Чим запам’ятається тиждень, що минає? Найголовніші новини Переяславщини – в одній публікації.
Цього тижня на Переяславщині відзначили свято Водохреща – люди пірнали у неосвячену воду біля “Любокраю”. Також активісти згуртувалися аби встановити будки та годівниці для безпритульних тварин, щоб вони пережили зиму. Допомагали і місцевому песику Тігрулі з лікуванням. А у музеї “Заповіту” говорили про творчість Василя Симоненка та декламували його вірші. Все це та інше Інформатор зібрав у традиційному суботньому дайджесті.
РОСІЯНИ ЗАВДАЛИ МАСОВАНОЇ ПОВІТРЯНОЇ АТАКИ ДРОНАМИ ТА РАКЕТАМИ
6 січня російські війська атакували Україну двома керованими авіаційними ракетами Х-59 та 128-ма ударними БпЛА типу “Shahed” і безпілотниками-імітаторами різних типів. В області працювали сили ППО – є збиті цілі. Відомо, що внаслідок падіння уламків в одному з населених пунктів пошкоджені два приватні будинки та автомобіль. Також була пошкоджена лінія контактної мережі залізниці. Рух поїздів цією дільницею вже відновили.
8 січня січня 64-ма ударними БпЛА типу “Shahed” і безпілотниками-імітаторами. В Київському регіоні працювали сили ППО – є збиті ворожі цілі. Внаслідок падіння уламків в одному з населених пунктів зафіксували незначні пошкодження приватного будинку та паркану. У будівлі посічені фасад та двері, вибите скління. Постраждалих серед населення немає. Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допустили.
10 січня 72-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів. на Київщині уражений БпЛА впав на багатоповерхівку, пошкоджено будівлю та два десятки автівок. Попередньо, обійшлось без жертв.
НА КИЇВЩИНІ ГРУПА ЛЮДЕЙ ПЛАНУВАЛА ПІДІРВАТИ БУДІВЛЮ ПІДРОЗДІЛУ СИЛ ОБОРОНИ
Правоохоронці викрили групу людей, які планували підірвати підрозділ Сил оборони на Київщині. Вибуховий пристрій мав закласти неповнолітній житель Кіровоградщини на виконання завдання представника рф. Замовник планував підірвати вибухівку дистанційно разом із хлопцем після того, як він зайде в приміщення.
За даними слідства, у грудні 2024 року неповнолітній житель Кіровоградщини мав закласти вибуховий пристрій біля входу в приміщення одного із підрозділів Сил оборони на Київщині. Хлопець не знав, що його планують підірвати теж. Вибухові пристрої за інструкцією куратора рф попередньо виготовили дві жительки Вінниччини та залишили його в зазначеному місці. Ще один член групи забезпечив переміщення вибухівки між сховками.
Хлопець діяв за інструкцією, яку отримав через месенджер Telegram від представника держави-агресора. Він забрав залишений у визначеному місці рюкзак із саморобним вибуховим пристроєм та військовою формою українського зразка, у яку потім переодягнувся. Прибувши на місце, він заклав вибухівку, яка була замаскована у рюкзаку. Однак вчинення злочину своєчасно зупинили правоохоронці.
Членів групи затримали, їм інкримінують кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 111 (Державна зрада) та ч. 1 ст. 263 (Незаконне поводження з вибуховими речовинами). Підозрюваним обрали запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Тривають слідчі дії.
НА КИЇВЩИНІ ФОТОГРАФ ҐВАЛТУВАВ ТА РОЗБЕЩУВАВ НЕПОВНОЛІТНІХ ДІВЧАТ
На Київщині суд визнав винним відомого фотографа у зґвалтуванні, розбещенні неповнолітніх та виготовленні предметів порнографічного характеру. Прокурори в суді довели, що чоловік упродовж 2017-2020 років неодноразово ґвалтував малолітніх та неповнолітніх дівчат, а також вчиняв дії розпусного характеру, коли вони приходили до нього на фотосесію.
Обвинувачений визнав свою вину та відшкодував постраждалим завдану моральну шкоду. Проте йому заборонили обіймати посади та займатися діяльністю, пов’язаною з роботою із малолітніми та неповнолітніми, строком на три роки.
