У Переяславі попрощалися із захисником Дмитром Вакуленком. Він помер на Донеччині.
16 квітня у Переяславі попрощалися із солдатом ЗСУ Дмитром Вакуленком, який помер 12 квітня в населеному пункті Олександрівка Донецької області, у районі розташування особового складу військового підрозділу. Йому було 34 роки. Поховали захисника на Підварському кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
Протягом світлого тижня Великодня Переяслав уже вдруге схиляє голови у скорботі, прощаючись із захисниками-земляками. Цього дня місто знову об’єдналося у спільному болю – провести в останню путь воїна, який віддав своє життя за Україну.
Церемонія прощання із Дмитром Вакуленком відбулася у Свято-Троїцькому храмі. Вшанувати пам’ять військового прийшли рідні, друзі, однокласники, побратими, місцеві жителі та представники влади. У храмі панувала тиша, наповнена молитвою та смутком. Люди приносили квіти, схиляли голови й не стримували сліз.
За життя Дмитро був відкритою, щирою та доброзичливою людиною. Його знали як товариського чоловіка, який завжди підтримував інших і мав багато друзів та знайомих. Саме тому провести його в останню путь прийшло близько двохсот людей.
Дмитро Вакуленко народився 7 січня 1992 року. Навчався у місцевій школі №1. Був випускником Університету Григорія Сковороди в Переяславі. З 2011 по 2016 рік отримав освіту бакалавра на факультеті фізичної культури, спорту і здоров’я, а з 2016 по 2018 рік здобував ступінь магістра на факультеті технологічної і математичної освіти.
5 березня 2025 року був призваний на військову службу Бориспільським РТЦК та СП, приєднавшись до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посаді оператора-телефоніста метеорологічного відділення 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила. Понад рік виконував бойові завдання, залишаючись відданим присязі та своїй країні.
Життя воїна обірвалося кілька днів тому – серце 34-річного солдата зупинилося в розташуванні підрозділу на Донеччині. Ця звістка стала болючим ударом для рідних, близьких і всіх, хто його знав.
Під час літургії священнослужитель промовив до присутніх:
– У пасхальні дні світлого тижня Воскресіння Христового найбільше не хочеться думати про погане, особливо, коли все розквітає, весна набирає своєї сили. Ми вітаємо один одного, забуваються і смерть, і війна, і всі інші негаразди. Чи думав Дмитро про смерть? Ні, не думав. Але пішов на війну. Пішов робити ту роботу, яку ніхто не хоче робити. Пішов робити те, що мав. Дуже прикро, що світ перевернувся і тепер батьки ховають своїх дітей. Але це лише час, ми маємо бути міцними, маємо розуміти тлінність цього життя, що в нас дуже мало часу…”.
Після прощання у храмі траурна процесія вирушила до Підварського кладовища, де поховали воїна.
Знайомі згадують Дмитра як життєрадісного, усміхненого чоловіка з неймовірно красивими очима, порядну людину та відважного воїна, який до останнього залишався вірним своїй країні. Його назавжди запам’ятають як надійного друга, турботливого чоловіка, сина та люблячого батька своєї маленької донечки.
Нагадаємо, що 14 квітня у Переяславі попрощались із солдатом ЗСУ Олександром Савчуком. Детальніше – тут.
Яна Малишко
Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
