Брала участь у експедиціях, створювала експозиції та розписувала музеї: у Переяславі до 100-річчя з дня народження згадували Олену Юзвікову

У Переяславі провели захід пам’яті до 100-річчя від дня народження Олени Юзвікової. Вона була головною зберігачкою фондів НІЕЗ.

12 червня у приміщенні фондів НІЕЗ “Переяслав” провели захід із вшанування пам’яті до 100-річчя від дня народження музейниці Олени Юзвікової, яка 23 роки (із 1960-го до 1984-го) працювала у заповіднику задля збереження та розвитку історичної спадщини Переяславщини. Про це повідомляє Інформатор.

Олена Юзвікова народилася 12 червня 1926 року у Миргороді Полтавської області. Мріяла стати професійною художницею, але значну частину життя працювала вчителькою, а музейній справі присвятила 23 роки. За цей час вона пройшла шлях від молодшого наукового співробітника до головної зберігачки фондів, зробивши вагомий внесок у розвиток музейної справи Переяславщини.

– Останні 15 років ми проводимо активну роботу з відновлення історії нашого заповідника, історії людей, які в ньому працювали. І Олена Іванівна була однією з тих, хто створював і розвивав цей заповідник. Цим заходом ми хочемо не лише згадати про неї чи розповісти про всі її справи, а таким чином нагадати про пам’ять всіх, хто творив цей заповідник, розвивав його і кого зараз немає серед нас, – підкреслив завідувач науково-дослідного відділу археології НІЕЗ “Переяслав” Олександр Колибенко.

Працюючи в заповіднику, Олена Юзвікова проводила активну екскурсійну, експозиційну, експедиційну, лекційну та наукову роботу. Брала участь у численних експедиціях до Полтавської, Черкаської, Чернігівської, Київської, Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей. У 1961-1962 роках вона організовувала перевезення перших пам’яток народної архітектури – комори та вітряка для створення етнографічної експозиції у Михайлівській церкві. Була одним із провідних екскурсоводів музею та найактивніших учасників пошукових експедицій, які проводив музей у 1960-1970-х роках.

– Це людина-легенда, людина історії, яка кожного дня робила багато справ для нашого міста і назавжди залишила своє ім’я у громаді. Скількох дітей вона навчила науки та духовності, ще працюючи вчителем. Вона насправді зробила великий внесок у розвиток музейної справи завдяки наполегливій праці та творчому таланту, – сказав міський голова Переяслава Вячеслав Саулко.

Присутні, яких зібралося близько пів сотні, переглянули відеофільм про біографію Олени Юзвікової, який створив співробітник НІЕЗ “Переяслав” Сергій Вовкодав. Через екран глядачі могли дізнатися більше про дитинство, навчання, студентські роки та переїзди Олени Іванівни. Також про особисте життя, родину, роботу вчительки, музейниці та активну громадську і культурну діяльність у Переяславі.

Директор музичної школи імені Павла Сениці Вадим Ноздровський заграв на саксофоні кавер-версію відомої композиції “Києве мій”. У цей час Вячеслав Саулко затанцював вальс із ведучою заходу, старшою науковою співробітницею НІЕЗ “Переяслав” Інною Більченко.

Олена Юзвікова брала активну участь у створенні експозицій майже всіх тематичних музеїв заповідника та багатьох громадських музеїв Київщини. Здійснила художнє оформлення експозицій меморіального музею Григорія Сковороди та музею-діорами “Битва за Дніпро”. Разом із Євгенією Нестеровською вона оформила експозиції майже всіх народних жител Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

На посаді головної зберігачки фондів заповідника у 1976-1984 роках Олена Іванівна проводила активну пошукову роботу. Особисто зібрала та здійснила наукову обробку великої кількості предметів музейного значення, започаткувала фондові колекції народного одягу, рушників, скатертин і кераміки, а також удосконалила методику пошукової та фондової роботи заповідника. Зокрема, ввела до фондово-облікової документації пункт “легенда предмета” та започаткувала системну роботу з респондентами.

Маючи художній талант, Олена Юзвікова виконувала розписи інтер’єрів та екстер’єрів пам’яток народної архітектури скансену. За дорученням Михайла Сікорського розписала хати скансенсу та низку інших об’єктів. Її творчий художній дар передався доньці – Ірині Кузьмицькій, яка нині є директоркою Переяславської художньої школи імені Петра Холодного.

– Життя моєї мами – це особлива книга, багатотомник. І кожна сторінка цієї книги – це незвичайна цінність. Вона була мені не тільки мамою, а й подругою та наставницею. Пам’ятаю, коли вона після роботи та домашніх справ сідала перевіряти учнівські зошити, то розпускала свої довгі коси, а я сиділа поруч дивилася на неї, і думала: яка ж у мене красива мама. У малюванні мене підтримувала, я завжди показувала їй свої малюнки. Коли стався перехід від вчителювання до музейної справи для неї це було непросто, вона дуже сумувала та плакала за своїми учнями, як і вони за нею, – поділилася Ірина Кузьмицька.

Саме про цей період роботи в школі Олени Юзвікової згадала її учениця Ніна Захарчук:

– Я хочу перенестися у далекий 1961 рік. П’ятий клас. Ми сиділи на уроці, і я ніколи не забуду, яка красива жінка зайшла тоді у клас. Я такої ще ніколи не бачила. Ми всі були зачаровані красою Олени Іванівни, на перервах дівчата це навіть обговорювали. Як вчитель, вона була взірцем. Як людина, вона про себе залишає велике враження на все життя.

Праця Олени Юзвікової була відзначена на державному рівні. У 1979 році їй присвоїли почесне звання “Заслужений працівник культури УРСР”, у 1981 році нагородили медаллю “Ветеран праці”, а у 2015 році вона стала лауреаткою премії імені Героя України Михайла Сікорського.

Померла вона 15 листопада 2015 року. Похована на Альтицькому кладовищі в Переяславі.

Нагадаємо, що 10 червня у Переяславі відкрили виставку українських та угорських майстрів бісероплетіння. Деталі – тут.

Яна Малишко

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.