Фотографа засудили до 12 років та 10 місяців позбавлення волі за ч. 3, 4 ст. 152 (Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди), ч. 1 ст. 156 (Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку) та ч. 4, 5 ст. 301 ККУ (Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, та примушування до участі в їх створенні. А також ці дії вчинені щодо предметів, які містять дитячу порнографію, або примушування неповнолітніх до участі у їх створенні та вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі).
5 РОКІВ ТОМУ В ІРАНІ ЗБИЛИ ЛІТАК МАУ. СЕРЕД ЗАГИБЛИХ – ПЕРЕЯСЛАВЕЦЬ ДЕНИС ЛИХНО. ВІН СТАВ ГЕРОЄМ УКРАЇНИ, АЛЕ РІДНІ ДОСІ НЕ ОТРИМАЛИ ВІДПОВІДНИХ ВІДЗНАК
8 січня 2020 року в Ірані збили пасажирський літак МАУ Boeing 737 рейсу PS752, який прямував маршрутом Тегеран – Київ. Внаслідок цієї трагедії загинули 176 пасажирів та членів екіпажу авіасудна. Серед них – 11 українців, зокрема, бортпровідник, переяславець Денис Лихно. Указом Президента України за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов’язку, йому та ще 8 членам екіпажу присвоїли звання Герой України. Проте вручення нагород досі не було.
Отож, Указом Президента України від 29.12.2020 №600/2020 “Про присвоєння звання Герой України” за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов’язку, звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно) присвоїли членам екіпажу рейсу PS752 акціонерного товариства “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України”:
- Гапоненку Володимиру Івановичу – командирові повітряного судна;
- Лихну Денису Михайловичу – бортпровідникові;
- Матькову Ігорю Валерійовичу – старшому бортпровідникові;
- Микитюк Марії Михайлівні – бортпровідникові;
- Наумкіну Олексію Євгеновичу – командирові повітряного судна – пілоту-інструкторові;
- Овчарук Валерії Євгеніївні – бортпровідникові;
- Сологуб Юлії Миколаївні – бортпровідникові;
- Статнік Катерині Олегівні – старшому бортпровідникові;
- Хоменку Сергію Анатолійовичу – другому пілотові.
Рідні загиблих неодноразово зверталися до Офісу Президента щодо надання інформації про причини невручення нагородних атрибутів. “Ось вже п’ятий рік отримуємо формальні відписки, що про дату, час та місце їх вручення нас повідомлять додатково. Але, боїмося, що дехто з нас цього дня може і не дочекатися. Окрім цього, є сім’ї, для яких єдиними годувальниками були загиблі члени екіпажу, і ось вже п’ятий рік вони не можуть скористатися відповідними пільгами, адже без відповідних нагородних атрибутів такі пільги не надаються. Вважаємо, що такий стан речей є неприйнятним та таким, що паплюжить пам’ять про наших рідних, які у той клятий день опинилися на борту пасажирського літака МАУ Boeing 737 рейсу PS752, який прямував маршрутом Тегеран – Київ”, – йдеться у зверненні рідних до ЗМІ.
У ПЕРЕЯСЛАВІ ЛІКУВАЛИ ВІДОМОГО МІСЦЕВОГО СОБАКУ ТІГРУЛЮ
У Переяславі багатьом відомий песик, який живе біля універмагу та центральної площі, Сірко/Кусюн/Тігруля, як його називають місцеві жителі, опинився у біді. Його нагодували кістками, після чого у собаки забився шлунок.
“Песик привітний та завжди підходить до людей. Я сама підгодовую його щодня вже більше року. Через негоду надворі він сильно змерз і ледве пересувається, оскільки задні кінцівки зазнали переохолодження. Сьогодні він трохи поїв, але майже не може ходити й сильно страждає”, – написала Анна Христюк.
Того ж дня співзасновниця ГО “У добрі руки” Аліна Римар поїхала на пошуки песика. Згодом написала, що у собаки проблем з лапами немає, але є проблема з іншим: “Скоріш за все, люди наварили холодців і вирішили нагодувати кістками, що залишилися після нього, собаку. І зараз бідний не може сходити в туалет. Кілька разів намагався, але безуспішно”.
Додала, що песику дали таблетки, щоб легше пішов “процес”. Вкололи “ношпу”, напоїли теплою водою, нагодували курячим філе. Аби собака не замерз, вкрили його теплим одягом та ковдрами.
6 січня Аліна Римар повідомила, що наступного дня одна родина, яка захотіла лишитися інкогніто, допомогла транспортувати собаку у ветклініку. У песика кишківник був забитий кістками.
