У Переяславі “Ярмарка майстрів” зібрала понад 41 тисячу гривень для військових: хто долучився

У Переяславі “Ярмарка майстрів” зібрала понад 41 тисячу гривень для військових. Як все відбувалось?

13 вересня в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відбулась благодійна акція “Ярмарка майстрів”. Участь в акції взяли митці не лише з Переяслава, а й з інших куточків України – Києва, Черкаської, Київської та Полтавської областей. На заході вдалося зібрати 41 тисячу 367 гривень. Про це повідомляє Інформатор.

О 12:00 на площі Музею просто неба зібралися сотні людей. Ще при вході можна було побачити автобуси та машини – хтось саме під’їжджав. Захід розпочався виконанням Державного Гімну України та хвилиною мовчання. У різних куточках були розставлені столи з найрізноманітнішими виробами. Частину продукції продавали за благодійні внески: тортики, млинці, борщ, солоні страви, шашлики й навіть напої. Окрім цього, відвідувачі могли побачити глиняні вироби, віночки та речі, зроблені з ниток.

Своє рукоділля на захід привезла й Олена Бородатова. Жінці 60 років, вона приїхала на ярмарок із Києва. За її словами, у їхній родині жінки завжди займалися різними видами рукоділля. Вона багато років працювала у викладацькій сфері, а також несла військову службу. “Коли пішла у відставку, зрозуміла, що просто сидіти вдома нудно. Я можу чомусь навчити інших”, – розповідає майстриня. – “Тому і сама в’яжу, і навчаю дітей створювати іграшки. Працюю у Центрі дитячої та юнацької творчості Дарницького району міста Києва”.

Олена вже вісім років займається в’язанням іграшок, хоча її захоплення бере початок ще з дитинства. “Починала я в’язати ще дівчинкою: спершу шапочки та шарфики. Коли народилися діти, то в’язала для них одяг. А іграшки створюю, бо дитинство має бути яскравим, особливо в той непростий час, у якому ми живемо”, – ділиться вона.

Серед майстрів на заході можна було зустріти і прядильницю з дворічним досвідом – Тетяну Радіоненко, завідувачку Меморіальним музеєм Григорія Савича Сковороди НІЕЗ “Переяслав”. Вона розповіла, що здавна захоплюється та досліджує традиції і старовинні звичаї декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел України. “Коли я займалася вишивкою, мені стало цікаво, як створюється саме полотно. Трохи заглибившись у тему та дізнавшись більше, я вирішила спробувати власноруч зробити нитку”, – поділилася Тетяна.

Прядінню на веретені вона навчалася самостійно – переглядаючи відеоуроки від європейських майстрів. Сьогодні Тетяна є авторкою проєкту “Від зерна до полотна”. У дворі ткача в заповіднику вони разом з колегами сіють льон, самотужки збирають рослини, а згодом виготовляють з них полотно. Крім того, жінка регулярно демонструє традиції прядіння на різних святах.

На ярмарку Тетяна пряла нитку з вовни, але не звичайної, а собачої.

“Усе, що я напряду з цієї вовни, я передаю своїй мамі. Вона в’яже шкарпетки для військових на фронт. Особливо в холодний період ми співпрацюємо з місцевими волонтерами: коли вони формують посилки, то кладуть туди й наші шкарпетки. Вони не повністю з собачої нитки, лише кілька ниточок додаються у виріб. Кажуть, що така нитка не лише тепліша за звичайну, а й має лікувальні властивості”, – пояснила майстриня.

Біля яток із готовою їжею на базарі стояли чотири жінки, найстаршій із яких було 80 років. Вони представляли організацію “Смаколики для Соколиків” із Цибель (Циблівська ТГ). Від початку повномасштабного вторгнення ці жінки готують продукцію в реторт-пакетах для військових. У їхньому асортименті – каші з м’ясом, салати, фаршировані перші страви, риба та навіть варення. Всі страви готові до вживання і мають максимальний термін придатності до одного року. Кожен пакет коштує 7 гривень. За словами продавчинь, щотижня вони відправляють приблизно 1000 таких пакетів на фронт. Продукцію доставляють місцеві волонтери, які розвозять її на нульові позиції для військових. Жінки зазначили, що для них важливо, аби солдати отримували якісне і смачне харчування навіть у складних умовах, і вони докладають усіх зусиль, щоб продукти були безпечними та поживними.

Поруч стояли жінки з об’єднання сімей зниклих безвісти військових. Вони продавали різні десерти, солоні страви, випічку та напої. Нічого не мало фіксованої ціни – усе пропонували за будь-який благодійний внесок. Серед них була Олена, родом із Сомкової Долини (Студениківська ТГ). Як розповіла Юлія Мурзаєва, фахівчиня з супроводу ветеранів у Переяславській громаді, Олена разом із сином Мухаммедом Ібрагімовим із початку АТО служили в 53-й механізованій бригаді. Саме туди направили Мухаммеда (Михайла) Ібрагімова. 20 червня 2022 року поблизу Слов’янська на Донеччині він загинув. Олена отримала тяжкі травми та довго лікувалась у госпіталі. Після смерті сина жінка переживала тривалу депресію.

Під час служби в АТО Олена удочерила дівчинку з Харківського напрямку і назвала її Лілля. На той момент дитині було лише три місяці. Зараз Олена поступово оговтується від депресії і намагається жити далі, допомагаючи іншим через волонтерську діяльність.

Жінки з об’єднання сімей зниклих безвісти військових збирали на облаштування Місця Надії та Віри Об’єднання родин зниклих безвісти та полонених Захисників України. Їм можна допомогти:

• Перерахувавши кошти на номер картки банки 4874 1000 2779 1386
• Чи зробити донат за цим посиланням.

 

Нагадаємо, що 12 вересня на фасаді Переяславської гімназії № 3 відкрили пам’ятну дошку захиснику Михайлу Хрумалу. Він загинув на війні. Деталі – тут.

Вікторія Ляшенко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.