У Переяславі попрощалися із Євгенієм Майбородою. Він загинув на війні.
20 жовтня у Переяславі попрощалися із солдатом Збройних сил України Євгенієм Майбородою. Він загинув 7 листопада 2024 року біля населеного пункту Григорівка Покровського району Донецької області, виконуючи бойове завдання. Йому було 37 років. Поховали воїна на Заальтицькому кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
Євгеній Майборода народився 1 квітня 1987 року. Призваний на військову службу 22 травня 2024 року Бориспільським РТЦК та СП. Служив гранатометником 2 єгерського відділення 1 єгерського взводу 2 єгерської роти 2 єгерського батальйону військової частини А4948.
Прослуживши лише пів року, у листопаді 2024-го Євгеній Майборода зник безвісти на Донеччині. Майже рік родина захисника трималася за надію, що чоловік знайдеться та повернеться додому живим до двох маленьких дітей та дружини. Але нещодавно стало відомо, що він загинув.
Сам Євгеній родом не з Переяслава, але жив тут вже тривалий час. До служби працював у “МХП-Старинська птахофабрика”. Там познайомився із майбутньою дружиною Мирославою. У подружжя народилося двоє діток – синок Саша та донька Таня. Маленькій донечці нещодавно виповнився лише рік. Тетянку Євгеній зміг побачити лише у перший місяць її життя, коли приїздив додому на лікування після поранення.
– До війська його забрали перед народженням доньки. Потім він отримав поранення та близько місяця був удома, якраз у той час народилася Таня, встиг з пологового забрати, і більше свою доцю він не бачив… Тоді Євгеній повернувся до служби, і вже через кілька днів після повернення зник безвісти, – розповіла знайома родини Тетяна.
Після короткої служби біля будинку захисника на вулиці Волонтерській процесія рушила до Храму Воскресіння Христового, де священнослужителі провели прощальну літургію. Євгеній був товариською людиною, тож попрощатися з ним прийшло багато його колег, знайомих та друзів. До вшанування пам’яті воїна також долучилася місцева влада.
Понад пів сотні людей заповнили храм. Рідні зі сльозами на очах та свічками в руках оточили закриту домовину. Під час служби до храму забіг маленький песик, який спокійно ходив серед присутніх. Люди почали перешіптуватися, що це душа Євгенія прийшла попрощатися.
– Родина тривалий час сподівалася на диво, що він, можливо, живий, десь у полоні… Вірили, що почують радісну звістку, яка оживить їхню надію, але цього не сталося… І сьогодні з невимовним сумом і жалем сім’я зустрічає домовину, а ми – героя, який повернувся додому “на щиті”. Страшна ціна платиться за те, щоби називати себе українцем, – промовив один зі священників.
Після цього, за звичаєм, честь та пам’ять воїна вшанували, стаючи на коліна. У цей час було чути лише спів священників та гіркий плач рідних біля домовини захисника. Потім процесія рушила до Заальтицького кладовища.
– Я знаю його чотири роки, і за цей час не можу нічого поганого про нього сказати, такий хороший був. На роботі його поважали, він був дуже доброю людиною. Що не попросиш, завжди допомагав. Такий молодець, скільки спілкувалися, тільки хороше можу сказати, у компаніях він також був товариським, дуже добра душа, – поділилася знайома Тетяна.
Жінка також розповіла, що дружина ніколи не припиняла пошуки чоловіка:
– За день чи два перед тим, як сповістили про збіг ДНК, Мирослава викладала пост про те, що чекає свого чоловіка додому живим, що це вже 11 місяців, як його немає поруч. До цих постів додавала його військові фото та з їхнього весілля.
Нагадаємо, що 16 жовтня у Переяславі попрощалися із матросом Олегом Горовим. Деталі – тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
