Руслан Гвоздик – власник “QuadroGarage” у Переяславі та волонтер. Про те, як квадроцикли допомагають на фронті, найскладніші випадки ремонту та волонтерську діяльність розповів у інтерв’ю Інформатору.
36-річний Руслан Гвоздик до повномасштабного вторгнення разом з дружиною Нелею створив бізнес – прокат квадроциклів у Києві. Війна внесла свої корективи – подружжя переїхало на Переяславщину, а всю техніку довелося віддати на допомогу війську. Зараз Руслан та його команда зі ще двох людей займаються продажем квадроциклів та професійним сервісом. Однак з’явилась ще одна місія – волонтерська. У “QuadroGarage” ремонтують легку техніку військових та збирають кошти на все необхідне. Про те, як віддав всі свої квадроцикли на ЗСУ, користь легкої техніки на фронті та цікаві історії “військового” ремонту розповів журналістці Інформатора.
“НА ДРУГИЙ ДЕНЬ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ ВІДДАВ ВСІ СВОЇ КВАДРОЦИКЛИ ЗСУ”
Руслан Гвоздик народився та виріс на Луганщині. Вищу освіту здобув у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті за спеціальністю інженер-механік дорожньо-будівельного факультету. Багато часу відпрацював за спеціальністю, а у 2012 році переїхав до Києва. Разом з дружиною Нелею у 2016 році заснував сімейний бізнес з прокату квадроциклів на Оболоні. Також Руслан почав знімати відео про квадроцикли, їхню експлуатацію та особливості.
– Квадроцикли – це дитяча мрія. Будь-якого чоловіка цікавить такий транспорт, мототехніка або якісь всюдиходи, – пояснив своє захоплення Руслан. – Був такий фільм “Няньки”. У двох братів-близнюків була скрутна ситуація, тому вони почали працювати нянями хлопчика із забезпеченої сім’ї. Там є сцена, де до хлопчика на день народження приїхало багато друзів, і вони катались на квадроциклах по лугу чи полю для гольфу. Коли дивився цей фільм, то заздрив, хотілось теж так покататись. Ось так і втілилась мрія.
На Переяславщину Руслан разом із дружиною вимушено переїхали за день до повномасштабного вторгнення, 23 лютого 2022 року. Тимчасово оселились у будинку тещі Валентини Миколаївни, що у селі Положаї (Ташанська ТГ). Чоловік поділився, що Переяславщина – це його мала батьківщина, адже його батько родом з Драбівського району, що буквально в кількох десятках кілометрів від Переяслава.
– Спочатку думали, що один-два дні і все закінчиться. Але на другий день повномасштабного вторгнення мені зателефонував директор бази, на якій ми орендували місце для прокату в Києві, сказав, що він вже солдат ЗСУ, і на той момент вони шукали різну техніку. Попросив передати їм щось, щоб їздити, розвідувати або палити військові ворожі колони. Я, не роздумуючи, віддав їм всі свої квадроцикли. Самостійно поїхати у Київ у мене можливості не було, бо все перекрили. Тому техніку забрали без нас, я дав дозвіл, щоб позрізали замки. Вся наша прокатна техніка поїхала на армію.
“У МАЛЕНЬКОМУ ГАРАЖІ ТЕЩІ ПОЧАВ ЗАЙМАТИСЯ РЕМОНТОМ ТА СЕРВІСОМ КВАДРОЦИКЛІВ”
Руслан Гвоздик у перші дні повномасштабного вторгнення разом з родичами долучився до тероборони у Положаях. Чергували на блокпостах змінами по 9-10 годин, іноді доводилось й по 12 годин. Оборону організували кілька військових, а Руслану запропонував долучитися його знайомий.
– 23 чи 24 лютого тещі зателефонував сусід та сказав, що збирають людей для оборони. Звісно, я погодився. Нас у селі в тещі було багато: я з дружиною та ще три сім’ї з дітьми. Загалом 10 людей, всі чоловіки пішли у ТрО. Загалом там не було нічого особливого, просто ми робили те, що нам говорили. Наприклад, приїхав військовий і доручив зробити окоп або притягнути якесь загородження. Також нам допомагали місцеві агрофірми – давали трактори, щоб копати. А ні, то копали руками. Ми взагалі не розуміли, що відбувається, але з нами був військовий, який пройшов АТО та був досвідченим.