“Сьогодні з другого заходу Тігрулю не без допомоги седативних вдалося трохи вгамувати. Але він не з слабкого десятку, тому всі процедури проходили з боєм. А щоб поставити клізму, ми його взагалі тримали втрьох. І це все було жахливо, бо він пищав, кричав, виривався, адже воно йому там все пекельно болить. З лікування: сьогодні обезболили, влили півтора літри розчину, нагодували “дуфолаком”, спостерігаємо і сподіваємось”, – зазначила волонтерка.
Тимчасовий прихисток песика у Переяславі, нагляд та терапію для чотирилапого надала родина Анни Христюк. “Лікуємось і чекаємо одужання. Дякую усім, хто допомагає і хвилюється за нього. Дай, Боже, скоро знову бігатиме центром нашого міста”, – написала вона.
8 січня Анна Христюк повідомила, що собаку відпустили на волю і повернули до рідного місця, оскільки його стан покращився: “Йому важко давалося життя на перетримці, тому, як тільки стан покращився – відвезли на його територію. Не зважаючи на те, що песик на волі, ми продовжуємо спостерігати за його станом. Люди, я вас дуже прошу – не годуйте його та інших собак і котиків кістками! Я рада, що зуміла допомогти йому, але не зуміла б цього зробити без рідних людей та Аліни Римар”, – зазначила вона.
ВІЙСЬКОВИЙ ПОДАРУВАВ ХЛОПЧИКУ З ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ ЦУЦЕНЯ ІЗ ПЕРЕДОВОЇ
Військовий на псевдо “Бард” подарував цуценя з передової учню Студениківського ліцею, що на Переяславщині, Артему Кользі. Хлопчик назвав його Альфом. З військовим Артем познайомився та подружився кілька років тому.
Як йдеться у дописі, кілька років тому волонтерка Зоя Тимченко зі Студениківської громади під час однієї з поїздок на передову відвозила дитячі малюнки. Учень Студениківського ліцею Артем Кольга залишив на листку з малюнком і свій номер телефону. Згодом із ним зв’язався військовий на псевдо “Бард”. Відтоді вони почали дружити.
“Часто до наших бійців приходять кішки, собаки та навіть поросята та оленята. У підрозділі Барда з’явився цілий хвостатий виводок. Через особливу схожість з відомим псом ДСНС цуценят стали називати Патронами. Коли шустрих цуциків побачив на відео Артем, то захотів і собі такого, на що отримав обіцянку обов’язково направити із волонтерами, як тільки собачата трохи підростуть”, – розповіли у дописі.
6 січня волонтери привезли цуцика Артему. Він назвав його Альфом. У коментарях Бард побажав: “Хай буде справжнім другом”.
НЕБАЙДУЖІ ХОЧУТЬ ВСТАНОВИТИ БУДКИ ТА ГОДІВНИЦІ, ЩОБ БЕЗПРИТУЛЬНІ ТВАРИНИ ПЕРЕЖИЛИ ХОЛОД
У зимовий період безпритульні тварини потребують особливої допомоги. На Facebook-каналах Переяслава іноді з’являються пости з проханнями обігріти тварин або надати тимчасовий прихисток. Небайдужі містяни хочуть об’єднатися та зробити для них тимчасові домівки, щоб захистити від холоду. Про це повідомила переяславка Інна Катреча.
“Мене дуже зачепило за душу, коли наші хлопці їздили підводити газ у вцілілі від бомбардування будинки в місто Ірпінь на початку війни. Вони були вражені тим, що по всьому місту стояли годівниці для тварин, які були повні корму. Тобто люди, навіть потерпаючи самі, не забували думати про тваринок, котрі опинились на вулиці. То чому ми не можемо зробити це в своєму місті? Чим ми гірші? У багатьох містах це вже давно зробили люди”, – написала Інна Катреча.
51-річна Інна Катреча із Переяслава розповіла Інформатору, що все життя мріяла допомагати тваринам, бо дуже їх любить. Нещодавно побачила допис у Facebook про те, що пес Тигруля сильно змерз і ледве пересувається, бо задні кінцівки зазнали переохолодження. “У коментах я знайшла однодумців, і тоді з’явилась ідея допомогти місцевим зоозахисникам. Дівчата мене підтримали, хочемо створити групу у найближчий час. Ще раз викладу допис, щоб інші могли приєднатися”, – пояснила Інна.
