розвитку села. В голові дисонанс, як Князевич зі своїм розумом у таким справах реально вірить у звичайні махінації, його начебто повністю підмінили. Дратував, не менше зрадників, яких теж покажуть, але пізніше.
Поки що, мої роздуми виглядають як негативний відгук, хоча серіал сподобався, тому пройдемось по цікавим деталям. У кожній серії згадується про наслідки російської агресії, а в деяких серіях показують як робити не можна та ненав’язливо навчають правилам життя у сучасних реаліях. Через комічні ситуації пояснюють чим загрожує недотримання комендантської години, що буде якщо знімати ППО, або чому зараз не варто ходити у лісах, не впевнившись чи там безпечно.
Один з епізодів присвячений український художниці-самоучці Поліні Райко, скажу чесно, я про неї не знала, думаю, як і більшість людей. Тому ще й дізналась про важливих персон сучасності. Вона малювала на стінах та фасаді свого будинку, який згодом визнали музеєм. Однак дім разом з малюнками був зруйнований під час повені після підриву греблі Каховської ГЕС.
На мою думку, у цьому ситкомі хтось та й пізнає у персонажах себе. Не в сільському менталітеті, хоча різне буває, а у їхніх роздумах чи поведінці під час війни. Хтось як Саня картає себе, що не служить, а хтось як Мілана, яка відговорює його тим, що він на своєму місці – ремонтує машини військових. Не будемо тикати пальцями, але у зрадниках теж прослідковуються “українські” персоналії. З гумором, а іноді смутком, показали наше життя у сучасних воєнних реаліях. Це запам’яталось мені більше, бо в основних сюжетних лініях неймовірно дратував Антон.
Чим закінчилась конкуренція між друзями за посаду сільського голови? Чи поглинули Дубці Антонівку? Якщо цікаво, то запрошую до перегляду другого сезону українського серіалу “Голова”.
Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наш редактор розповідав про книгу “Якби він був зі мною”. Матеріал читайте тут.
Дарія Сухотенко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
