У Переяславі попрощалися із захисником Сергієм Кононенком. Він загинув на війні.
10 липня у Переяславі попрощалися із солдатом Збройних сил України Сергієм Кононенком. Він загинув 15 січня біля населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району, що на Харківщині, та майже пів року вважався зниклим безвісти. Йому був 31 рік. Поховали воїна на Ярмарковому кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
Зранку від родинного помешкання у Переяславі на вулиці Річній траурна процесія рушила до Храму Воскресіння Христового. Щойно катафалк під’їхав до воріт церкви, всі почали ставати на коліна, похиливши голови. Рідні жінки у чорних хустинках лише тихо схлипували, а згорьована мати весь час побивалася біля домовини сина, пригортаючи до себе онуку – 11-річну доньку Сергія. Віддати останню шану воїнові прийшли побратими з Третьої штурмової бригади, рідні, друзі, колеги, місцева влада та небайдужі жителі міста.
Священнослужителі провели заупокійну літію за загиблим. Один із них сказав: “Через агресію ворога, який напав на нашу землю, відійшов у вічність воїн Сергій. Він пожертвував своїм життям за кожного з нас та за всіх, хто навіть не задумується про його жертву. Там, на далеких рубежах, він тримав ворога, щоби той не проник до наших земель. Ми повинні пам’ятати, що саме заради добра та світла він поклав своє життя. Він міг жити, творити, робити справи для своєї родини”.
Честь та пам’ять воїна вшанували, стаючи на коліна, під супровід пісні “Плине кача”. Після літургії процесія рушила через центральну площу на Ярмаркове кладовище. Попереду йшли побратими, які несли у руках портрет Сергія, хрест, синьо-жовтий прапор із чорної стрічкою та прапор військової бригади. У цей час, попри шалену спеку, місто неначе затамувало подих, а час зупинився. Перехожі зупинялись, хтось вклонявся, ставав на коліна, інші тихо проводжали поглядом. Замикали процесію друзі із мотоспільноти, адже за життя Сергій любив їздити на мотоциклі та захоплювався цією справою.
Ще 25 травня під час мирної акції на підтримку полонених та безвісти зниклих захисників у Переяславі мама воїна Людмила Тонконог стояла на центральній площі з плакатом у руках. Тоді вона розповіла, що її син Сергій Кононенко на позивний “Борт” вважається безвісти зниклим.
6 серпня 2024 року він пішов у військо добровольцем. Служив у Третій окремій штурмовій бригаді майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів штурмового батальйону військової частини А4638. А менш ніж через пів року мати отримала страшну звістку про його зникнення.
– Я пишаюся ним, він хотів потрапити саме у цю славнозвісну бригаду. Спочатку вдома займався дронами, складав, розбирав, купував їх. А потім вступив до війська і став дронщиком, – розповідала Людмила.
Того дня у Людмили виступили сльози на очах, коли в небі побачила дрон, який фіксував відеозйомку акції. Це відразу нагадало про сина.
– Це все умовно… Ми знаємо, що був артилерійський обстріл, і моя дитина загинула. Це я знаю точно, його вже ідентифікували, ми лише чекаємо результатів співпадіння ДНК-тесту, адже тіло повіністю обгоріло, – розповіла тоді Людмила Тонконог. Тіло її сина впізнали за зламаною ключицею, в якій був гвинт. А про його загибель дізналася майже відразу, за кілька днів.
– Командир мені зателефонував і сказав, що у той же день мого сина і його побратима відкопали. Розкопки тіл тривали 7 годин. Але офіційно його зможуть вважати загиблим лише після співпадіння ДНК, а ця процедура довго тягнеться. Хотілося б раніше похоронити, заспокоїти себе та душу сина, – говорила мама Сергія.
Через 15 днів після тієї розмови Сергій Кононенко віднайшов вічний спокій на Ярмарковому кладовищі.
Нагадаємо, що на війні загинув солдат Ігор Хмельницький із Переяславщини. Деталі – тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
