У Переяславі попрощалися із захисником Олегом Самиковим. Він загинув на війні.
10 вересня у Переяславі попрощалися зі штаб-сержантом Збройних сил України Олегом Самиковим. Він загинув 2 вересня біля населеного пункту Зелений Гай Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Йому було 48 років. Про це повідомляє Інформатор.
Цього дня впереміш зі звуками тривоги та сирен поліцейського супроводу Переяслав прощався із воїном Олегом Самиковим. Заупокійну літургію провели у Соборі Успіння Пресвятої Богородиці, до якого прийшло близько сотні людей. Попрощатися з воїном зібралися друзі, побратими, рідні, представники влади на чолі з міським головою.
Свою службу в лавах ЗСУ Олег Самиков розпочав у серпні 2025 року. Його призвав Бориспільський РТЦК та СП. У війську був командиром машини взводу морської піхоти військової частини А4548. На жаль, після року служби воїн загинув на Донеччині, де тривають найзапекліші бої.
Загибель Олега стала дуже важкою та болючою втратою для його родини. У храмі дружина Леся, схилившись над домовиною свого чоловіка, крізь сльози промовляла: “Я завжди у нього питала: “Як ти там?” А він завжди відповідав: “Все добре”. Я вірила, а він залишив мене тут одну”. У захисника також залишилися батьки. Вони весь час стояли, обіймаючи одне одного, та плакали.
Знайомі згадують Олега Самикова як доброго та порядного друга. Відзначають його легкий характер, оптимізм та почуття гумору, кажуть, що неодноразово своїм позитивом та порадами допомагав справлятися із різними життєвими ситуаціями. “Світ без нього став таким похмурим… Уже ніколи не буде так радісно на душі, бо я його більше ніколи не побачу”, – поділився знайомий захисника Володимир.
Після відспівування один зі священників звернувся до присутніх у храмі: “Чому сьогодні сім’я оплакує свою рідну людину? Хіба він не хотів жити? Хіба в нього не було інших планів? Хіба він не міг щось робити добре для нас у мирному світі? Міг, але він пішов і віддав своє життя, залишивши близьких на самоті. Ми повинні через цю жертву зрозуміти, що ворог – зло, яке ніколи не може стати добром. Ми схиляємо голови перед батьками, всією родиною, за те, що вони виховали такого гарного сина”.
Опісля пам’ять захисника вшанували, стоячи на колінах, під пісню “Гей, плине кача”. Тоді вже ніхто не міг стримати сліз. Із храму домовину виносили під звуки повітряної тривоги, яка лунала в місті.
Підварське кладовище стало місцем останнього спочинку Олега Самикова.
Нагадаємо, що 7 вересня від хвороби серця помер полковник ЗСУ Олег Галайко із Переяслава. Деталі – тут.
Яна Малишко
Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