Майже три роки тому, у лютому-березні 2022 року, на Київщині точилися запеклі бої. З часом, коли все ж вдалося звільнити північ України, до Руслана почали звертатись люди за допомогою у сервісі або виборі квадроциклів. Клієнти дізнавались про “QuadroGarage” із соціальних мереж, переважно із Youtube-каналу.
– У маленькому гаражі тещі я почав займатися ремонтом і сервісом квадроциклів. На той момент, коли передавав свою техніку військовим, записав кілька відео в соцмережі. Їх побачили постачальники техніки, які завозять її в Україну. Розуміючи, що я залишився без роботи та свого бізнесу, вони запропонували продавати їхні квадроцикли. Дали техніку на реалізацію з подальшим розрахунком після продажу. Наприкінці 2022 року нам стало замало такого гаража, тож вирішили переїхати до Переяслава. Знайшли майстерню, у якій працюємо зараз. Якщо раніше я знімав відео про прокат, то зараз – ремонт та сервіс.
Зараз у команді “QuadroGarage” троє працівників. Руслан, як ФОП та організатор процесу, бере участь у всьому – “сидить” на телефоні, спілкується з постачальниками, клієнтами та військовими. “Ярослав – руки гаража, все, що ремонується і збирається, це його заслуга, а Сергій – продавальник. Поки людей вистачає, але є бажання масштабуватися. Ситуація у інформаційному полі нестабільна, хтозна, що буде завтра. Щоб тримати гараж, мало не щодня треба закуповувати якісь запчастини”, – розповів Руслан.
“QUADROGARAGE” ВИЙШОВ НА ВОЛОНТЕРСЬКИЙ НАПРЯМОК, У ЯКОМУ РОЗБИРАЄТЬСЯ”
Перша волонтерська діяльність Руслана Гвоздика не була пов’язана із квадроциклами. У 2022 році він відкривав збори на машини для військових. У березні-квітні сусідка тещі обмовилась, що головний хірург, який працював у Києві, став парамедиком ЗСУ та потребує машини. Волонтеру вдалося зібрати гроші на спеціальний мікроавтобус для парамедиків.
– Другий автомобіль, який я придбав, був для моїх земляків з Луганщини – розвідувальної танкової роти. Дядя Коля, якого пам’ятаю ще з дитинства, подзвонив мені, щоб знайшов їм якогось “Жигуля” за їхні власні 20 тисяч гривень. Це був серпень 2022 року, тоді погода була жахливою, а такий автомобіль просто розкиснув би. Я почав шукати їм повнопривідний автомобіль і щоб був легкий в ремонті – щоб запчастини можна було знайти у кожному селі, легко зняти колесо чи щось із двигуна. Згодом обрав досить рідкісну “Ладу “Надєжду” – семимісний мінівен.
Також у “QuadroGarage” допомагають й будь-якими дрібними речима, наприклад, набір інструментів чи шини для автівок. Успішно закривали збори на розвідувальні дрони чи дрони-камікадзе. Якщо вистачає власних коштів, то Руслан допомагає самостійно, однак періодично доводиться відкривати банки і поширювати у соціальних мережах чи серед знайомих.
– Взимку 22-го ми почали щільно займатись сервісом квадроциклів. До нас почали звертатись більше військових по допомогу в ремонті чи підборі техніки для конкретних завдань. І так, на сьогоднішній день ми вийшли на волонтерський напрямок, у якому розбираємось – квадроцикли, легка мототехніка, багі. Іноді просять ті ж самі військові купити колеса, бо ті ріжуться щодня. Або просять поїхати забрати, вивезти на ремонт розбитий автомобіль. У мене є машина, до якої придбав спецільний причіп, – зазначив Руслан Гвоздик.
