Чим запам’ятається тиждень, що минає? Найголовніші новини Переяславщини – в одній публікації.
Цього тижня у Переяславі відзначили День вишиванки та провели благодійну акцію на підтримку захисників. Також стало відомо, що в місті хочуть відновити Вознесенський собор, реконструктуювати колишній міський кінотеатр, а також навести лад на території колишнього військового містечка. Провели й чергову сесію міської ради. Все це та інше Інформатор зібрав у традиційному суботньому дайджесті.
НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ ВАЛЕНТИН КУЛИК
27 жовтня 2024 року біля села Бажане Друге Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув солдат ЗСУ Валентин Кулик із Семенівки (Студениківська ТГ). Йому було 32 роки.
Валентин Кулик народився 9 березня 1992 року. Був призваний на військову службу 27 червня 2024 року Дарницьким РТЦК та СП в місті Київ. Служив радіотелефоністом першого відділення першого мінометного взводу другої мінометної батареї третього єгерського батальйону військової частини А4948.
ПОПРОЩАЛИСЯ ІЗ ВОЇНОМ ВАДИМОМ БУРЧЕНКОМ
20 травня у Пристромах (Студениківська ТГ) попрощалися із солдатом ЗСУ Вадимом Бурченком. Він загинув 19 травня 2024 року біля населеного пункту Нетайлове Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Йому було 33 роки. Поховали захисника на місцевому кладовищі.
Вадим Бурченко народився 4 лютого 1991 року в Києві. Навчався у столичній школі №70 до восьмого класу, потім пішов працювати. Попри те, що вся родина жила в Києві, життя Вадима було пов’язане з Пристромами, де жила його бабуся, дядько, який також захищає країну з початку повномасштабного вторгнення, та хрещений батько, з яким вони разом працювали. Окрім цього, чоловік встиг попрацювати на різних роботах, зокрема на київському хлібозаводі та місцевому господарстві “Укрпромпостач”. Доля Вадима Бурченка була трагічною: встиг втратити старшого брата, який помер від пневмонії, та пізніше маму.
19 січня 2024 року його призвав на військову службу перший відділ Бориспільського РТЦК та СП м. Березань. Після мобілізації пройшов вишкіл і потрапив на Харківський напрямок у бригаду “Правого сектора”. Потім служив стрільцем-помічником гранатометника 3-го аеромобільного відділення 2-го аеромобільного взводу 4-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А1126. Його частина обороняла один із найгарячіших напрямків – Покровський. На війні він отримав позивний “Веселий”.
В день загибелі підрозділ Вадима Бурченка вийшов на позиції в селі. Військові навіть не встигли їх обладнати, як будинок засипали всіма видами зброї. Не вижив ніхто, територія була окупована. Згодом під час репатріації (обміну) тіл загиблих військовослужбовців між Україною та росією тіло полеглого захисника передали Україні.
ДВОХ ВІЙСЬКОВИХ ВІДЗНАЧИЛИ ПОЧЕСНИМИ НАГОРОДАМИ
21 травня на черговій сесії міськради Переяслава міський голова Вячеслав Саулко спільно начальником відділення ЦВС 1-го відділу Бориспільського РТЦК та СП, майором Андрієм Шаповалом нагородили почесними державними відзнаками двох захисників-земляків – Євгенія Кондратенка та Костянтина Казінського.
Костянтин Казінський народився 3 січня 1970 року у Переяславі. Був призваний на військову службу 15 травня 2024 року. Після навчання служив морським піхотинцем на Курахівському напрямку. Під час запеклих боїв біля Курахівської ТЕЦ на Донеччині підрозділ Костянтина зазнав великих втрат. Захисник вважався зниклим безвісті із 10 грудня 2024 року.
19 червня 2025 року, в рамках великого етапу обміну полоненими згідно зі Стамбульськими домовленостями, захисника вдалося визволити, а 17 серпня він повернувся на Батьківщину.
За виняткову стійкість, збереження вірності присязі та незламність духу під час ворожого полону, згідно з наказом від 8 січня 2026 року, Костянтина Казінського нагородили Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “За незламність”.
Другу відзнаку отримав молодий захисник Євгеній Кондратенко. Він народився 26 червня 1999 року у Переяславі. У 2017 році здобув освіту в Переяслав-Хмельницькому центрі професійно-технічної освіти. Став на захист України 27 лютого 2022 року. Зараз Євгеній продовжує службу у військовій частині 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади.
