Хто найвпливовіша людина Переяслава у 2024 році: п’ята п’ятірка

Інформатор підготував перелік із 25 найвпливовіших людей Переяслава. Сьогодні презентуємо п’яту п’ятірку.

Вже вчетверте у своїй історії Інформатор визначає найвпливовішу людину Переяслава. Ми зібрали 25 претендентів, розділили їх на п’ять п’ятірок. Переможець кожної вийде до фіналу, де й визначиться найвпливовіший. У четвертому голосуванні перемогу здобув міський голова Переяслава Вячеслав Саулко. Із 44% голосів (2024 людини) він випередив журналіста та активіста Максима Левченка, у якого 36% голосів.

Відбираючи 25 найвпливовіших людей Переяслава у 2024 році, ми послуговувались кількома опціями:

• публічність;
• впізнаваність;
• активність у 2024-му;
• сприяння захисту України.

Сьогодні презентуємо п’яту п’ятірку. Проголосувати за свого фаворита ви можете в нашому Telegram-каналі.

Анатолій Фесенко, перший заступник міського голови Переяслава

(номінований вчетверте)

З перших днів повномасштабного вторгнення Анатолій Фесенко вступив до лав ЗСУ, відповідно не міг виконувати свої обов’язки на посаді першого заступника міського голови Переяслава. Тож їх розподілили між іншими заступниками, більшість перейшла до керуючої справами виконкому-заступниці міського голови Тетяни Гич. У червні 2024-го Фесенка за станом здоров’я зняли із військового обліку, але зрозуміло, що майбутнього у цій команді мера він вже не мав. Про його конфлікт із Вячеславом Саулком відомо всім, хто цікавиться переяславською політикою. І торік він лише сильніше розгорівся.

Оскільки Фесенка не так просто звільнити із міської ради, якщо він сам цього не забажає, влада почала шукати інші варіанти. На липневій сесії прийняли рішення скоротити посаду першого заступника, бо у ній, мовляв, уже не було потреби. Тобто після набуття чинності цього рішення Анатолій Фесенко автоматично позбувся би роботи. Першочергово термін встановили 1 жовтня, проте після того він кілька разів зміщувався. І як відомо Інформатору, посаду першого заступника досі не скоротили, бо банально міська рада не може офіційно повідомити Фесенку про це. А сам чинний перший заступник на робочому місці не з’являється, щоби цього зробити не змогли, – він у відпустці “за власний рахунок”.

Навіщо все це? Бо це – політичне змагання, не програти у якому важливо як Фесенку, так і Саулку. Міський голова цього року вже зміг позбутися сильного політичного конкурента Олександра Якуби. Якщо й Анатолій Фесенко зникне із його оточення, то стане ще простіше. Зрозуміло, що опозиція не налаштована, щоб меру легше дихалося. І сам він добре розуміє силу Фесенка, те, що він значно небезпечніший для його кар’єри, ніж ті, хто кричать на сесіях та у соцмережах, тож остерігається. Анатолій Фесенко вже завдавав потужних ударів, коли у 2023-му закликав депутатів висловити міському голові недовіру. Чого від нього можна очікувати ще?

Віталій Коцур, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі

(номінований вчетверте, найвпливовіша людина Переяслава у 2021 році)

Відтоді, як Віталій Коцур у 2021 році став ректором переяславського університету, він стабільно потрапляє до переліку найвпливовіших людей як Переяслава, так і всієї Київщини. Він переміг в історичному першому голосуванні читачів Інформатора, і якби не наші особливі правила (протягом трьох наступних років після перемоги найвпливовіша людина знову не може стати такою), то, скоріше за все, зміг би ще хоча би раз повторити те своє досягнення.

Коцур не просто молодий та сучасний, але й відкритий ректор. Це можуть підтвердити самі студенти. “Зрозуміло, що студенти ставляться до мене по-іншому, як до керівника. Але є студентська рада, члени якої можуть спокійно підійти й сказати: “Віталію Вікторовичу, ви тут щось не так робите. Бо студенти хочуть так і так”. Ми чуємо студентів”, – розповідав він на початку 2022-го. Під час повномасштабного вторгнення на базі університету створили ДФТГ №2. Віталій Коцур є заступником командира у ньому.

Завдяки програмам підтримки та грантам під час вступної кампанії 2024 року переяславський університет залучив понад 2 тисячі студентів. Зараз у закладі навчаються понад 6,5 тисячі здобувачів освіти, серед них чимало ветеранів і внутрішньо переміщених осіб. Також на базі університету реалізують важливі соціальні проєкти, серед яких перший на Київщині Центр освіти та піклування про дітей дошкільного віку, Центр ветеранського розвитку, Центр психосоціальної підтримки та реабілітації “Резильєнс”.

Віктор Коркач, начальник ВУКГ

(номінований вчетверте)

Віктор Коркач очолив виробниче управління комунального господарства, щойно Вячеслав Саулко став міським головою Переяслава у 2020 році. З того часу, ось уже понад 4 роки, між ними, судячи з усього, складаються чудові стосунки. При цьому, Коркач же керує великим місцевим підприємством, зрозуміло, що не завжди все проходить гладко, однак влада постійно на його боці.

Попри те, що за ці роки були скандали пов’язані саме з особистістю Віктора Коркача (згадаймо лише про його зарплату у 100 тисяч гривень), не можна не відзначити, що комунальники у Переяславі працюють добре. Всі аварійні ситуації ліквідують оперативно, благоустроєм займаються постійно, місто справді за останні роки стало чистішим, як би там не було, – загалом нарікати важко. Та саме підприємство не є фінансово успішним, постійно потребує дотацій із міського бюджету. Чи можна це виправити? Певно, над цим і має задумуватися Віктор Коркач, й бажано розглядати не лише варіанти підвищення тарифів для населення.

