У Переяславі попрощалися із Олексієм Недашківським. Він загинув на війні.
17 серпня у Переяславі попрощались із солдатом ЗСУ Олексієм Недашківським. Він загинув 10 серпня біля населеного пункту Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Йому було 38 років. Поховали захисника на Борисівському кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
На прощання у Храмі Воскресіння Христового зібралося понад пів сотні людей. Серед них – рідні, мама та сестра, знайомі, побратими, представники місцевої влади та небайдужі переяславці. Загалом вони заповнили майже весь простір храму. Перед початком літургії вбита горем мати схилилася над труною сина. Вона востаннє зверталася до нього, не стримуючи розпачу.
Олексій Недашківський народився 30 березня 1988 року. 10 листопада 2022 року його призвав на військову службу Бориспільський РТЦК та СП. Служив оператором безпілотних літальних апаратів відділення дистанційного мінування взводу дистанційного мінування роти дистанційного мінування інженерно-саперного батальйону 33-го окремого інженерного полку ДШВ на Дніпропетровщині військової частини А4733.
Жінка, син якої ходив із Олексієм в один клас, розповіла, що сам воїн родом не з Переяслава, а з Поліського району. До Переяслава він переїхав у 1991 році після аварії на Чорнобильській АЕС. Пішов тут у садочок. Згодом навчався у місцевій школі №7 (зараз – ліцей Мономаха). У нього залишилися сестра Людмила та мама Ніна. Ні дружини, ні дітей не мав.
Жінка додала, що Олексій лише нещодавно був у відпустці. Це ж пригадав і його товариш Андрій, який зовсім недавно з ним говорив. Інший побратим згадав, що планували зустрітися, коли Олексій приїде у відпустку, але не судилося.
Олексія Недашківського пригадують як хорошого, спокійного хлопця. “У школі клас був дуже дружний, ніхто не бився і не лаявся, всі були гуртом. Він хороший був хлопчик, нікого не образив і нікому поганого слова не сказав. Дитя як дитя”, – розповіла знайома з дитинства.
Після школи Олексій навчався в училищі, де здобув фах тракториста. У цивільному житті був різноробочим. За словами знайомих, він добре розумівся на техніці та швидко опановував нові навички. Це згодом стало йому у пригоді й під час військової служби.
Знайома родини розповіла, що мама Олексія показувала численні подяки та дипломи, які він отримував уже під час служби: “Мама показувала, скільки подяк у нього було, починаючи з 2022 року. Дуже багато подяк і дипломів. Каже, його постійно посилали на якісь курси, і там він усе це отримував. Він з дронами був на “ти”, у всьому розбирався”.
Вона також переповіла одну з розмов Олексія з матір’ю: “Мама питала його: “Синку, а це що за палка така?” А він каже: “Мамо, ця палка як бахне, то людини не буде”.
Водночас знайомі допускають, що якби Олексій залишився у тій бригаді, де служив зі своїми хлопцями, то все могло б бути інакше. Але через ймовірну нестачу людей його перевели в іншу бригаду, де він і загинув.
“Він ще зовсім молодий чоловік відносно незалежності нашої країни. Він ще міг багато зробити корисного для себе, для своєї родини, для нашого міста та для всієї України. Але ворог прийшов і відняв у нього життя. Ця війна обов’язково закінчиться. Тому що ми знаємо з історії – навіть столітні війни закінчувалися. Але та рана, яку завдав нам ворог, буде ще довго-довго кровоточити і не гоїтись”, – сказав священнослужитель.
Після заупокійної літургії похоронний кортеж повз центральну площу міста вирушив до Борисівського кладовища. Коли колона проходила площею, люди схиляли голови та ставали на коліна, віддаючи шану загиблому захиснику. Водночас, на жаль, були й ті, хто, побачивши траурну процесію, заходили до кафе та не долучатися до вшанування.
Нагадаємо, що днями помер 50-річний депутат, вчитель і директор школи Роман Корнієнко з Переяславщини. Деталі – тут.
Єгор Данильчев
Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