На сесії йому вручили Відзнаку Міністра оборони України “Хрест Десантно-штурмових військ” згідно з наказом Міноборони від 11 листопада 2024 року.
ІЗ БЮДЖЕТУ ПЕРЕЯСЛАВА ВИДІЛИЛИ КОШТИ НА ЗСУ ТА ПНЕВМОКАРКАСНИЙ НАМЕТ ДЛЯ ДСНС
На сесії міської ради Переяслава 21 травня із бюджету громади виділили пів мільйона гривень на потреби Збройних сил України. Таким чином задовольнили запити двох військових частин.
Одній військовій частині передбачили 300 тисяч гривень на закупівлю безпілотних літальних апаратів, а іншій на ці ж потреби – 200 тисяч гривень. Їх передадуть у вигляді субвенції до державного бюджету. Виділили за рахунок перевиконання плану доходів.
Ще 480 тисяч 990 гривень також передадуть до держбюджету на потреби Центру зв’язку та управління ДСНС. Планують придбати пневмокаркасний намет розміром 6 на 10 метрів. Його, за словами заступниці міського голови-керуючої справами виконкому Тетяни Кондратенко, використовуватимуть “у разі настання надзвичайних ситуацій”. Цю суму теж передбачили за рахунок перевиконання плану доходів.
Серед інших помітних змін до бюджету Переяславської громади на 2026 рік – перерозподіл 168 тисяч 017 гривень у межах відділу капбудівництва та ЖКГ. Збільшили видатки на коригування проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт міського ставка з метою захисту території від підтоплення у межах вулиць Шкільна, Хмельницького в Переяславі (річка Альта).
За рахунок перевиконання плану доходів додатково виділили 1 мільйон 513 тисяч 927 гривень на капітальний ремонт їдальні Переяславського ліцею імені Володимира Мономаха.
Також службі у справах дітей та сім’ї Переяславської міськради за рахунок перевиконання плану доходів виділили 223 тисячі 795 гривень на придбання путівок та перевезення дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, до закладів відпочинку.
ВОВЧАНІВСЬКУ ГІМНАЗІЮ РЕОРГАНІЗУЮТЬ У ПОЧАТКОВУ ШКОЛУ
Вовчківську гімназію реорганізують у початкову школу. У закладі функціонуватимуть лише дошкільний підрозділ та 1-4 класи. Таке рішення прийняли на сесії міської ради Переяслава 21 травня. “За” проголосували 15 депутатів.
Начальник міського відділу освіти Петро Ярмоленко пояснив депутат та батькам дітей із Вовчківської школи, яких зібралося на сесії з десяток, чому таке непопулярне рішення необхідно прийняти. Він зазначив, що згідно з постановою Кабінету міністрів України, з 1 вересня 2026 року для отримання державної субвенції у закладах середньої освіти має бути щонайменше 45 учнів. Якщо ж їх менше, то субвенції не буде й фінансувати роботу вчителів 5-9 класів доведеться коштом місцевого бюджету. Початкова ж ланка у будь-якому разі утримуватиметься державою.
“У минулому році у Вовчкові було 46 учнів. Проте на наступний рік ми виходимо на цифру 44. Але і це ще не все. Серед 5-9 класів у Вовчкові лише один із точки зору законодавства клас – у ньому 8 учнів. Усе, що менше 5 учнів, класом не вважається, це “педагогічний патронаж” або те, що раніше називалося “індивідуальне навчання”. У освітній субвенції це не вказуватиметься як клас і відповідно також не буде нараховано фінансування з держбюджету. Тобто навіть якщо якимось чином буде 45, наша субвенція буде чисто символічною. Тобто засновники, міська рада, повинні вирішити: держава на фінансування заробітної плати грошей не надаватиме, чи готові ми це фінансувати винятково за рахунок місцевого бюджету? Фонд заробітної плати педагогічних працівників становить 4 мільйони 300 тисяч гривень, із 1 вересня планується підвищення зарплати на 20%, тобто 5 мільйонів гривень буде повністю покладено на місцевий бюджет”, – розповів Петро Ярмоленко.
