“Огидне кохання” – це розповідь про те, де кохання виявляється у всіх його проявах: від глибокого болю до непідробного щастя. Але, що зрештою виявиться важливішим, спогади про минуле чи шанс на майбутнє?
Останнім часом я дуже багато читаю. Збираю та розширюю свою маленьку бібліотеку. Натрапивши на рекомендацію в інтернеті про “Огидне кохання” письменниці Коллін Гувер відразу прочитала опис, зрозуміла, що це точно моє. Ця історія відкриває нові грані любовних відносин, демонструючи їх у всій повноті емоцій та складнощів. Вона не про ідеальне кохання, а про реальні почуття з усіма їхніми викликами та перепонами. Тож ділюся враженнями у постійній рубриці “Інформатор вихідного дня”.
Скажу чесно, я чула про цю письменницю раніше, адже її книги “Покинь, якщо кохаєш” та “Залишся, якщо кохаєш” викликали фурор по всьому світу. На один з рукописів зробили екранізацію, яка вразила багатьох, але… не мене. Про це говорили та писали буквально всюди. І після перегляду фільму я остаточно вирішила, що її книги це точно не тематика моїх вподобань. І коли після виходу стрічки всі почали скуповувати ці книги, я лишалася осторонь.
Але все змінив один короткий відеоролик у Тік Ток. Одного разу я натрапила на відео дівчини, яка розповідала про книгу “Огидне кохання” Коллін Гувер. Своїми тезами та враженнями вона зробила так, що я із сумнівами, але все ж захотіла купити цю книгу. Вагалася, але прочитала її опис, історія мала б бути досить цікавою, і в тих декількох реченнях я відчула, що у книзі буде те, що дістане кудись глибоко до мене. Направду, так і сталось. Хоча було дуже не просто замовити цю книгу, адже протягом декількох місяців її ніде не було в наявності.
Отже Тейт Коллінз на час навчання тичасово переїздить до квартири свого брата пілота. Там вона знайомиться із його другом Майлзом Арчером, який є їхнім сусідом. Майлз – також пілот, успішний, високий та дуже привабливий, ніколи не розповідає про своє минуле та стриманий у своїх емоціях. Згодом стає відомо, що останні стосунки, останній поцілунок та близькість у хлопця були аж 6 років тому у вісімнадцятирічному віці.
Між Тейт та Майлзом щось зароджується. Це не звичайні почуття, симпатія чи романтичні стосунки, це те, що на початку здаватиметься легким, але в майбутньому стане найважчим випробуванням. Вони розуміють, що це не кохання з першого погляду. У них навіть до дружби навряд чи дійде. Проте Тейт і Майлз незаперечно приваблюють одне одного. Але звісно є декілька “але”.
Озвучивши свої бажання вони усвідомлюють, що ситуація ідеальна. Він не хоче кохання, а в неї немає часу на почуття – тож лишається тільки секс. Їхня домовленість на диво зручна, головне, щоб Тейт дотримувалася двох правил Майлза: не питати про минуле й не сподіватися на майбутнє. Обоє вважають, що впораються, проте згодом бачать – аж ніяк. Чи можливо уникнути глибоких емоцій, коли справа доходить до справжнього кохання?
Палкі таємні зустрічі, шалене бажання, жадані емоції та пристрасть – здавалося це чудовий варіант для коханців. Але Тейт починає розуміти, що з кожним разом, як вона б не старалася, але Майлз не виходить з її голови, а лише більше притягує. Хлопець в свою чергу чітко дає зрозуміти, що нічого більшого не вийде, він не прагне кохання, не зможе дати їй цього, у них не буде ніякого спільного майбутнього. Тоді у Тейт з’являється лише одне правило, не давати їй жодних надій та сподівань на щось більше, навіть натяками, словами, жестам чи емоціями. Просто секс, просто зустрічі.
Емоційні гойдалки. Ось що я відчувала протягом всієї історії, шалені емоційні гойдалки, мене “потріпали” знатно. Холодно-гаряче у їх стосунках просто підривали мою нервову систему. Та поступово у цій історії розкривається страшне таємне минуле Майзла, яке повністю виправдає його поведінку. Йому доведеться через себе, всі свої упередження та біль прожити все знову, пекельні спогади та відчай, який стримував його шість років, заради того, аби віднайти та відчути те, чого він прагнув весь час…
Це розповідь, де кохання виявляється у всіх його проявах: від глибокого болю до непідробного щастя. Авторка майстерно показує, що іноді кохання може бути не лише радісним і легким, але й складним, суперечливим та навіть болісним. Думаю, якщо ви прочитаєте цю книгу, багато кому це відгукнеться, адже у житті так буває дуже часто, можливо, навіть кожен через це проходив.
Цей роман однозначно залишив свій відбиток, хоча далеко не кожна мною прочитана книга це робить. Він спонукає до самоаналізу, глибоких роздумів про сутність кохання, вміння приймати іншу людину з усіма її недоліками та особливостями. “Огидне кохання” рекомендовано тим, хто готовий зануритися у глибини людських відносин і відчути всі перипетії життєвого шляху героїв. Цей твір – це не просто любовний роман, а складна історія про боротьбу з власним минулим, про прощення та самоприйняття.
Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наша журналістка розповіла про серіал “Планктон”. Матеріал читайте тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