Жінки хочуть поставити у місті будки і годівниці для знедолених тварин, адже зима не шкодує нікого. Зараз вони найбільше потребують людських рук, які допоможуть це все зробити. Також потрібні матеріали або гроші на них.
“Зараз є тільки ідея, чекаємо, щоб нас побільше назбиралось. У кількості – сила. Хочемо згодом відкрити якусь банку або карту, щоб охочі могли допомогти грошима. Як поробимо все, то, можливо, зберемо й на корми. Поки що це тільки мрія, але думаю все вийде”, – розповіла Інна.
У МУЗЕЇ “ЗАПОВІТУ” ЗГАДУВАЛИ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА ТА ДЕКЛАМУВАЛИ ЙОГО ВІРШІ
8 січня у переяславському музеї “Заповіту” Тараса Шевченка провели культурно-просвітницький захід “Наймолодший із “шістдесятників”. Народний поет Василь Симоненко: з нагоди 90-річчя з дня народження”. Спікерами були громадський діяч Микола Томенко та заслужений діяч мистецтва України Володимир Гонський. Також запросили українського актора та режисера Володимира Талашко.
Засновник фонду “Рідна країна” Микола Томенко розповів, що ще 20 років тому почав активно працювати над спадщиною Василя Симоненка. Це сталося після того, як його знайомий сказав, що Симоненко недооцінений і непрезентований належним чином суспільству. Тож він віднайшов та доніс до присутніх голос поета:
– Василь не фантастичний оратор. Це полтавська версія української мови. Я зробив диски із його голосом та показував їх школярам на заняттях з української мови та літератури. Звичайно їм сподобалось, коли автор, потрет якого вони бачили у шкільному підручнику, сам читає свої твори, – зазначив діяч.
Частину аудіозаписів з голосом Василя Симоненка були видані Фондом Миколи Томенка та Національною Радіокомпанією України ще у 2008 році. На заході глядачі змогли почути, що про себе говорить сам поет.
Також громадський діяч розповів, що їздив у село Біївці до школи, де вчився Симоненко: “Хотів захистити це село, воно невеличке. Зараз там трішки більше 200 людей. Залишилось лише 10-12 учнів. Тому батьки водять їх у Тарандинці, де закінчував старші класи Василь. Школа все ж таки закрилась.
Василь Симоненко був відмінником. Але його вчителі розповідали, що у нього була одна двійка за твір з української мови і літератури. Потрібно було написати про своє щасливе дитинство. Симоненко написав лише одне речення: “У мене не було щасливого дитинства”. Він не знав батька, але дід був його мудрістю”, – поділився Микола Томенко.
Далі до слова запросили заслуженого діяча мистецтва України Володимира Гонського. Він був ведучим найбільших патріотичних протестних акцій. Саме він читав вірші Василя Симоненко кожного дня зі сцени “Майдану”. Після того рядки твору “Народ мій є! Народ мій завжди буде!” популяризувались по всій Україні.
– Василь Симоненко – це батько моєї душі. Пам’ятаю коли мені було років 15-16, Ольга Руда зачитала мені його вірші, а я просив ще і ще, – згадує Володимир Гонський. – Рівно 40 років тому я, будучи студентом, приїхав до Києва, та побачив афішу про 50-річчя Симоненка. Тоді ми так спішили на неї. А там біля Будинку художника на Львівській площі все оточили КГБістами. Але в мене було спеціальне запрошення, хоча все одно нас не дуже хотіли впускати. Тоді я вперше побачив, що в Києві є такі осередки. У залі “на гальорці” сиділо національно свідоме студенство, яке згодом утворило перші студентські організації, – розповів Володимир Гонський.
Спеціальним гостем заходу став народний артист України Володимир Талашко. Він почав свій виступ із рядків поезії, яку використовує у програмі “Будемо жити”. З нею він вже 13 років працює на фронті. Читати вірші почав ще у 6-7 років. Залізши на лавку він декламував поезію Тараса Шевченка. Спочатку Володимир Талашко поступив до Гірничого технікуму, але через самодіяльність його забрали у Донецький музично-драматичний театр.
– Якось я читав поезію у Макіївському театрі. Тоді мене привітала випускниця університету Шевченка. Вона розповіла, що вчилась з Василем Симоненком. На той час я ще не був знайомий із його поезією, але дуже захотів. Ця дівчина подарувала мені збірку “Тиша і грім”, багато про нього розповідала, – поділився артист.