Після цього рішення вовчківські школярі 5-9 класів мають обирати собі навчальні заклади у інших населених пунктах. Ярмоленко зазначив, що у громаді шкільний автобус їздить від Гланишева через Гайшин до міської четвертої гімназії, і цей маршрут продовжать на 3 кілометри, щоби він починався від Вовчкова. Тобто вовчківчани спокійно можуть обрати одну із цих шкіл. Також учнів готові прийняти у сусідніх Пристромах (Студениківська ТГ).
Батьки школярів під час сесії міськради обурювались, що їх не попередили про те, що Вовчківську гімназію збираються зробити початковою. При цьому наголосили, що коли це було необхідно, вони оперативно знайшли 45 дитину. Також вони додали: “якщо поставлять хрест на школі, то поставлять хрест і на селі”, бо за дітьми старших класів в інші населені пункти потягнуться і менші. Апелювали до того, що під час війни таке рішення недоречне, тим паче, що багато чоловіків із сімей цих дітей наразі захищають Україну на фронті. Просили принаймні відкласти його до закінчення війни.
Деякі депутати, наприклад, Григорій Порало, визнали, що питання потрібно довивчити, бо втрата середніх шкіл, мовляв, серйозно вдарить по селах. Інші ж, скажімо, Ірина Слюсар та міський голова Вячеслав Саулко наголошували на тому, що батькам варто звернути увагу і на якість надання освіти, адже у повноцінних класах із цим нібито має бути краще.
Депутатка Аліна Римар додала, що село помирає не тоді, коли у ньому немає школи, а тоді коли у ньому немає робочих місць і погіршується демографічна ситуація. А кошти, які потрібно було би витрачати на Вовчківську гімназії, можна буде вкласти у покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів у інших населених пунктах, де не стоїть питання 1-2 учнів для державної субвенції.
Вячеслав Саулко на завершення обговорення сказав, що Вовчківська гімназія має найнижчу заповнюваність у Київській області. При цьому доїзд учнів у інші населені пункти – це звична практика всюди. Наприкрад, у Яготинській громаді, де 32 села і діти доїжджають до опорних закладів.
“Так, ми можемо витрачати 5 мільйонів, яких немає в бюджету. Ми повинні будемо їх зняти з якихось джерел. А звідки? З тих самих надбавок освітянам. Буде чергова хвиля обурення. Надіятись на перевиконання бюджету, якщо воно буде? Але кожен місяць ми маємо фінансувати і Збройні сили, і питання по місту, харчоблоки, укриття”, – резюмував Вячеслав Саулко.
У МІСТІ ПЛАНУЮТЬ ВІДНОВИТИ ВОЗНЕСЕНЬКИЙ СОБОР ТА КОЛИШНІЙ КІНОТЕАТР
У Переяславі хочуть відновити Вознесенський собор, реконструктуювати колишній міський кінотеатр, а також навести лад на території колишнього військового містечка. Відповідні плани міський голова Вячеслав Саулко озвучив після робочої зустрічі у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України 18 травня разом із представниками Департаменту культури Київської ОВА та НІЕЗ “Переяслав”.
За словами міського голови Вячеслава Саулка, головною темою зустрічі стало відновлення історичних пам’яток та занедбаних об’єктів у Переяславі. Домовились про 3 ключові напрямки роботи.
Заручилися підтримкою Мінкульту щодо необхідності відновлення Вознесенського собору та дійшли домовленостей про старт підготовки проєктно-кошторисної документації.
Спільно з Київською ОВА ведеться робота над шляхами відновлення колишнього міського кінотеатру. Проєктанти вже оглянули приміщення і підтвердили, що об’єкт підлягає відновленню. Його планують реконструктуювати, щоб створити відповідні умови для перенесення туди діорами “Битва за Дніпро”.
Щодо території колишньої казарми та овочесховища (так зване “військове містечко”) міський голова наголосив, що його позиція залишається незмінною: “У центрі міста не повинно бути небезпечних, аварійних зон чи місць збору маргінальних елементів. Наразі, зокрема за участі НІЕЗ, триває юридична робота щодо впорядкування документів та приналежності територій. Ми боремося за цей об’єкт, щоб ліквідувати аварійність (зокрема, проблеми з дахом) та навести там реальний лад”.
У СКВЕРІ ШИМЧЕНКА ЗАПРАЦЮВАВ ФОНТАН
20 травня у сквері Шимченка в Переяславі запрацював фонтан, один із головних у місті. Запустили його працівники ВУКГ.