“У ДЕЯКИХ МІСЦЯХ НА ФРОНТІ КВАДРОЦИКЛИ ЗНАДОБЛЯТЬСЯ БІЛЬШЕ, НІЖ БРОНЕМАШИНИ”
Видів квадроциклів існує так само багато, як і автомобілів, – для різноманітного призначення. Легка туристична техніка підходить тим, хто хоче покататися твердими поверхнями – дорогою або доріжками. На них можна поїхати на відпочинок до озера чи на рибалку. Є складніші моделі з повним приводом. Такі зможуть з легкістю подолати бездоріжжя, розчистити сніг або потягнути причіп. А деякі моделі навіть плаватимуть у воді по пояс. Так само і у війську – кожен підрозділ потребує особливої техніки.
– Розвідникам, які працюють з дронами, підходять найлегші маленькі туристичні квадроцикли. У них завдання – сісти на цей транспортний засіб, максимально близько під’їхати до місця, де будуть проводити розвідку або запускати дрони. Найчастіше це одна-дві людини з невеликою кількістю речей. Є підрозділи, які працюють на першій чи другій лінії фронту. Хтось безпосередньо на “нуль” доставляє харчі, воду, снаряди чи боєкомплекти. Така техніка має бути максимально швидкою і потужною.
Ворог має багато дронів, які постійно висять у повітрі й бачать все наше пересування. Для того, щоб вони не встигали наводити та обстрілювати, потрібні саме квадроцикли. У деяких місцях вони знадобляться більше, ніж деякі бронемашини. Особливо у таку погоду, як зараз, – пізня осінь або нестабільна зима. Поля розкисають, їздять танки, а це перешкоджає просуванню великої бронетехніки. А квадроцикли чудово виконують такі завдання, – розповів Руслан Гвоздик.
Коли механік віддавав свою прокатну техніку військовим, ті казали, що їхня користь на фронті – утопія. Мовляв, в історії не було жодного військового конфлікту, де б застосування квадроциклів виправдалось, бо піхота ніяк на них не захищена, вразлива навіть від звичайного стрілецького озброєння.
– Був неприємний осад, коли таке почув. І без того було складно віддавати те, що нажив важким шляхом. Але я розумів, що це піде на користь. Згодом, коли Київщину звільнили, я спілкувався з підрозділами, які використовували наші квадроцикли. Вони сказали, що це просто клас. Можна тихенько проїхали вночі без світла з ручним гранатометом на плечі. Під’їхали, труби відпрацювали по колоні і поїхали. Радів, що мої квадрики були корисними, – зізнався Гвоздик.
“НА РЕМОНТІ БУЛИ КВАДРОЦИКЛИ ПІСЛЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ЧИ МІНОМЕТНИХ ОБСТРІЛІВ”
– Важко визначити, які бувають найчастіше пошкодження у квадроциклів, що ремонтують у “QuadroGarage”. Все залежить від самої техніки – нова або вживана та замучена. Якщо бригада злагоджено та відповідально використовувала нову техніка, то залишається лише передивитись на незначні поломки. Змінюємо резинку, підшипник чи масло, обслуговуємо та віддаємо на користування.
Якщо є власні кошти, то все ремонтуємо за них. Буває, що військові пропонують свої зібрані. Є кілька знайомих, які регулярно донатять, самостійно дзвонять і запитують, чи щось треба. Також я регулярно знімаю відео і показую, як ремонтуємо. Іноді банку виставляю. Бувають випадки, коли немає власних коштів та охочих допомогти. Тоді, як кажуть, збираємо з усього світу по нитці, – розповів Руслан Гвоздик.
