У Переяславі попрощалися із Артуром Сивашем. Він загинув на війні.
23 грудня у Переяславі попрощалися із солдатом Збройних сил України Артуром Сивашем із Переяслава. Йому було 32 роки. Загинув 3 червня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Білогорівка Лисичанської громади, що на Луганщині. Вважався зниклим безвісти, нещодавно ідентифікований за збігом ДНК. Поховали воїна на міському Ярмарковому кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
Понад пів сотні людей прийшли до Храму Воскресіння Христового. Плач присутніх відлунням розносився по храму. Родичі, знайомі та небайдужі містяни проводили в останній шлях загиблого Артура Сиваша. Поруч із труною стояли батько, мати та бабуся полеглого. За словами знайомих, бабуся була для нього найближчою людиною. Це було відчутно через її сльози, вона іноді зривалась на плач.
У храмі один зі священнослужителів сказав: “У ці святкові дні, коли весь світ радується тому, що народився сам Спаситель, який приніс визволення від диявола, наша країна умивається сльозами. Бо напав ворог, який безщадно знищує нашу землю, дорослих і дітей… Завдячуючи воїнам, які нас захищають і стоять у нелюдських умовах, ми дотепер тут живемо. У цього воїна були свої плани, амбіції. Але він пішов захищати наші землі від ворога, щоб він не прийшов до його сім’ї”.
Під гул повітряної тривоги до рідних загиблого звернувся міський голова Переяслава Вячеслав Саулко: “Хтозна, що би було, якби не було таких захисників, як Артур, і сотень тисяч наших українців, які зараз на передовій у холоді і голоді. Артур зник безвісти ще 3 червня. Можна тільки усвідомити, що творилося у серцях батька та матері, поки вони чекали сина додому, а потім і його тіло, щоб побачити востаннє”.
Після літургії процесія рушила повз центральну площу до Ярмаркового кладовища. Священники прочитали останю молитву, а військові зробили три постріли в небо. Прапор та кашкет загиблого передали його бабусі, яка постійно тихенько щось промовляла до внука.
Після початку повномасштабного вторгнення Артур Сиваш приєднався до територіальної оборони. Був добровольцем Переяславського ДФТГ, а навесні цього року його мобілізували. Служив навідником 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти.
На своїй Facebook-сторінці добровольче формування повідомило, що 3 червня Артур разом зі всією штурмовою групою не виходив на зв’язок. Саме тоді захисник пішов у свій перший штурм. З того дня він вважався зниклим безвісти, але, як виявилось, той штурм став для нього останнім.
“Ми сподівалися, що він все-таки поранений і в полоні, але на жаль… Він став другим, кого ми назавжди втратили. Був світлим, щирим і надзвичайно добрим добровольцем”, – йдеться у дописі ДФТГ №2.
У Переяславі попрощалися із Артуром Сивашем
Напередодні різдвяних свят понад пів сотні людей прийшли до Храму Воскресіння Христового
Родичі, знайомі та небайдужі містяни проводили в останній шлях Артура Сиваша
Поруч із труною стояли батько, мати та бабуся полеглого
Говорили священники, а плач присутніх відлунням розносився по храму
Присутні схилились на коліна під пісню “Плине кача”
Під час похорону лунала повітряна тривога
Після літургії процесія рушила повз центральну площу
Артуру Сивашу тепер навіки 32 роки
Бабуся була найближчою людиною для полеглого
Рідні Артура Сиваша попрощались з ним назавжди
Кашкет та прапор передали бабусі Артура Сиваша
Нагадаємо, що 27 листопада у Переяславі попрощалися із солдатом Збройних сил України Олександром Тупиком. Деталі – тут.
Дарія Сухотенко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