Фонтан у сквері Шимченка працює із вересня 2020 року. До цього на його місці лежав величезний камінь, що колись встановлювали на честь борців за радянську владу. Камінь демонтували та вивезли. Ініціатором ідеї створення фонтану став Тарас Костін, попередній міський голова Переяслава. А побудували його коштом благодійників. Навколо фонтану є лавки та ліхтарі.
У МІСТІ ВП’ЯТЕ ПРОВЕЛИ АКЦІЮ “ОДЯГНИ ВИШИВАНКУ – ПІДТРИМАЙ ЗАХИСНИКА”
21 травня у парку Шевченка в Переяславі розпочалася благодійна акція “Одягни вишиванку – підтримай захисника” з нагоди Дня вишиванки. Вона вже традиційна, проводять п’ятий рік поспіль. Організовує її Університет Григорія Сковороди в Переяславі спільно із відділом культури та туризму міської ради Переяслава. Детальніше читайте тут.
ПОНАД 350 МІСЦЕВИХ ШКОЛЯРІВ ВЛАШТУВАЛИ МАСШТАБНИЙ ФЛЕШМОБ
21 травня у Переяславському академічному ліцеї імені Володимира Мономаха День вишиванки вкотре перетворився на справжнє свято єдності. Близько 350 учнів початкових класів долучилися до масштабного флешмобу, який уже став доброю традицією навчального закладу, – зробили руханку у вишиванках.
Попри те, що подія була дещо у “камерному” форматі, подвір’я ліцею зранку наповнилося морем вишиванок, синьо-жовтими кольорами та щирими емоціями. Участь у флешмобі взяли учні 1-4 класів, які готувалися до свята протягом кількох тижнів.
Заступниця директора з виховної роботи Анна Сахно розповіла, що традиція зародилася після участі школярів ліцею у всеукраїнському флешмобі, який увійшов до Книги рекордів України як наймасовіше одночасне виконання руханки у вишиванках. Відтоді третій рік поспіль у навчальному закладі щороку підтримують цю ініціативу.
Підготовка до флешмобу була відповідальною. Над постановкою працювали класні керівники, хореограф Анжеліка Ярема та музичний керівник Лариса Дорошенко. Для дітей проводили репетиції, під час яких вони відпрацьовували рухи та синхронність.
У МУЗЕЇ “ЗАПОВІТУ” ВИСТАВИЛИ ПІВ СОТНІ КАРТИН ВАЛЕРІЯ ФРАНЧУКА
19 травня у переяславському музеї “Заповіту” Т.Г. Шевченка відкрили виставку мистецьких робіт “Свою Україну любіть…”. Її автор – відомий український художник Валерій Франчук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Всі охочі зможуть побачити її до 31 серпня.
Відкриття виставки стало символічною подією, адже 20 травня відзначають 65-ту річницю від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка (найвища державна нагорода України та головна творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури, літератури, мистецтва та журналістики). Митець Валерій Франчук став її лауреатом ще у 2008 році за цикл живописних творів “Розгойдані дзвони пам’яті”. Тож напередодні вагомої ювілейної дати у музеї вже вдруге відкрили виставку заслуженого художника України.
Організатори описують майстерність та техніку Франчука як яскраву, самобутню, з елементами експресіонізму, імпресіонізму та символічного реалізму. А його стиль – впізнаваний та емоційно насичений. Загалом на виставці представили пів сотні робіт автора: живописні пейзажі, квіткові натюрморти у стилізованій манері написання, біблійні сюжети, переяславські мотиви, блок картин на тему сучасної російсько-української війни, полотна сімейних подорожей.
Експозиція “Свою Україну любіть…” – це 217-та персональна виставка Валерія Франчука. Спеціально до цієї події за кілька днів до відкриття митець створив нову картину з портретом Шевченка, яку подарував музею “Заповіту” на згадку про цей день. Загалом споглянути всі витвори художника прийшло близько 40 поціновувачів мистецтва, музейники та представники міської влади.
ВІКТОРІЯ ШЕВЕЛЬ СТАЛА ЛАУРЕАТКОЮ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРЕМІЇ “РОНДЕЛЬ РОКУ-2025”
14 та 15 травня у Борисполі тривав 12-й Міжнародний фестиваль ронделя “На берегах Альти”. Вікторія Шевель з Переяслава стала лауреаткою літературної премії “Рондель року-2025” за вірш “Кобзи-бандури схвильовані голоси стоять у грудях безсмертя”.