На ремонт привозять квадроцикли з природним зносом, а бувають випадки, коли у військових настільки гарячий час, що немає змоги зупинитись. Квадроцикл міг працювати практично цілодобово:
– Схожий випадок був із 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою. Це був перший квадрик, який потрапив до нас на великий ремонт. Хлопці отримали новий квадроцикл, а буквально за кілька днів натрапили на мої відео. Їм було цікаво, як правильно обслуговувати, – запитували, що зробити, щоб він прослужив довше. Я сказав, щоб змінювали масло на 150 кілометрах, 500 і 1000 кілометрах. Через кілька днів телефонують і кажуть: “Ми вже 250 кілометрів проїхали і не змінили масло. Що робити?”. Сказав їм виділити пів години і поміняти масло. Тоді так само телефонували, коли не змінили на 550 кілометрах. Середня вантажопідйомність квадроцикла десь 250 кілограмів, а вони ж везуть 500-800 кілограмів. Він перенавантажений, гріється, потрібно обов’язково змінювати масло. Тоді ще через тиждень вони проїхали без зміни масла до 750 кілометрів.
Знову за короткий проміжок часу військові зателефонували Руслану, цього разу посеред ночі. Сказали, що “застукав” двигун. При цьому підбили їхній мікроавтобус, ще два пікапи вийшли з ладу. Руслан Гвоздик тієї ж ночі поїхав на Донецький напрямок забирати квадроцикл на ремонт.
– Також на ремонті були квадроцикли після артилерійських чи мінометних обстрілів – посічені та з пробитими моторами. Ось недавно відновлювали квадроцикл після прильоту КАБу. У ньому була пошкоджена підвіска. Він від удару куверком летів. Була деформована рама, зовсім не залишилось пластику, була пошкоджена проводка, система охолодження – так би мовити, тяжкий “трьохсотий”. Ми його відновили практично з непридатного до стану нового.
Зараз у “QuadroGarage” стоїть квадроцикл, який, як зрозумів Руслан, є власністю одного із військових. Той забрав його із собою на службу. Квадроцикл відпрацював майже три роки без сервісу чи нормального ремонту. Попередньо, потрібно ремонтувати підвіску, ходову, трансмісію, двигун, проводку та інше.
– Хлопці намагались ремонтувати його самостійно в полі: щось прив’язане на ньому проволокою, десь замість резинки замотали пакетом з “АТБ” та ізолентою, щось заварили наглухо, що вже неможливо відремонтувати, і треба міняти крупний вузол. Хлопці кажуть, що об’їхали пів України на ньому, але ніде не могли відновити.
Тож Руслан Гвоздик зараз збирає гроші для ремонту цього квадроцикла. Підтримати можна, перерахувавши гроші на:
- Монобанку
- Картку 4441 1111 2048 5093
“Коли ВІЙСЬКОВим був ТЕРМІНОВО ПОТРібен КВАДРОЦИКЛ, НАШ ПІДПИСНИК ВІДДАВ СВІЙ І КУПИВ У НАС НОВИЙ”
Руслан Гвоздик активно веде соціальні мережі та регулярно публікує відео ремонту квадроциклів або огляди на них. Його канал на Youtube має 12,1 тисячі підписників, на акаунт у TikTok підписані 27,3 тисячі користувачів. Механік вважає, що висвітлення та документування у соціальних мережах лише допомагає знайти людей, які потребують допомоги або можуть задонатити.
– Є один клієнт і наш підписник з Миколаєва. Якось він із сином їхав до Одеси і дорогою побачив квадроцикли. Вони зупинились і потім почали шукати інформацію про них в інтернеті. Його син знайшов мене, а батько побачив інформацію, що ми збираємо гроші для ремонту багі, що обійшлося в близько 700 тисяч гривень. Він помітив, що це для 80-ї бригади, як виявилось, саме вони звільняли їх з окупації. Чоловік допоміг значною сумою. Потім підписався і почав слідкувати – як тільки викладаємо збір, то він допомогає. Було, що військові терміново потребували квадроцикл, то цей чоловік віддав свій і придбав у нас новий.
Нагадаємо, що раніше художник Роман Кірпа із Переяслава розповів Інформатору про своє творче життя. Інтерв’ю читайте тут.
Дарія Сухотенко
Фото: Дарія Сухотенко
Відео: Facebook-сторінка Руслана Гвоздика
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишетесь на канали в Telegram або Viber.