У Переяславі попрощалися із захисником Олександром Лавровим. Він загинув на війні.
23 серпня у Переяславі попрощалися із матросом Збройних Сил України Олександром Лавровим. Він загинув 17 серпня біля населеного пункту Філія Дніпропетровської області внаслідок ураження ворожими fpv-дронами автомобіля Mastiff. Йому було 33 років. Поховали захисника на кладовищі у рідному селі Хоцьки (Циблівська ТГ). Про це повідомляє Інформатор.
О 10:00 біля Свято-Успенського собору люди зібрались аби вшанувати пам’ять та провести в останню путь матроса ЗСУ Олександра Лаврова. На подвір’ї храму було тихо – зібралося близько двох десятків людей, серед яких переважно родичі, близькі друзі та односельчани полеглого воїна. Вони стояли зі скорботними обличчями, тримаючи в руках квіти та свічки. Похмура, сіра погода здавалася віддзеркаленням всього смутку. Та коли під’їхав катафалк, а з машини вийшла мати Героя, час і погода ніби зупинилися. Жінка, знесилена горем, ледве трималася на ногах. Біля неї постійно були рідні, підтримуючи її під руки. Присутні схилили голови, вшановуючи материнський біль і пам’ять воїна, який віддав своє життя за Україну.
Під час літургії в храмі панувала важка, трагічна тиша. Лише тихий спів священників та дзвін кадила розливався під склепіннями собору. Родичі на кілька хвилин ніби заспокоїлися – в молитві, у спільному смутку, у надії на вічний спокій для душі Олександра. Та цю скорботну тишу раптово, майже іронічно, перебив звук чужого телефона: пролунав сигнал сповіщення “Відбій повітряної тривоги”. Цей буденний, знайомий кожному українцеві звук у той момент прозвучав особливо болісно. Мати не витримала й розірвала тишу пронизливим криком.
Один зі священників сказав: “Немає нічого ціннішого за життя, і саме за нього ми щодня боремося. Та Олександр, можливо, і не говорив про це вголос, але добре розумів: є ще дещо цінніше – любов. Любов до своїх рідних, односельців та України. Бо саме любов і свобода є найбільшою цінністю. Він віддав життя за своїх друзів, за свою землю. Віддав, тому що усвідомлював – якщо він не стане на захист, ворог прийде сюди. І сьогодні ми повинні розуміти, що було б із нами, якби не наш Герой і такі, як він”.
Олександр Лавров навчався на 4 курсі заочної форми навчання спеціальності “Географія” факультету природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
У сковородинівській спільноті його знали як щирого, відповідального, цілеспрямованого студента, для якого любов до рідної землі була не лише професійним покликанням, а й життєвою місією. Він віддав найдорожче – своє життя – за свободу і незалежність України.
“Керівництво, співробітники, професорсько-викладацький та здобувацький колективи УГСП, факультет природничої освіти, кафедра екології, географії і методики навчання висловлюють щирі співчуття рідним і близьким Олександра. Пам’ять про Олександра Лаврова назавжди залишиться у нашій пам’яті та серцях”, – поділились у повідомлені.
Мати Героя була у розпачі. Чорна хустина вкривала її голову, а сльози не зупинялись: “Пробач мені синочку, що не змогла тебе вберегти. Люблю тебе не дивлячись ні на що…”, – повторювала вона.
“Саша був для мене не просто братом – він був моєю опорою, моїм найкращим другом, людиною, яка завжди знаходила слова підтримки навіть у найважчі моменти. Він пішов захищати нас усіх і віддав найдорожче – своє життя, аби ми жили під мирним небом” – сказала його сестра Тетяна.
Після завершення літургії труну з воїном провезли вулицями міста до його рідного дому у Хоцьках. Колона машин рухалася повільно, і всюди, де вона проїжджала, люди виходили зі своїх автівок, зупинялися біля магазинів, припиняли роботу. Вони ставали на коліна, схиляли голови у скорботі, віддаючи останню шану Герою, який віддав життя за Україну.
Олександра Лаврова призвали на військову службу 1 червня 2025 року. Служив гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А4635. У нього залишились мати, сестра та двоє дітей.











Нагадаємо, що 17 серпня на війні загинув уродженець Переяславщини Володимир Яровий. Детальніше – тут.
Вікторія Ляшенко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