“Рондель для мене – це схвильовані голоси кобзи-бандури, цвіт нескореної абрикоси, розкіш крил бджоли у батьківському саду, це мій легіт звучання де б я не була. Ронделі, як і всі мої поезії, приходять з небес і я розумію, що просто зобов’язана ділитися ними. Саме так розмовляє моя душа у миті натхнення, любові, болю та сподівання”, – написала Вікторія Шевель. А також подякувала організаторам за відзнаку своєї творчості.
У ЛЕЛЯКАХ ГОРІЛА ГОСПОДАРЧА БУДІВЛЯ
16 травня до ДСНС надійшло повідомлення про загоряння господарчої будівлі на вулиці Волошковій у Леляках (Студениківська ТГ). На місце події направили 4 рятувальників 27-ї ДПРЧ та ще 4 відділення 25-ї ДПРЧ із Березані.
Вогнеборці прибули на місце події та виявили, що горить господарча будівля. загоряння ліквідували на площі 20 кв.метрів.
Допомога 27-ї ДПРЧ не знадобилася. Внаслідок пожежі вогонь повністю знищив господарчу споруду. Також пошкодив покрівлю розташованого поруч житлового будинку на площі 3 кв. метри. Ніхто не постраждав.
НА ПЕРЕХРЕСТІ ВАЗ В’ЇХАВ У ЕЛЕКТРОСКУТЕР
19 травня на перехресті вулиць Сковороди та Шевченка в Переяславі сталася ДТП. Автомобіль ВАЗ-2109 зіткнувся із електроскутером Aima.
Відомо, що водій 2003 р.н. автомобіля ВАЗ-2109, виїжджаючи із другорядної дороги на вулицю Сковороди, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав перевагу в русі та зіткнувся з електроскутером Aima під керуванням 48-річного водія, який їхав головною дорогою. Транспортні засоби отримали серйозні механічні пошкодження.
Унаслідок ДТП 38-річна пасажирка електроскутера, попередньо, зазнала перелому кісток тазу. Її госпіталізували до Переяславської БЛІЛ.
ВОЛОДИМИР ШЕВЧЕНКО З ПЕРЕЯСЛАВА СТАВ ЧЕМПІОНОМ З БОДИБІЛДИНГУ В 40 РОКІВ
Спорт у житті Володимира Шевченка з’явився ще у шкільні роки – спочатку джиу-джитсу, потім тренажерний зал. Були травми, перерви, виснажлива праця і роки дисципліни. Зараз йому 40, і він чемпіон України у кількох категоріях бодибілдингу, тренер із багаторічним досвідом та людина, яка щодня проводить у залі по 10-12 годин. В інтерв’ю Інформатору розповів про шлях у спорті, складну підготовку до змагань, мотивацію та те, чому “немає часу на себе” – це лише відмовка. Детальніше – тут.
СТЕПАН БАБЕНКО З УГСП ВСТАНОВИВ НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕКОРД ІЗ ПЛАВАННЯ
Студент першого курсу факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Університету Григорія Сковороди в Переяславі Степан Бабенко виборов “золото” чемпіонату України з плавання у Броварах та встановив новий національний рекорд на дистанції 50 метрів брасом.
Протягом одного змагального дня Степан Бабенко двічі демонстрував рекордний рівень. У ранковій сесії він проплив дистанцію за 27,01 секунди, а вже ввечері у фіналі покращив власний результат до історичних 27,00 секунд. Таким чином перевершив попередній національний рекорд легендарного плавця Олега Лісогора, який тримався з 2002 року та становив 27,18 секунди.
У 2024 році сковородинівець Володимир Лісовець зміг повторити рекорд Олега Лісогора, однак саме Степану Бабенку вдалося оновити багаторічний рекорд українського плавання. Як Олег Лісогор, так і Степан Бабенко виховувалися під керівництвом Заслуженого тренера України Віктора Турчина.
Нагадаємо, що минулого разу в підсумках тижня ми розповідали про Михайлівську церкву, суд міського голови та ДТП. Читайте матеріал за посиланням.
Підготувала Яна Малишко
Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
