“Шевченко був першим, хто чітко розділив українське та російське”: у Переяславі провели зустріч із науковцем Дмитром Гордієнком

У Переяславі провели зустріч із науковцем Дмитром Гордієнком. Про що говорили?

20 березня у переяславському музеї “Заповіту” Тараса Шевченка у рамках реалізації науково-просвітницького проєкту “Десяте літо” провели зустріч із кандидатом історичних наук та старшим науковим співробітником Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Дмитром Гордієнком. Тема – “Козаччина у візії Тараса Шевченка”. Про це повідомляє Інформатор.

На зустрічі Дмитро Гордієнко розповів, що є тези, які дисонують із традиційними уявленнями про Тараса Шевченка. Почав з того, що народною мовою писали такі поети, як Іван Котляревський або Григорій Квітка-Основ’яненко, а Тарас Шевченко творив нову мову, яка є еталоном української. У часи, коли поет писав “Кобзар”, він був вирваний із української стихії – пережив Варшаву, потім жив у Петербурзі. Але Україна залишалася для нього земним раєм, який він творить у слові:

– Із часом мовою Шевченка заговорили багато людей завдяки поетам-епігонам 60-х років, які його наслідувати. Якщо візьмемо короткий період у 30 років після смерті Шевченка, то його мову, образи та повадки переймали всі. Навіть деякі вірші зовсім інших людей приписували йому. У них вживали його образи, слова та вирази. Так мова Шевченка почала поширюватись.

Науковець зауважив, що, попри велику кількість різної творчої діяльності, Тарас Шевченко – поет. Вперше про це сказав український письменник Борис Грінченко. Наступні дослідники теж дійшли до висновку, що Шевченко завжде буде виходити за межі своїх можливостей, особливо для України. “Жодна нація в світі не має такої постаті для свого зростання та формування. Шевченко створив націю, без нього не було б українців. На середину 19 століття проєкту Україна не існувало – були Малоросія або Русинський, – а Україна фігурувала лише у фольклорі”, – сказав науковець.

Дмитро Гордієнко розповів, що єдиний поетичний твір Тараса Шевченка, який стосується періоду козацтва, є його переспів із пам’ятки “Слова о полку Ігоревім”. Поет був першим, хто чітко осмислив та розділив російське та українське. У вірші “Сон” він робить закид святиням російської традиції. Базові історичні міти – “великі” Петро та Катерина для Шевченка вороги.

Потім науковець пояснив оцінку Тараса Шевченка щодо гетьмана Богдана Хмельницького: “Він не заперечує велич Хмельницького, але тут же пише вірш “Якби-то ти, Богдане п’яний…”. Дає кардинально інше розуміння Переяслава. Вперше в українській культурі хтось різко засудив приєднання та загалом крок Богдана Хмельницького. Хоч далі науковці роблять позитивні оцінки гетьману, тепер ніхто не сприймає його однозначно. Але для Тараса Шевченка постать Хмельницького залишається в центрі – як творець держави”.

Присутнім спікер зачитав та проаналізував вірші Тараса Шевченка, де чітко видно сенс українсько-російських відносин та погляди на свободу України. Цікаво те, що поет дає кардинально нову оцінку гетьманам. У фольклорі 19 століття Петро Дорошенко практично не представлений. Деякі науковці вважають, що у пісні “Ой на Горі тай Женці жнуть” йдеться саме про Михайла Дорошенка, а Петра у народі засуджували за союз із турками.

– Тарас Шевченко осмислює Петра Дорошенка і дає йому абсолютно позитивну оцінку, – сказав Дмитро Гордієнко та зачитав уривки із віршу “Заступила чорна хмара”. – Фольклор звинувачує Дорошенка у тому, що він привів турків і татар. Але Шевченко вважає, що той добровільно склав повноваження через те, що не хотів, щоб Україна проливала кров.

Нагадаємо, що 12 березня науковиця та мисткиня Оксана Науменко презентувала у Переяславі книгу “Фольклопередбачення”. Деталі – тут.

Дарія Сухотенко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.