У Переяславі попрощалися із Віталієм Романом. Він загинув на війні.
9 січня у Переяславі попрощалися із солдатом Збройних сил України Віталієм Романом. 4 січня 2026-го він загинув біля населеного пункту Лиман Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Йому було 36 років. Поховали воїна на Ярмарковому кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
Віталій Роман народився 21 червня 1989 року. Призваний на військову службу Бориспільським РТЦК та СП. Служив командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А5127.
На прощання з військовим у храмі Воскресіння Христового зібралось близько сотні людей, серед яких близькі, знайомі, побратими та просто небайдужі. Колеги та знайомі покійного розповідають, що вчився він у шостій школі, потім вступив до училища. Захоплювався ремонтом авто. До повномасштабної війни працював у Польщі, повернувся і пішов воювати. Дітей у нього не було. Проте були племінники, яких він безмежно любив та на честь яких обрав собі позивний “Дядя”. Загинув від прильоту FPV-дрона.
“Віталік, коли ми на базарі працювали, допомагав мені продавати. Ще й собі гроші підзаробить. Вони ж бідно жили. Мати сама їх виховувала, працювала на двох роботах: то на фабриці, то ще десь підробляла. Постійно людям ще щось підшивала”, – згадує волонтерка Інна Марченко. Віталій телефонував їй, щоб дізнатись більше про Третю штурмову. У липні 2024 року пішов воювати. Служив водієм, вивозив пілотів дронів на позиції.
До присутніх на похороні звернувся міський голова Переяслава Вячеслав Саулко: “Люди добрі, подайте одне одному руку на примирення, підтримайте одне одного. Зараз дуже важко нашій країні. І це буде наша боротьба на підтримку наших захисників. Вони роблять все для того, щоб ми тут жили. Вони віддають своє життя заради нашого життя, щоб тут ми жили. Пам’ятайте про це. Висловлюю найщиріші слова скорботи матері, батьку, дружині, сестрі, усім рідним. Ваш син герой, він назавжди буде в наших серцях, у нашій пам’яті. Ми ніколи не забудемо його подвигу. Як важко усвідомлювати і говорити про те, що і він буде на нашій Алеї Героїв”.
“Сьогодні ми були біля простого скромного будинку на вулиці Петропавлівській, де своє життя до війни проводив Віталій зі своєю сім’єю. Саме там і саме в цих людях, яких ви бачите перед собою, є фокус всього його життя. І до того, і під час війни він хотів, щоби вони і ми були щасливі. Щоб на нас не падали снаряди, щоб у нас не стріляли вороги і щоб ми не ходили зганьблені, боячися загрози ворожої атаки. Тяжка доля нашого народу за багато років не змінюється, а на наші дні, на дні нашого земного життя припала іще така гаряча кровопролитна війна з нашим багаторічним ворогом, який хоче, щоб так, як ми сьогодні втратили захисника нашого Віталія, щоб на його місці були усі ми з вами без винятку. Нехай Господь прийме молитви наші, прийме наше гаряче серце, прийме ці слова, які ми проливаємо із серця за душу загиблого захисника нашого. А натомість пошле кожному із нас частину своєї сили Божої”, – сказав священник.
Протягом літургії тишу у церкві порушував плач близьких, які схилились над труною загиблого. Після відспівування у храмі похоронний кортеж вирушив через центральну площу міста на Ярмаркове кладовище.
Нагадаємо, що 8 січня у Переяславі провели в останню путь старшого сержанта ЗСУ Вадима Білера. Деталі – тут.
Єгор Данильчев
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