Бачимо, що ВУКГ міська влада не ображає. Із бюджету постійно виділяють чималі гроші на нову техніку для підприємства. Це добре, бо тепер не потрібно витрачати шалені суми на оренду техніки для яких би то не було робіт. Однак не обходиться без нюансів – журналісти запідозрили, що деяку техніку ВУКГ придбало з націнкою. Керівництво цього дотепер ніяк не пояснило.

Інна Марченко, волонтерка

(номінована втретє, найвпливовіша людина Переяслава у 2022 році)

За підсумками першого року повномасштабної війни Інна Марченко стала найвпливовішою людиною Переяслава. Нові реалії вивели на перший план серед цивільних волонтерів, адже у важливості їхньої діяльності сумніватися не доводиться. Марченко використовує свою публічність не лише заради того, щоб збирати необхідне для військових, а й щоби покращувати ситуацію у Переяславі загалом. Бо захисникам після війни потрібно ж буде кудись повертатися, і хотілось би, щоб за наше місто перед ними не було соромно. Тому вона не дає спуску чинній владі.

Її резонансні виступи на сесіях вже стали традиційними щорічними. У червні у неї виникла словесна перепалка із міським головою Вячеславом Саулком. Марченко закидала владі, що не всі звернення військових щодо фінансової допомоги беруть до уваги, що варто би було допомагати фінансово і щойно мобілізованим хлопцям, що у міськраді всі рішення одноосібно приймає заступниця міського голови Тетяна Гич і нехай би вона, мовляв, прозвітувала про свою діяльність. Саулко апелював, що волонтерці самій би не завадило прозвітуватися. Врешті все завершилося емоційним спічем від Марченко: “Ви не знаєте, куди я відвожу, адже не берете в цьому участь і жодного разу не запитали у мене, чим потрібно допомогти. Мені допомагають всі люди та депутати вирішувати проблеми, але не ви. Зате ви можете сказати: “Не довіряйте Марченко”. Я 11-й рік займаюсь волонтерством, і кожен мій хлопець приїде сюди і розповість, що, куди та на яку суму я привезла. І якщо люди по сьогоднішній день мені допомагають, то вони мені довіряють. Розумію, що вам не подобається, що я до вас не вітаюся, але я вітаюся і прошу допомоги лише в тих людей, кого поважаю”.

Протягом року Інна Марченко, як і завше, активно волонтерила: проводила збори, їздила у гарячі точки, зокрема, на Курщину. Але й сама вона зізнавалася, що часи для волонтерів стали складнішими: “Недавно ми публікували пост про ремонт машини, не вистачало коштів. Я вирішила попросити у своїх рідних, аби найскоріше закрити та допомогти. На жаль, чим далі, тим складніше. Та й людям дуже тяжко зараз справлятися зі своїми потребами”.

Тетяна Чеботарь, депутатка Переяславської міськради, голова ГО “У добрі руки”

(номінована вдруге)

Здається, що Переяслав уже асоціюється із безпритульними собаками – і це не проблема влади, тварин чи людей, які їм допомагають. Це якраз проблема тих, хто не стерилізує своїх домашніх улюбленців, потім вивозить цуценят подалі, а вже небайдужим доводиться щеплювати їх, стерилізувати, шукати домівки. У собачому притулку громадської організації “У добрі руки” просто немає вільних місць, зараз там понад 160 тварин – частина живе уже давно і навряд чи має шанси знайти нову родину, бо стареньких песиків забирають рідше.

Щоденно переяславські Facebook-групи наповнюють новими дописами про знайдених виснажених собачат, про поранених чи замордованих псів, про голодних чи навіть отруєних. Із всім цим пліч-о-пліч з кількома однодумцями доводиться буквально жити Тетяні Чеботарь. І “жити” – це не перебільшення, тому що для неї це не робота, а щось значно більше.

“Я як робила, так і буду робити свою справу, але, чесно, останнім часом просто опускаються руки. Проблема в людях, а не у тваринах, і це потрібно до них донести, достукатись, адже людина може вирішити свої проблеми сама, а собака – ні. У Переяславі безпритульних тварин менше не стає. Зі стерилізацією також великі проблеми, адже люди звертаються тільки тоді, кола собака вже народила цуценят. Ми працюємо сім років, а маленькі цуцики як були так і є. Але зараз йде війна і нам потрібно основну допомогу спрямовувати на евакуацію собак. Кожного дня разів по 20 хочу закинути це все, але я тут заради них”, – розповідала Чеботарь у притулку для собак.

Робочий день у притулку розпочинається о 9:00. Зранку собак годують та прибирають у кожному вольєрі. Це великий обсяг роботи, адже потрібно насипати корм, змінити воду, а коли зима і мінусова температура, то ще й з мисок вибити весь лід, який утворився за ніч. Також заміняють сіно на підсилку. Закінчуються господарські роботи у притулку близько 15:00. Потім починаються лікувальні процедури, адже буває, що собаки хворіють і кожну потрібно підлікувати, обробити від паразитів та відвезти на стерилізацію. Очевидно, що за такого графіку Тетяна Чеботарь далеко не завжди може потрапляти на сесії міської ради, але все ж її пріоритети можна зрозуміти.

Переможця цього голосування ми оголосимо через два дні. Тоді ж оприлюднимо п’ятірку впливових людей Переяслава, які потрапили до фіналу.

Яким загалом був 2024 рік на Переяславщині, можна дізнатися в окремій публікації. Читайте її за посиланням.

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишетесь на канали в Telegram або Viber.