ХУДОЖНИК РОМАН КІРПА ІЗ ПЕРЕЯСЛАВА СТВОРЮЄ УНІКАЛЬНІ КАРТИНИ ТА МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ З ДЕРЕВА
Роман Кірпа (28 років) – талановитий художник та дизайнер. Два роки тому переїхав до Переяслава у пошуках натхнення, аби більше працювати у творчому напрямку. Його роботи зачаровують та змушують заглибитися у роздуми, виконані у різних стилях та техніках. Мистецтво малюнку, фотографії та музичних інструментів – те, чим живе чоловік. Про персональні виставки, роботу в художній школі та створення картин, натхненних українськими витоками та культурою, Роман Кірпа розповів в інтерв’ю.
НА ВОДОХРЕЩЕ ЛЮДИ ПІРНАЛИ У НЕОСВЯЧЕНУ ВОДУ БІЛЯ “ЛЮБОКРАЮ”
Вже вдруге в Україні велике церковне свято Водохреще відзначають за новоюліанським календарем – 6 січня. Свято приурочене до обряду хрещення Ісуса у річці Йордан, тому його традиції пов’язані з водою. У храмах її освячують, а на водоймах пірнають в ополонку. Цього року у Переяславі не було офіційних святкувань, але на річці Дніпро біля готельно-ресторанного комплексу “Любокрай” зібралося чимало людей, щоб скупатися.
Пообіді погода була хмарною, а температура повітря трималася близько 0 градусів. Дніпро вкрилось кригою, на якій навіть ковзали діти. На традиційному місці купання переяславців чергували рятувальники, поруч розмістили невеличкий пункт обігріву від ДСНС. Протягом наступної години в ополонку пірнули близько 30 сміливців.
Найчастіше приходили сім’ями або цілими компаніями. Були й ті, які, закутавшись потепліше, просто спостерігали або підтримували рідних.
Жінка, яка приїхала із сином, намагалась дізнатись, чи вже святили воду, щоб він міг зануритись. Ще чимало людей запитували те ж саме, бо для них це було принципово. Один із рятувальників відповів, що вода не освячена та малоймовірно, що це взагалі робитимуть. На місці священників не було.
Ще одна жінка Марія знімала на відео свого чоловіка, а сама полізти у воду не наважилась: “Я у храмі вже взяла воду, вмиюся нею”. Було багато сімей з дітьми, але їх у ополонку не пускали, лише підходили помочити ручки.
Подружжя з Переяслава розповіло, що вже втретє пірнає у воду на Водохреще. “Перед пірнанням головне – похреститись і сказати “З Богом!”, – із хвилюванням сказала жінка.
Один чоловік поділився, що давно почав загартовуватись: “Я й під час зимової рибалки можу скупатися: або як впаду, або сам захочу”.
Найемоційніші пірнання були у першопрохідців. Переяславець Олексій, який приїхав з друзями, цьогоріч вперше наважився пірнути в ополонку. З води він виходив із усмішкою: “Ох, чудово! Тіло взагалі не мерзне, вже тепло. А от ноги дуже замерзли”. Деякі казали, що очікували холоднішої води, а хтось, перечіплюючись, біг до пункту обігріву.
СПОРТСМЕНИ ІЗ ПЕРЕЯСЛАВА ЗДОБУЛИ МЕДАЛІ У “РІЗДВЯНИХ СТАРТАХ”
4 та 5 січня у легкоатлетичному манежі Київської міської школи вищої спортивної майстерності відбулися всеукраїнські змагання з легкої атлетики “Різдвяні старти”. З них вже втридцяте більшість атлетів розпочинає свій зимовий сезон. Взяли участь 336 спортсменів із 20 областей України та Києва. Серед них були й переяславці.
У штовханні ядра “золоту” медаль виборов Віктор Самолюк, а “срібну” – Анна Самолюк. Карина Тищенко стала другою в бігу на 2 тисячі метрів з перешкодами.
Ярослав Пидорич, Олена Самолюк, Аліна Хакало, Ярослав Черниш та Руслан Кравчук увійшли до десятки найкращих у своїх видах.
Нагадаємо, що минулого разу в підсумках тижня ми розповідали про турнір з боксу, пожежі та самогубство. Читайте матеріал за посиланням.
Підготувала Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
